"Контрабанда людей існує стільки, скільки існують кордони. Поки будуть кордони, буде цей бізнес", - каже Бавер, 32-річний нелегальний перевізник, який "працює" на турецько-іранському кордоні. Він не хоче, аби його впізнали, тому вся комунікація відбувається телефоном та через месенджер WhatsApp. Чоловік використовує при цьому телефон знайомого.

Бавер розповідає, що його роль у цьому нелегальному бізнесі дуже важлива - мовляв, він відповідає за перевезення біженців до "безпечної зони" - міста Ван у Східній Анатолії в Туреччині. "Я вже перевіз через кордон тисячі людей", - каже він, наче пишаючись. Розкривати дані про конкретні ділянки кордону з Іраном, через які він переправляє людей, чоловік відмовляється. Каже, якщо про його маршрути дізнаються, це може означати крах для всієї схеми контрабанди людей. Вона працює завдяки мережі контрабандистів з Афганістану, Пакистану, Ірану, Туреччини та навіть Європи, розповідає Бавер.

Боротьба з контрабандою людей

Чоловік під час розмови вочевидь нервує, говорить метушливо: "Я маю бути обережним, аби на мене не вийшла поліція". Контрабанда людей останнім часом дедалі більше у фокусі поліції в турецьких містах поблизу іранського кордону. Поліцейських операцій там побільшало ще до захоплення влади в Афганістані радикальними ісламістами з "Талібану". Від початку року судові провадження розпочато проти 920 контрабандистів. "Я не хочу до них приєднатися", - каже Бавер.

Контрабандист називає тих, кого він перевозить, своїми "гостями". Використання жаргону, за його словами, має ускладнити роботу поліції - аби та не зрозуміла, про що нелегальні перевізники людей спілкуються між собою. Крім того, каже Бавер, вони намагаються використовувати для спілкування месенджери на кшталт WhatsApp чи Telegram, адже поліції важко отримати доступ до них.

Міжнародна мережа контрабандистів людей

Афганістан уже багато років є країною, звідки іде багато біженців, а отже контрабанда людей там процвітає. З тих, хто хоче нелегально потрапити з Афганістану в Стамбул, вимагають 1500 доларів США. Після приходу "Талібану" до влади ціни зросли - передусім через те, що кордон між Іраном та Туреччиною стали ретельніше контролювати.

Читайте також: Найгірші очікування афганських жінок після приходу талібів

Біженці з Афганістану перед тим, як потрапити до цього місця, вже мають позаду довгий шлях. Бавер каже, що до мережі контрабандистів входять тисячі людей у різних країнах. У кожній країні - в Афганістані, Пакистані, Ірані, Туреччині - є так звані "гаранти". Вони отримують всю суму, яку платить біженець, та переказують після завершення кожного етапу шляху певну частку контрабандистам. Гроші передають через так звану систему Hawala - всесвітню неформальну мережу, яку використовують для грошових переказів в обхід традиційної банківської системи.

Тривалий і складний шлях біженців

Перший етап: щойно зібралися 30 чи 40 людей, їх везуть із Кабула до кордону з Пакистаном, а саме - провінцією Белуджистан. Маршрут через афгансько-іранський намагаються не використовувати, адже дорога є дуже небезпечною.

На кордоні їх забирають белуджистаньскі контрабандисти. Після прибуття до Пакистану - наступний етап: довга та складна дорога до іранського кордону. Відстань доволі велика, тож зазвичай в дорозі біженців "супроводжують" троє чи навіть четверо контрабандистів по черзі. Відтак їх залишають в узгодженому місці на іранському кордоні.

Читайте також: Коментар: Афганістан - лицемірству треба покласти край

Після того як люди переходять іранський кордон, їх забирає машина, в якій уже перебувають інші біженці, зібрані на прикордонні. До Тегерана - годин десять їзди. Звідти автобусами їх перекидають до західноіранських міст Маку та Коу, де на них чекають нові контрабандисти. Ті відомі своїми прекрасними стосунками з іранськими прикордонниками, тож відразу везуть біженців до іранських сіл на кордоні. 

"Ми допомагаємо людям, життя яких у небезпеці"

Останній етап: групами по 40-50 осіб афганців переправляють пішки одним з п'яти маршрутів на територію Туреччини. Їхня подорож починається, коли сутеніє, то зазвичай досвіта вони вже прибувають на місце - у турецькі містечка Догубаязіт, Чалдіран, Озалп та Сарай.

Бавер не може второпати, чому його "робота" є злочином. Він переконаний, що не робить нічого поганого. Вважає, що контрабандисти, навпаки, допомагають людям, життю яких загрожує небезпека. Скільки грошей він отримує за свою "роботу", Бавер однак не хоче говорити.

"Ми все робимо правильно. Ми не перевозимо через кордон наркотики чи зброю. Наша робота, як колесо - постійно має бути в русі. Контрабанда людей буде завжди. Якщо це робитимемо не ми, то робитимуть інші. Раніше цим займались наші діди, потім займатимуться наші діти", - підсумовує Бавер.