Крім утруднення дихання, втрати нюху та смаку коронавірус, можливо, викликає і проблеми з потенцією у чоловіків. Потенційний зв'язок зараз досліджують фахівці.
Реклама
Увага світу зараз прикута до вакцини проти коронавірусу та її побічних ефектів. Однак, фахівці в Італії та у США зараз б'ють на сполох з іншого приводу, а саме - можливої еректильної дисфункції як одного із довгострокових наслідків COVID-19.
Американська лікарка Дена Грейсон днями в ефірі телеканалу NBCLX заявила, що існує дедалі більше причин побоюватися того, що викликана новим вірусом хвороба справді може спричиняти довгострокові проблеми з потенцією. "Ми знаємо, що він (COVID-19 - Ред.) впливає на судинну систему. Тож побоювання цілком обґрунтовані. Вірус може не лише вбивати, але й спричиняти довгострокові, пожиттєві ускладнення", - сказала вона.
Дослідження, проведене у липні в Італії, вказує на те, що еректильна дисфункція у чоловіків може бути як фактором ризику, так і "можливим наслідком" хвороби. "Проблеми з потенцією слугують біомаркером загального стану здоров'я", - коментує провідний автор дослідження, професор ендокринології та медичної сексології в університеті Тор Вергата у Римі Еманнуеле Джаніні. Він додає, що COVID-19 впливає на фізичний та душевний стан здоров'я хворого. Тож проблеми з ерекцією тут досить очікувані. За словами науковця, чоловіки, що у минулому вже стикались із проблемами з потенцією, можуть бути більш схильними до розвитку пневмонії унаслідок COVID-19.
Реклама
Потрібні додаткові дослідження
Це пояснюється тим, що пневмонія спричиняє супутні захворювання, часто пов'язані з еректильною дисфункцією: утруднення дихання, запалення, гормональні проблеми, стрес, тривожність, депресію та дисфункцію ендотелію - звуження слизової оболонки артерій.
Разом з тим, італійський учений підкреслює, що "еректильна дисфункція є маркером ризику розвитку пневмонії від коронавірусу. Однак вона не обов'язково збільшує ризик зараження цієї інфекцією. Потрібні додаткові дослідження".
Еректильну дисфункцію спрчиняє порушення припливу крові до статевого органа. Причини можуть бути складні та різноманітні, як фізіологічні, так і психологічні. Проблеми зі серцево-судинною, нервовою та ендокринною системами можуть викликати ериктальну дисфункцію та впливати на потенцію.
Учені дедалі більше занепокоєні можливою довгостроковою шкодою від наслідків COVІD-19 для судинної та дихальної систем організму.
Що спільного у медика, що сам приймає розроблене ним же щеплення проти коронавірусу, психоаналітика, що "сидить на коксі", та найшвидшої людини в світі. Вони всі дослідники і водночас власні піддослідні кролики.
Фото: picture-alliance/AP/NIAID-RML
Оральна вакцина проти коронавірусу
Відвага, цікавість чи переоцінка власних можливостей? Напевно сукупність усіх цих факторів спонукають науковця випробувати свій винахід спершу на собі. Як написала газета Global Times, китайський лікар не тільки розробив оральне щеплення проти коронавірусу, але й вирішив випробувати його на собі. Поки що без побічних ефектів.
Фото: picture-alliance/AP/NIAID-RML
Вечірки з газом, який звеселяє
Наукові відкриття і приватна насолода цілком можуть іти пліч-о-пліч. Британський хімік сер Гемфрі Деві (Humphry Davy) між 1795 і 1798 роками експериментував із закисом азоту, відомим також, як газ, що звеселяє. За допомогою експериментів над собою від відкрив не тільки знеболювальний, але й одурманливий ефект газу.
Фото: picture-alliance/dpa
Першовідкривач ультрафіолетового випромінювання
Німецький фізик Йоганн Вільгельм Ріттер (Johann Wilhelm Ritter) не тільки відкрив у 1801 році ультрафіолетове випромінювання, але й винайшов роком пізніше перший акумулятор. Особливу увагу Ріттер приділяв гальванізму - скороченню м'язів під дією струму. Науковець помер у віці 33 років. Є підстави вважати, що причиною його смерті могли стати виснаження власного тіла гальванічними експериментами.
Фото: picture-alliance/imageBroker
Фрейд та кокс
Австрійський психолог та лікар Зіґмунд Фрейд (Sigmund Freud) став всесвітньовідомим як основоположник психоаналізу. Але не всім відомо, що свого часу, працюючи лікарем у віденській лікарні, Фрейд досліджував вплив кокаїну на організм людини. З опублікованої приватної переписки Фрейда відомо, що він сам впродовж тривалого періоду вживав кокаїн у великих кількостях.
Фото: picture-alliance/akg-images
Смерть від жовтої гарячки
"Я думаю, що я вийшов на слід справжнього збудника хвороби", - писав американський медик Джессі Лейзір 8 вересня 1900 року в листі своїй дружині. Лейзір досліджував малярію та жовту гарячку. Він зміг довести, що комарі можуть переносити жовту гарячку: він зробив так, щоб його вкусив комар, захворів та помер через 17 днів після написання листа дружині. Лейзіру було лише 34 роки.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Pleul
Найшвидша людина світу
Пол Степ прославився як найшвидша людина світу завдяки дослідженням впливу сили прискорення на (власний) організм людини. У рамках свого дослідження, він розігнався у так званих ракетних санях до 1000 км/год, після чого зупинив їх за 1,4 секунди. Це було найшвидше прискорення, дію якого на собі добровільно випробувала людина.
Фото: picture-alliance/dpa/United Archives
Таємно введений серцевий катетер
Вернер Форсман (Werner Forßmann) демонстрував упертість і наполегливість ще в університетські роки. Німецький хірург хотів довести, що можливо безпечно вводити довгий, гнучкий катетер через ліктьовий згин у серце. Хоча його керівництво суворо заборонило такий експеримент, у 1929 році Фросман став першим, хто сам собі ввів катетер. Звичайно таємно.
Фото: picture-alliance/dpa/United Archives
Нобелівська премія посмертно
Коли канадський медик Ральф Стейнман захворів на рак підшлункової залози, він пройшов курс розробленої ним самим імунотерапії. За оцінками його лікаря, ця терапія не могла врятувати його від смерті, однак, всупереч всім прогнозам, можливо продовжила його життя на більше ніж 4 роки. Стейнман помер у 2011 році, за кілька днів до вручення Нобелівської премії, яку він отримав посмертно.