Пандемія COVID: локдаун у Німеччині подовжать до Великодня?
Данило Білик
14 січня 2021 р.
Локдаун через пандемію COVID-19 у Німеччині подовжили до кінця січня. Але показники заражень коронавірусом залишаються високими. Через це в країні серйозно розмірковують про посилення і подовження обмежень.
Реклама
У Німеччині локдаун, запроваджений через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19, економіки торкнувся лише частково. Під закриття потрапила більшість закладів торгівлі, закладів громадського харчування, розваг та відпочинку, однак офіси та заводи надалі працюють. Такий локдаун, який поки що нещодавно був подовжений до кінця січня, країна може витримати "дуже довго", каже віцеканцлер, міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz). Мовляв, життя повністю не зупинилося.
Забагато людей на вулицях
Однак саме це і критикує багато німецьких політиків як з опозиції, так і з влади. Адже вулицями німецьких міст досі пересувається дуже багато людей, те саме стосується і громадського транспорту. Порівняно з першим локдауном навесні 2020 року, мобільність населення Німеччини зараз є значно вищою. Через це німецька канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) навіть розмірковує про нове подовження локдауну - на вісім-десять тижнів, пише таблоїд Bild із посиланням на депутатів партії Меркель в Бундестазі. Не називає остаточної дати завершення локдауну і віцеканцлер Олаф Шольц.
Окрім подовження локдауну, не виключені й посилення обмежень - передусім щодо можливості працювати в офісі. За оцінками Мюнхенського інституту економічних досліджень ifo, 56 відсотків найманих працівників у Німеччині можуть працювати з дому. Але де-факто роблять це набагато менше - надавати працівниками можливість виконувати роботу дистанційно німецькі роботодавці не зобов'язані. За даними опитування, проведеного близьким до профспілок Фондом Ганса Беклера, у листопаді 2020 року, коли в країні вже був чинний так званий "м'який локдаун", переважно або виключно з дому працювало лише 14 відсотків найманих працівників у Німеччині. Натомість під час першого локдауну навесні минулого року таких було 27 відсотків. І навіть у червні, коли більшість обмежень були зняті, таких було 16 відсотків.
І хоч роботодавці нинішнім станом речей, судячи з усього, переважно задоволені, деякі німецькі політики дотримуються іншої думки. Міністр праці Німеччини Губертус Гайль (Hubertus Heil) днями заявив: "Усюди, де лише можливо, потрібно, аби працівники мали можливість працювати з дому, прямо зараз".
Утім, поки що вимоги влади є лише рекомендаціями і закликами. На відміну від Франції чи Бельгії, де роботодавців ще минулого року зобов'язали надавати працівникам можливість працювати з дому під загрозою штрафів за невиконання припису, німецький уряд на такий крок поки що не йде. Водночас саме цього вимагає опозиційна партія Зелених. Очільниця фракції Зелених у Бундестазі Катрін Ґерінґ-Екардт (Katrin Göring-Eckardt) називає великі офіси, в яких працює одночасно багато людей, "зонами ризику" поширення коронавірусу. На її думку, тих роботодавців, які цієї безпеки не усвідомлюють, потрібно в крайньому разі за допомогою закону змусити дозволити працювати людям з дому.
Говорячи про обов'язкову роботу з дому після останнього подовження локдауну, канцлерка Німеччини Анґела Меркель сказала, що уряд "поки що" не ухвалив відповідного рішення. Виходить, усе ще може змінитися? Наступна нарада канцлерки на керівників урядів федеральних земель запланована на 25 січня. Тоді має бути вирішена подальша доля нинішнього локдауну та можливих нових обмежень.
А поки що міністр праці Губертус Гайль обіцяє найближчими днями продовжити переговори з роботодавцями та профспілками про те, як зробити роботу з дому можливою для максимального числа працівників. При цьому він застерігає компанії: "Ми повинні всіма силами запобігти тому, щоб робочі місяця ставали місцями заражень. Адже навряд чи хтось із нас хоче, аби розширювали чинні обмеження і поширювали локдаун та всю економіку", - каже він.
Німці атакували лижні курорти: через сніг і локдаун (05.01.2021)
01:38
COVID-19: карантин очима британських фотографів
Незамінні працівники лікарень, найрізноманітніші сценарії карантину: онлайн-платформа British Photographic Assignments демонструє пандемію з перспективи фотографів.
