Доволі часто можна почути, що лікарі "для перестраховки" прописують хворим на COVID-19 антибіотики, аби таким чином упередити бактеріальну пневмонію. Про цю проблему знають і в міністерстві охорони здоров'я. "На жаль, часто пацієнтам з підозрою на коронавірусну хворобу сімейні лікарі починають призначати одразу декілька антибіотиків - цього категорично не можна робити”, - наголосив міністр Максим Степанов на одному з брифінгів у середині жовтня. 

Антибіотики не працюють проти вірусів

"Антибіотики не працюють проти вірусів, лише проти бактерій. Їх не слід застосовувати як засіб профілактики чи лікування COVID-19", - зазначає на своєму сайті український МОЗ, посилаючись на застереження Всесвітньої організації охорони здоров'я. У міністерстві зазначають, що використання антибіотиків при COVID-19 припустиме лише після госпіталізації, аби уникнути бактеріальної ко-інфекції. 

Тим не менше, чимало пацієнтів потрапляє до лікарні з COVID-19 вже після лікування антибіотиками в домашніх умовах, підтвердив на з власного досвіду лікар Центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківська Роман Фіщук. За його словами, подекуди українці вживають антибіотики і без рецепту лікаря. "Люди читають щось в інтернеті або у соцмережах. При цьому антибіотики в аптеках досі доволі доступні", - нарікає Фіщук. Лікар наголошує, що рішення про застосування антибіотиків у лікарнях ухвалюють, залежно від тяжкості перебігу хвороби і ступеня ураженості внутрішніх органів. 

Читайте також: Зловживання антибіотиками в тваринництві: смертельна загроза для людини

"Потрібен жорсткіший контроль"

В Аптечній професійній асоціації України у відповіді на запит DW підтвердили, що під час пандемії суттєво зріс попит на антибіотики, що призводить і до зростання закупівельних цін. Водночас, голова Аптечної професійної асоціації Володимир Руденко у коментарі DW наголошує, що продаж цих препаратів - регламентований. "Відповідно до чинного законодавства, антибіотики мають відпускатися за рецептом лікаря", - нагадує Руденко.

У березні Кабінет Міністрів України затвердив Національний План дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, яким передбачено посилення контролю за рецептурним відпуском антибіотиків в аптеках. Однак ексголова Національної служби здоров'я при МОЗ Володимир Курпіта у розмові з DW критикує, що досі дотримання закону на практиці ніхто не контролює, адже і покарання за його порушення не передбачене. Експерт вважає це безвідповідальним з огляду на ризики, пов'язані з невиправданим вживанням антибіотиків та загостренням глобальної проблеми антибіотикорезистентності. "Мають бути запроваджені штрафи за продаж антибіотиків без рецепту, а також за явно невиправдане призначення цих препаратів", - переконаний Курпіта. На його думку, адміністративна відповідальність за порушення приписів на призначення і продаж антибіотиків має стосуватися і лікарів, і аптекарів.

"Оскільки частина тих антибіотиків, які продають в аптеках пацієнтам, входять до стандартного набору медикаментів в арсеналі українських лікарень, це суттєво збільшує ризик появи внутрішньолікарняних інфекцій, які будуть важко лікуватися антибіотиками", - застерігає Володимир Курпіта. Експерт наголошує, що ця небезпека особливо зростає нині, адже через стрімке збільшення кількості хворих клінікам стає дедалі складніше забезпечувати дотримання вимог інфекційного контролю. "Якщо хворих доводиться розміщувати не лише у палатах, але й у коридорах, це може призвести до неконтрольованого поширення у лікарнях резистентних штамів", - каже Курпіта.

Від загрози резистентності до антибіотиків через самолікування застерігає і міністр охорони здоров'я Максим Степанов. "Потім, коли людині дійсно знадобляться антибіотики, їхня дія буде набагато слабкіша, ніж якби людину лікували у відповідності до протоколу", - нагадує Степанов. 

Читайте також: Тести на COVID-19: коли робити і що треба знати

Що буде після пандемії? 

Попри застереження ВООЗ зловживання антибіотиками під час пандемії COVID-19 є, судячи з усього, проблемою в усьому світі. Принаймні на це вказується відразу в кількох дослідженнях, оприлюднених ще на початку червня. Як повідомив перший канал німецького телебачення ARD, у цих дослідженнях наголошується, що лише в менше десяти відсотків пацієнтів з коронавірусною хворобою виникає бактеріальна суперінфекція, але значно більша кількість хворих отримує антибіотики.

Вже нині через антибіотикорезистентність по всьому світі стає дедалі складніше лікувати пневмонію, сальмонельоз, а також туберкульоз, який є особливо актуальною проблемою для України, застерегла днями у своєму блозі на сайті "Новое время" ексміністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька. "Тож маємо ризик, що коли поборемо коронавірус, отримаємо не менш серйозну небезпеку", - наголошує Скалецька.