Після того, як 27 жовтня Конституційний суд України (КСУ) скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних в декларацію, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю і перевірки декларацій, в Україні шукають можливостей перезавантажити цей суд. Критики заявляють, що КСУ став зручним інструментом скасування найбільш вдалих реформ для тих, кого ці реформи зачепили. На черзі розгляду Конституційного суду України земельна реформа, закон про забезпечення функціонування української мови як державної, закон про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Хто ж ці люди, які нині обіймають посади суддів Конституційного суду і як їх призначають?

Як і хто призначає суддів?

Конституційний суд України складається з 18 суддів. Аби був збережений баланс всіх гілок влади та не було узурпації влади у цей суд по шість суддів призначають президент України, Верховна Рада та з'їзд суддів. Наразі ж у КСУ лише 15 суддів. Три посади досі вакантні. На початку грудня свого третього представника до Конституційного суду має делегувати з'їзд суддів та ще двох - Верховна Рада нинішнього скликання.

Суддів обирають на дев'ять років без права бути призначеним повторно. Їхня основна робота  - офіційне тлумачення Конституції України та перевірка на відповідність конституції того чи іншого закону, ухваленого Верховною Радою.

У Конституції України та в законі "Про Конституційний суд України" не має чіткого механізму розпуску складу суду, навіть якщо судді не є доброчесними чи приймають неправомірні рішення. В Конституції лише є підстави для звільнення окремих суддів через смерть, неможливість виконувати обов'язки за станом здоров'я, вчинення злочину. Звільнити суддю КСУ можуть лише самі судді Конституційного суду. Рішення про звільнення з посади судді Конституційного суду приймається двома третинами від його складу.

Діяльність у Конституційному суді можна вважати вершиною суддівської кар'єри. Зарплата судді КСУ становить близько чотирьох мільйонів гривень на рік.

Читайте також: Рішення КСУ щодо антикорупційних законів: небезпека втрати безвізу з ЄС?

Хто підтримав скандальне рішення

Нині до складу Конституційного суду входять двоє суддів, призначених ще у 2013 році за поданням тодішнього президента Віктора Януковича. Це - Олександр Касмінін та Олександр Тупицький. Останній зараз очолює Конституційний суд.

Також до складу КСУ входять четверо суддів, яких делегував туди Петро Порошенко, коли обіймав посаду президента України. Троє з них, а саме - Сергій Головатий, Василь Лемак, Віктор Колісник, були призначені в КСУ в 2018 році. До речі, Головатий, Лемак та Колісник не голосували за скандальне скасування е-декларування. А от Володимир Мойсик, якого делегував до суду також Порошенко, підтримав скандальне рішення щодо НАЗК та е-декларування.

Це рішення підтримали також Ірина Завгородня, призначена на посаду у 2018 році постановою Верховної Ради, Сергій Сас та Ігор Сліденко, які були призначені Радою у 2014 році. Натомість Олег Первомайський, який потрапив до суду також за квотою Верховної Ради, за це рішення не голосував.

Усі судді призначені в КСУ за квотою з'їзду суддів - Віктор Городовенко, Віктор Кривенко, Олександр Литвинов, Петро Філюк, Галина Юровська - теж проголосували за скасування е-декларування.

Читайте також: На порозі безправ'я. Чому шлях Зеленського у суперечці з КСУ є хибним

Запитання з боку антикорупціонерів

У Національному агентстві із запобігання корупції відразу після того, як КСУ ухвалив своє останнє скандальне рішення щодо антикорупційної реформи, звернули увагу на обставини, в яких воно ухвалювалося. Судді КСУ в цьому випадку діяли "у власних інтересах", заявили в НАЗК. Річ у тім, що в двох суддів Конституційного суду були виявлені ознаки декларування недостовірної інформації.

Нинішній склад КСУ справді викликає чимало запитань з боку українських антикорупціонерів. "Майже до всіх суддів КСУ є майнові питання, - розповіла DW експертка Центру протидії корупції (ЦПК) Галина Чижик. -  Хтось не задекларував землю, хтось будинки, хтось надбав майно та великі статки, будучи все життя суддею". За словами Чижик, найбільше запитань до голови суду Олександра Тупицького. У нього виявили незадекларовану нерухомість в анексованому Криму. 

Рекордсменом же з концентрації землі, за даними ЦПК, є суддя КСУ Віктор Кривенко, який, як заявляють антикорупціонери, придбав собі у власність 44 земельні ділянки, а також має готель на Драгобраті та котедж на гірськолижному курорті Буковель в Карпатах. "Це майно було набуте ще станом на 2014-й рік. Ця людина завжди працювала суддею і отримувала офіційно максимум 30 тисяч гривень зарплатні до того, як у 2015 році став суддею КСУ. Звідки всі ці статки?", - запитує Галина Чижик.

Також Кривенко фігурує на "плівках Вовка", які оприлюднило НАБУ. На цих плівках людина, голос якої схожий на голос голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, якого НАБУ підозрює у створенні злочинної організації з метою захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над суддівськими органами, згадує про послугу, яку для нього начебто зробив суддя Конституційного суду Віктор Кривенко. "На цих плівках  Павло Вовк хвалиться, що Кривенко голосував обома руками за скасування незаконного збагачення і цим зробив Вовку послугу", - каже Чижик.  Як повідомлялося, раніше Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення чиновників.

Читайте також: Яхти, вілли і офшори: що ховають від українців автори скандального подання до КСУ

Як можна змінити ситуацію

Володимир Зеленський прагне простим законом припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування "нікчемним" і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до закону "Про запобігання корупції". Однак це суперечить Конституції і спричинить правовий хаос в Україні, кажуть експерти.

Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков пропонує Верховній Раді законом нині підняти квоту на ухвалення будь-якого рішення суддями КСУ. На його думку, це допоможе заблокувати його діяльність та виграти час для того, аби в пришвидшеному режимі провести реформу Конституційного суду.

На думку Жернакова, для цього необхідно ухвалити якісний закон про незалежний конкурсний відбір кандидатів на посаду суддів за участі міжнародних експертів. Це мали б бути експерти від організацій, які фінансово та інституційно підтримують Україну. Претенденти, відібрані за допомогою такого конкурсу, утворили б певний пул суддів, з якого потім могли б вибирати "своїх" кандидатів президент, Верховна Рада та з'їзд суддів. Після цього, пропонує Жернаков,  треба чекати допоки закінчаться повноваження у чинних суддів КСУ і поступово їх замінювати на нових, а вже після оновлення суддівського складу знову повернути стару квоту на ухвалення рішень суддями КСУ.

"Про реформу Конституційного суду ми говорили ще шість років тому. Проста ж зміна суддів - це шило на мило. Потрібен незалежний конкурсний відбір кандидатів ", - наголосив Михайло Жернаков.