Наскільки великим є ризик прямої військової конфронтації між Іраном та Ізраїлем і що може стати фактором стримування для обох сторін після того, як 1 жовтня 2024 року Іран завдав масштабного ракетного удару по Ізраїлю, випустивши по цій країні понад 180 балістичних ракет?

Як повідомив тоді офіційний представник Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) Даніель Хагарі, більшість із них були збиті системою ППО Ізраїлю та "оборонною коаліцією на чолі зі США". Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив того ж дня, що Іран "зробив велику помилку і заплатить за неї".

Своєю чергою, глава МЗС Ірану Аббас Арагчі, коментуючи ракетний удар по Ізраїлю, написав у соцмережі X: "Наші дії завершені, якщо тільки ізраїльський режим не вирішить вжити подальших заходів у відповідь. За такого сценарію наша відповідь буде сильнішою і потужнішою".

За твердженням Тегерану, атака Ірану 1 жовтня стала реакцією на вбивство Ізраїлем голови радикальної шиїтської організації "Хезболла" Хасана Насралли та лідера руху ХАМАС (який США, Німеччина та низка інших країн визнали терористичною організацією. - Ред.) Ісмаїла Ханії.

Чи зацікавлений Ізраїль у деескалації?

Сполучені Штати - найважливіший союзник Ізраїлю. Після ракетної атаки Ірану США пообіцяли, що нададуть підтримку Ізраїлю, щоб досягти "жорстких наслідків" для іранського режиму. У відповідь Корпус вартових ісламської революції, як зазначив в інтерв'ю DW професор Єврейського університету в Єрусалимі, експерт з Близького Сходу Сімон Вольфґанґ Фукс, "погрожував вдарити по НПЗ і нафтових родовищах (держав-союзників США. - Ред.) у всьому регіоні - у тому числі в Саудівській Аравії, Кувейті, ОАЕ та Бахрейні", якщо Ізраїль першим атакує нафтові об'єкти Ірану.

Такий розвиток подій може призвести до ескалації конфлікту. Тим часом багато хто в Ізраїлі вбачає в нинішній ситуації шанс для того, щоб рішуче послабити Іран і змінити стан речей на Близькому Сході, каже Фукс. За його словами, "зараз Ізраїль зовсім не зацікавлений у деескалації". Експерт також зауважує, якщо Ізраїль наважиться вдарити по нафтових або навіть ядерних об'єктах Ірану, то "ситуація на всьому Близькому Сході стане зовсім непередбачуваною".

Іран використовує бойовиків у боротьбі проти Ізраїлю

Ось уже рік, як Ізраїль веде війну в Секторі Гази проти терористичної організації ХАМАС, яка скоїла масштабний напад на нього 7 жовтня 2023 року. Тоді терористи ХАМАСу вбили близько 1200 людей та захопили понад 250 заручників. За даними міністерства охорони здоров'я в Секторі Гази, яке перебуває під контролем ХАМАСу, під час бойових дій в Секторі Гази загинуло понад 41,9 тисячі палестинців.

У боротьбі проти Ізраїлю палестинських бойовиків ХАМАС підтримує рух "Хезболла", який фактично керує значною частиною Лівану та обстрілює Ізраїль із півдня країни. Ізраїль та Ліван не перебувають у стані війни. Але Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) з кінця вересня завдає авіаударів по об'єктах бойовиків "Хезболли" у Лівані, а 1 жовтня Ізраїль розпочав наземну операцію на півдні Лівану.

Водночас, як "Хезболлу", так і єменських повстанців-хуситів, які атакують торговельні кораблі в Червоному морі, підтримує Іран. За даними ЗМІ, у боротьбі проти Ізраїлю на бік Ірану також готові стати до 40 000 бойовиків, які зараз перебувають на території Сирії. "Бойовики з Сирії, Ємену та Афганістану оголосили, що підтримують "Хезболлу" та її боротьбу проти Ізраїлю", - зазначає в інтерв'ю DW Бурчу Озчелік, старша наукова співробітниця лондонського Королівського інституту об'єднаних збройних сил (RUSI), що вивчає питання безпеки на Близькому Сході.

На думку експертки, посилення потенційного впливу проксі-груп є невід'ємною частиною політики Ірану у сфері безпеки. Ця політика є двокомпонентною і включає, з одного боку, наявність постійного військового ядерного потенціалу, а з іншого - розгортання мережі збройних формувань, або "вогняного кільця", до якого входять бойовики "Хезболли" у Лівані, терористи ХАМАСу та "Ісламський джихад" у Секторі Гази, озброєні угруповання в Сирії та Іраку, а також рух "Ансар Аллах" та хусити в Ємені, уточнює дослідниця.

Чи є ризик нової війни?

"Досі Іран уникав відкритих бойових дій проти Ізраїлю через побоювання, що заходи ЦАХАЛу у відповідь на його території зашкодять його ядерній програмі, відкинувши її розробки далеко назад і завдавши дуже великої шкоди", - зазначає вона.

Однак зараз, на думку Озчелік, немає гарантій того, що новій війні в регіоні вдасться запобігти. "Якщо військові дії Ізраїлю на півдні Лівану призведуть до затяжних боїв із "Хезболлою", це може підштовхнути пов'язаних з Іраном бойовиків (з вищеназваних формувань. - Ред.) до спроби втрутитись у події в Лівані", - пояснює експертка.