Уперше про оновлення Цивільного кодексу у Верховній Раді заговорили ще торік, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у співавторстві зі ще чотирма депутатами з партії "Слуга народу" зареєстрував законопроєкт з внесення змін до Цивільного кодексу України.

Втім, документ розкритикувала низка громадських організацій та правників через те, що він містив чимало суперечливих норм. Зокрема, законопроєкт пропонував дозволити шлюб для дівчат із ранньою вагітністю з 14 років, а сам шлюб визначався виключно як союз "жінки і чоловіка". Після критики його зняли з розгляду.

Після цього Руслан Стефанчук у співавторстві з тими ж самими депутатами зареєстрував ще один законопроєкт "Проєкт Цивільного кодексу України" на ту ж саму тему, але з іншим номером. Саме його Верховна Рада у вівторок, 28 квітня, й ухвалила в першому читанні. За законопроєкт проголосували 254 народні депутати, двоє були проти, п'ятеро утрималися, ще 45 не голосували.

"Проєкт спрямований на формування сучасної нормативної основи для регулювання приватних відносин, що відповідає викликам XXI століття", - пишуть автори законопроєкту в пояснювальній записці. Як вказується, документ має замінити чинний акт 2003 року, який, "вичерпав свій модернізаційний потенціал і потребує системного оновлення відповідно до європейських стандартів". Автори законопроєкту зазначають, що суть законопроєкту - остаточна "дерадянізація" приватного права та усунення дублювання норм.

Документ об'ємний - більше 800 сторінок сам текст законопроєкту, а порівняльна таблиця існуючого законодавства та пропозицій складає більше 1600 сторінок тексту. Але на розгляд цього законопроєкту, згідно з даними хронології розгляду, розміщеної на сайті Верховної Ради, депутати витратили 17 хвилин.

Що таке "доброзвичаєвість" у ЦК України?

"Я голосувала проти цього законопроєкту. Так, я в курсі, що з нього прибрали норму про одруження в 14 років. Але разом з тим, дуже багато такого радянського домострою, яким пронизаний цей законопроєкт під гаслами доброзвичаєвості, в ньому залишилася. Наприклад, якщо зараз пара дорослих свідомих людей хочуть розлучитись, вони йдуть в суд і розлучаються. За новим кодексом їм треба буде ще півроку проходити процедури примирення, бо держава так сказала. І таких норм там дуже багато", - прокоментувала депутатка з фракції "Голос" Інна Совсун, у відео в Інстаграм, одна з двох народних обранців, які проголосували проти оновлення Цивільного кодексу в запропонованій редакції. 

Критикує ухвалення нової редакції Цивільного кодексу і співзасновниця та програмна директорка БО "Марш Жінок" Анастасія Герасименко. За її словами, цивільне законодавство справді потребує модернізації, однак редакція, підтримана парламентом у першому читанні, містить низку серйозних ризиків.

Одним із найбільш суперечливих положень нового кодексу правозахисники називають введення категорії "доброзвичаєвість". Йдеться про поняття, яке визначається як сукупність моральних правил і суспільних звичаїв. "Що таке доброзвичаєвість і хто нею керуватиметься? Це абсолютно розмите поняття. Це категорія на рівні добра і зла", - сказала DW Герасименко. На думку правозахисників, така невизначеність може створити простір для довільного трактування судами. За її словами, це поняття згадується у десятках статей як підстава для винятків із загальних правових норм.

Ризики для жінок у ситуації домашнього насильства 

Окремий блок критики стосується сімейного права. За словами Герасименко, у документі з'являються формулювання на кшталт "аморальна" або "негідна" поведінка жінки, які можуть стати підставою для судових рішень щодо зміни прізвища після розлучення. "Хто буде визначати, що таке гідна чи негідна поведінка? Це звучить абсурдно", - каже вона.

