Вражаючі цифри опублікував нещодавно найбільший таблоїд Німеччини Bild: серед тих людей, які заразились коронавірусом і лікувалися від COVID-19 у відділеннях інтенсивної терапії німецьких лікарень, було дуже багато людей з міграційним корінням.

Політики мали намір приховати цифри?

Видання посилалося на розмови очільника Інституту імені Роберта Коха Лотара Вілера (Lothar Wieler) з головними лікарями кількох великих лікарень, за словами яких, частка пацієнтів з міграційним походженням у реанімаціях сягає 90 відсотків.

Між рядків у статті поставало питання: чи не хочуть політики і вчені втриматися від розголошення цих даних, щоб не наразитись на звинувачення у ксенофобії?

Читайте також: Спершу застуда, потім - кома. Шокуюча розповідь пацієнта з ковідом

Вочевидь, у публікації Bild були наведені помилкові дані: через кілька днів на пресконференції у Берліні Вілер по суті спростував головну тезу публікації: за його словами, заяви окремих лікарів були невиправдано екстрапольовані на всю країну. Водночас він підтвердив факт розмови з лікарями: "Це була особиста розмова, неформальний обмін думками, під час якого ми обговорювали різні речі, але жодних остаточних висновків не дійшли. Інститут  імені Роберта Коха не має таких даних, і відповідно до пункту 11 Закону про захист від інфекційних захворювань ці дані не збираються".

Пандемія - колосальна проблема для мігрантів

Приблизно у 13 відсотків населення Німеччини немає німецького паспорта. Пандемія є надзвичайно серйозною проблемою в першу чергу для тієї невеликої частини цієї групи, яка погано володіє німецькою мовою, особливо для численних біженців, які прибули в країну після 2015 року.

Читайте також: Глава МОЗ ФРН: До 40 відсотків населення у групі ризику

Нерідко умови їхнього життя є дуже обмеженими, вони отримують мало інформації, наприклад, про заходи щодо обмеження поїздок, про правила, запроваджені всередині країни.

Тож було б дивно, якби частка людей з міграційним корінням серед інфікованих і хворих була б вищою, ніж серед інших верств населення. А втім, надійних даних національного масштабу немає. Клініки та відомства охорони здоров'я повідомляють Інституту імені Роберта Коха тільки число випадків заражень або захворювання без наведення будь-яких персональних даних. Прессекретар міністерства охорони здоров'я Себастьян Ґюльде (Sebastian Guelde) зазначає: "Ми постійно звертали увагу на те, що мовний бар'єр і різний доступ до медичної інформації, звичайно ж, є важливими факторами і для стану здоров'я людей. Також, зрозуміло, певну роль відіграють соціально-економічні фактори, як-от трудова діяльність, умови життя в цілому".

Соціальний статус, житлові обставини та умови праці - найважливіше

Берлінська газета Tagesspiegel, посилаючись на інформацію зі столичних клінік, також наголошувала, що кидається в очі, наскільки багато там лікується чоловіків з багатодітних родин арабського або турецького походження. За даними видання, в медперсоналу часто виникали конфлікти з їхніми родичами, які не хотіли зважати на заборону відвідувати пацієнтів, запроваджену задля боротьби з коронавірусом.

Однак ті ж медики схиляються до того, що й заражуваність, і знання про пандемію більшою мірою залежать від соціального статусу, і меншою - від походження. Іншими словами, частіше хворіють бідні та ті, хто живе або працює в поганих умовах.

Соціолог: "У бідних людей перебіг хвороби важчий"

Фахівець у галузі соціології медицини Ніко Драґано (Nico Dragano) з університетської клініки в Дюссельдорфі наголошує, що необхідно розрізняти небезпеку заразитися й небезпеку важкого перебігу хвороби.

Читайте також: Як готелі Берліна відкривають двері для безпритульних

"Якщо ви раніше вже мали певні захворювання, то підвищується ризик того, що в разі інфікування ви переноситиме хворобу важче, - пояснює він в інтерв'ю DW. - Це, наприклад, хвороби серця, гіпертонія, надмірна вага, діабет. Усі ці хвороби найчастіше вражають людей, що живуть у бідності".

Багато лікарів і доглядальників - мігранти

На цей взаємозв'язок, що стосується не тільки Німеччини, торік звертала увагу й Організація економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР). У дослідженні цієї організації також наголошується, що в середньому по всіх 37 країнах ОЕСР 24 відсотки лікарів та 16 відсотків медсестер становлять мігранти. Тобто саме вони перебувають у перших рядах у боротьбі з коронавірусом.

Навіть у розпал локдаунів, коли були закриті кордони, влада різних країн, також і уряд ФРН, запроваджували винятки, наприклад, для в'їзду іноземців для допомоги при збиранні врожаю, вказується в доповіді ОЕСР.

МОЗ ФРН інформує багатьма мовами

Однак мовну проблему ніхто не скасовував. Прессекретар міністерства охорони здоров'я Себастьян Ґюльде наголошує, що його відомство усвідомлює це: "Інформаційний матеріал, наприклад, про кампанію вакцинації, перекладений десятьма іноземними мовами. А гаряча лінія за номером 116117 з середини березня буде доступною ще чотирма мовами: англійською, турецькою, арабською та російською". Поки що, однак, не зрозуміло, як саме ця інформація поширюватиметься серед тих, хто найбільше її потребує.