Фото: Claire Armitage
Коли світ навколо зупиняється
Лауреат різноманітних нагород фотограф Вей Джиан Чан закарбував на своїх світлинах сюрреалістичну атмосферу в майже спорожнілому Лондоні. Більшість його робіт - це колажі, в яких виринають контрастуючі графіті на кшталт "Надія" чи "Омана". На цій роботі зображені два велосипедисти, які проїжджають повз плакати митця Марка Тітчнера. Меседж: "Будь ласка, повірте, ці дні минуть".
Фото: Wei Jian Chan
На них тримається вся система
"Не всі супергерої носять плащі", - таким є меседж фотографа Джорджа Коппока. На своїх портретах він зобразив "системнозначущих" жителів Лідса, які підтримували функціонування міста під час карантину: медичний персонал, а також лікарі, селяни, працівники супермаркетів, поліцейські та волонтери. На фото: медсестра одного з пологових будинків.
Фото: George Coppock
Розірваний зв'язок
Серія світлин Флори Луна ґрунтується на ідеї, що вже до карантину між людьми та світом навколо існував фільтр, який тепер лише посилився. "Пандемія не лише встановила більше фізичних меж для наших контактів з іншими, такі як монітори комп'ютерів, маски та перегородки з прозорого пластику, але й посилила межі, які існували в реальному світі".
Фото: Flora Luna
Затиснені у власні домівки
Багатьом родинам довелося виконувати свою роботу та продовжувати шкільне навчання з дому, не знаючи, чим це скінчиться: просто жах. Відчуття власної неспроможності Клер Ермітейдж посилювали повідомлення батьків-ентузіастів у соціальних мережах, які описували "чудові проєкти" зі своїми дітьми. Фотографиня вирішила зайняти гумористичну перспективу, аби закарбувати власне становище під час карантину.
Фото: Claire Armitage
Під тиском
Коли почалася пандемія, ландшафтний фотограф Скотт Стівенс мусив тимчасово припинити свою роботу. Він вирішив опрацьовувати свої світлини за домашнім робочим столом та дати таким чином свою візуальну "заряджену емоціями відповідь на нинішню кризу". Його серія "Під тиском" демонструє настінний барометр поряд із фотографією неба з вікна кімнати фотографа.
Фото: Scott Stevens
Фейкова вулична сцена
Зазвичай Кріс Сілк фотографує вуличні сцени. Під час карантину він експериментував із власними фотографіями міста: він брав фігури з модельної залізниці свого батька чи інші предмети домашнього вжитку та вмонтовував їх у ту чи іншу сцену з природним доступом світла. "Немає нудних місць для фотографій", - прокоментував він особливі робочі умови.
Фото: Chris Silk
Тваринний світ під час карантину
Володар різних нагород фотограф Іан Вейд зазвичай фотографує диких тварин на вулицях міста. Тепер же він узявся експериментувати з пластиковими фігурками тварин його дворічної доньки, аби вони виглядали природно. Він відчував на собі багато дивних поглядів, коли лежав на животі в струмку, аби сфотографувати цього пластикового бенгальського тигра.
Фото: Ian Wade
Прогулянка під час карантину
Документальна фотографиня Джастін Дезмонд під час ізоляції познайомилася з абсолютно невідомими їй людьми. "Одного сонячного дня я вийшла зі своєю камерою та запитувала в небагатьох людей, яких зустрічала на своєму шляху, чи можна їх сфотографувати та як вони переживають карантин". Результат - серія фотографій, зроблена на відстані двох метрів від об'єктів.
Фото: Justine Desmond
Листи дорогим серцю людям
"Через страх, який ми відчуваємо перед тим, що нам іще доведеться пережити через вірус, ми сумуємо за іншими більше ніж зазвичай", - переконана фотографиня Акіко Дюпон. Це надихнуло її попросити своїх сусідів на півдні Лондона написати листа людині, про яку вони часто думають під час карантину. Семирічна Софія (на фото) написала своїй бабусі в Канаді.
Фото: Akiko DuPont
Карантинний балет
11-річний син фотографині Гемми Гріффітс танцює балет. Тренувань під час карантину не було, тож він займався вдома, через що "його надзвичайно довге волосся літало по квартирі". Вона закарбувала його заняття на фото, "аби згадувати про ці дивні часи та закарбувати варту подиву красу його рухів у абсолютно звичайній оселі".
Фото: Gemma Griffiths
Проєкт "Надія": танцювальники під час карантину
Фотографиня Сенем Піс так само отримала натхнення від балету. Вона сфотографувала одразу кількох танцівниць і танцівників. "Усі ми раптом опинилися в ситуації, якої ми не могли собі до цього уявити", - написала вона. Для неї танцівники стали водночас символом життєствердного меседжу: "Завжди є надія. Завжди є радість у житті".