Ще одна критична норма - фактичний примус до примирення у випадках, коли жінка вагітна або дитині менше року. Правозахисниця застерігає: це може створювати ризики для жінок, які перебувають у ситуації домашнього насильства. Оскільки кримінальне провадження за домашнє насильство часто відкривається лише після повторних випадків, суд може відмовити у швидкому розлученні навіть у потенційно небезпечних ситуаціях.

Проєкт оновлення Цивільного кодексу порушує права ЛГБТК+ спільноти

Правозахисні ЛГБТК+-організації розкритикували ухвалення в першому читанні нового Цивільного кодексу України. Голова правління ГО KyivPride Анна Шаригіна вважає, що документ у нинішній редакції закладає правові бар'єри для ЛГБТК+-спільноти. За її словами, формулювання, закладені в проєкті, фактично блокують можливість досягнення шлюбної рівності і навіть утворення інституту цивільних партнерств.

"Ми вважаємо, що Цивільний кодекс у тому вигляді, в якому він є зараз, є шкідливим для майбутнього ЛГБТК+-спільноти в Україні", - зазначила в коментарі DW Шаригіна. Окрему критику, за її словами, викликає норма, яка передбачає автоматичне припинення шлюбу у випадку зміни гендерного маркера одним із партнерів. На її думку, така практика прямо обмежує право людей самостійно вирішувати свою сімейну долю. "Очевидно, що дієздатні люди мають самі вирішувати, чи варто їм розлучатися чи ні", - підкреслює правозахисниця. Вона наголошує, що це питання стосується не лише ЛГБТК+-спільноти, а й ширшого принципу приватної автономії. 

Журналісти занепокоєні оновленням Цивільного кодексу

Критикує законопроєкт і журналістська спільнота. Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук виявив у документі норму, що, як зазначається на сайті ІМІ, наділяє героїв журналістського матеріалу правом подавати відповідь на будь-які згадки про себе, якщо вони вважають свої особисті права порушеними. "Загалом запропонована редакція книги другої Цивільного кодексу продовжує руйнувати крихкий баланс між презумпцією невинуватості та суспільним інтересом, особистими правами та свободою слова. Варто було очікувати, що весь проєкт Цивільного кодексу викличе занепокоєння не лише в журналістів та розслідувачів", - наголосив юрист ІМІ Володимир Зеленчук. 

Юристи української аналітичної онлайн-системи YouControl проаналізували, що для екосистеми відкритих даних (Open Data), журналістів-розслідувачів, банківського сектору та комплаєнс-систем законопроєкт у його нинішньому вигляді виглядає як вирок. "Під гаслами захисту приватності та "цифрового образу" депутати створюють інструмент для зловживань, який знищить механізми фінансового моніторингу, дозволить компаніям приховувати "російський слід" та подарує корупціонерам легальне право переписати власну історію", - йдеться у заяві YouControl.

Там пояснюють, що найбільший резонанс викликає стаття 328, яка закріплює так зване "право на забуття". Відповідно до неї, фізична особа може вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних не лише якщо вона недостовірна, а й якщо вона просто "втратила суспільний інтерес".

"Уявімо: колишній бенефіціар підсанкційної компанії або фігурант корупційного скандалу п'ятирічної давнини подає позов проти медіа чи аналітичної системи з вимогою деіндексувати та/або видалити історію його бізнес-зв'язків. Якщо ця норма запрацює, медіа та аналітичні системи будуть змушені або вилучити інформацію по особі або "відбілювати" репутацію таких діячів", - йдеться у заяві YouControl.

Правозахисники підготували свої пропозиції щодо ЦК

Правозахисники наголошують, що вже направили у Верховну Раду свої пропозиції з оновлення Цивільного кодексу і тепер їхня боротьба переноситься у площину підготовки законопроєкту до другого читання. Саме там вони сподіваються домогтися перегляду найбільш суперечливих норм.

У KyivPride анонсували серію акцій протесту та перформансів. "Ми страшенно занепокоєні цим кроком, який відбувся фактично за спинами громадянського суспільства", - заявила Шаригіна.