Офіційно Ізраїль та Ліван не перебувають у стані війни. Але Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) завдає масованих ударів по бойовиках ліванського радикального шиїтського угруповання "Хезболла". Зокрема, одним з ударів Ізраїль ліквідував багаторічного ватажка "Хезболли" Хасана Насраллу. Окрім того, унаслідок авіаудару Ізраїлю по підземному командному центру "Хезболли" був вбитий заступник командувача іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), генерал-майор Аббас Нілфорушан.

Це угруповання, яке фактично контролює значну частину Лівану, класифікується як терористична організація кількома країнами, зокрема США і Німеччиною. Європейський Союз класифікує як терористичну групу її збройне крило.

Фінансує "Хезболлу", оснащує і тренує її бойовиків здебільшого Іран. Тож вважається, що вплив іранського режиму на "Хезболлу" є значним. Їх об'єднує не лише приналежність до шиїтської течії ісламу, але й бажання знищити державу Ізраїль, яке відкрито декларується як "Хезболлою", так і Іраном. Тому виникає закономірне питання: чому Тегеран на тлі масованих ізраїльських ударів по його союзнику в Лівані не вдається до активних дій для його захисту?

Експерти сумніваються в готовності Ірану до війни

"Іран, схоже, вагається з тим, щоб захищати "Хезболлу" безпосередньо, оскільки це призвело б до прямої воєнної конфронтації з Ізраїлем", - сказала у коментарі DW Бурджу Озчелік, старша наукова співробітниця з питань безпеки на Близькому Сході в Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) в Лондоні.

Фабіан Гінц, який спеціалізується на оборонному і військовому аналізі в британському Міжнародному інституті стратегічних досліджень (IISS), також сумнівається в тому, що Іран наважиться на масштабну війну проти Ізраїлю. "Я вважаю, що масштабний напад, реальна воєнна інтервенція з боку Ірану з усіма військовими засобами, які є в його розпорядженні, є дуже малоймовірною", - сказав він у розмові з DW.

Хамідреза Азізі (Hamidreza Azizi), дослідник Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки, пропонує інше пояснення стриманості Ірану. "Іранське керівництво вважає, що конфлікт ще не дійшов до тієї точки, коли він становить загрозу для існування "Хезболли", - припустив він у розмові з DW. Поки що "Хезболлі" вдавалося захищатися і пережити цю фазу конфлікту без особливих втрат, зазначає експерт. Він нагадав, що саме про це минулого тижня заявив віцепрезидент Ірану Джавад Заріф, який наголосив, що "Хезболла" "здатна захистити себе".

Однак, на думку Азізі, існує також практичне питання стосовно того, що саме Іран міг би ефективно зробити для "Хезболли", чого шиїтське угруповання не може зробити самотужки: "Географічна віддаленість Ірану обмежує його здатність запропонувати пряму військову підтримку".

"Сила стримування Ірану ослаблена"

У квітні минулого року Іран здійснив широкомасштабну атаку на Ізраїль із застосуванням ракет, крилатих ракет і безпілотників, не завдавши при цьому жодної серйозної шкоди. Це послабило іранський фактор силового стримування, вважає Фабіан Гінц. "Відповідно, будь-яке подальше воєнне втручання в контексті цього конфлікту також несе в собі великий ризик того, що Іран може виявити свою нездатність завдати серйозної шкоди Ізраїлю", - каже експерт.

Більш того, зазначає Азізі, нещодавнє вбивство Ізраїлем лідера палестинської терористичної організації ХАМАС Ісмаїла Ханії в центрі іранської столиці Тегерану і масовий підрив засобів зв'язку членів "Хезболли" "ще більше підкреслили масштаби ізраїльської розвідки в Ірані і в усьому регіоні". Ізраїль після тривалої мовчанки тиждень тому офіційно відкинув свою причетність до нещодавніх вибухів тисяч пейджерів членів "Хезболли".

Ідеологія, що стоїть за стратегією Ірану

На думку Гінца, позиція Тегерану відповідає його внутрішньополітичній стратегії. "Іран неодноразово давав зрозуміти, що його абсолютним пріоритетом є виживання іранського режиму", - зазначає він. Це, на його думку, є не просто "цинічною кулуарною силовою політикою", адже виживання держави закріплено навіть ідеологічно. "Вони заявляють, що шиїтський іслам може вижити лише у тому випадку, якщо виживе іранська система. І, відповідно, вони не хочуть наражати себе на значну небезпеку, підтримуючи "Хезболлу", - вважає аналітик.

Але, схоже, є й інша причина мовчанки Тегерану щодо нападу Ізраїлю на "Хезболлу". "Ми бачили, як (президент Ірану Масуд. - Ред.) Пезешкіян на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку надсилав примирливі послання Заходу, говорячи про готовність Ірану відновити ядерні переговори", - каже Бурджу Озчелік. США вийшли з ядерної угоди з Іраном, досягнутої 2015 року, за президента Дональда Трампа у 2019 році.

"Іран чекає слушного моменту"

Однак Озчелік вважає, що Іран буде вразливим, якщо "Хезболла" втратить ключові компоненти свого стратегічного арсеналу озброєнь, а отже, і здатність контратакувати. "Це може призвести до того, що Іран втратить свій стримуючий фактор проти ізраїльського нападу на іранські ядерні об'єкти", - вважає експертка. Під загрозою ударів можуть бути й іранські нафтопереробні заводи та інші важливі об'єкти національної інфраструктури, додає вона.

Озчелік також вважає, що Іран прагне виграти час для відновлення стратегічного потенціалу та розвідувальної інфраструктури "Хезболли".

Фабіан Гінц також вважає, що нові поставки зброї "Хезболлі" або відправка на її підтримку іранських радників є більш вірогідними, ніж воєнне втручання. "Іран неодноразово покладався на недержавних дружніх собі діючих осіб і так званих проксі для нападу на Ізраїль", - зазначає експерт. Такими союзниками Ірану, на додаток до ХАМАСу в Секторі Гази і "Хезболли" в Лівані, є також повстанці-хусити в Ємені і шиїтські бойовики в Іраку.

Сіючи хаос і нестабільність через такі маріонеткові групи, Іран поки що уникає прямих наслідків конфлікту, вважає Озчелік. "Іранці перебувають далеко від безпосередніх бойових дій, - каже вона, - з іншого боку, палестинці і ліванці - в самому їх епіцентрі".