Ще кілька тижнів тому, коли через коронавірус мало не вся Азія вже ходила в захисних масках, у громадському транспорті, на вулицях Берліна, в магазинах було практично неможливо зустріти людину із закритим обличчям. А якщо і траплялася така, то це був, швидше за все, турист з Китаю, Японії або Південної Кореї. Літаки тоді ще літали.

А коли під враженням телевізійних репортажів з Пекіна, Токіо або Сеула люди питали німецьких політиків і медиків, чи не варто носити маски і в Німеччині, їм відповідали: ні, не варто. В Азії, мовляв, це форма ввічливості, проста ж маска захисту від вірусу не дає, скоріше, навпаки: ставши від дихання вологою, вона лише підвищує ризик зараження.

Тепер ситуація різко змінилася. За прикладом Чехії, Словаччини, а потім і Австрії місто Єна на сході Німеччини - першим з німецьких міст - зобов'язало своїх жителів в деяких випадках вдягати маски. А в середу, 1 квітня, "масочний обов’язок" навіть став однією з тем відеоконференції канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) з прем'єр-міністрами федеральних земель.

Влада Єни зобов'язала городян носити маски

З наступного понеділка, 6 квітня, жителі Єни зобов'язані носити захисні маски в громадському транспорті, у супермаркетах і аптеках, а також у будь-яких громадських приміщеннях, будь то приймальня лікаря, поліцейський відділок або міська ратуша. На вулиці маску носити не потрібно.

Робиться це не стільки для зниження ризику зараження тих, хто ці маски носить, скільки для захисту продавців, водіїв автобусів і службовців міських відомств від безсимптомних носіїв коронавірусу SARS-CoV-2. Річ у тім, пояснюють представники міської влади, що в повсякденному житті люди рідко дотримуються рекомендованої вірусологами дистанції у півтора метри один від одного. Маски ж, кажуть вони, знижують ризик зараження шляхом повітряно-крапельної інфекції.

При цьому в Єні врахували той факт, що захисні маски зараз в Німеччині в дефіциті. Тому спершу мешканцям міста буде дозволено прикривати роти і носи щільними шарфами або хустками. А ще міська влада закликала жителів шити маски вдома - для себе і для тих, кому вони потрібні. "Будь-яка маска краще, ніж взагалі жодної", - кажуть у мерії Єни. Інструкцій же з виготовлення захисних масок у домашніх умовах в інтернеті тепер не бракує. Цілком професійну пропонує, наприклад, пожежна служба Ессена.

Дефіцит захисних масок у лікарнях

У жвавій німецькій дискусії про доцільність "масочного обов'язку" і захисних масок взагалі думки висловлюються різні, часом взаємовиключні. Так, голова профспілки лікарів Сузанне Йона (Susanne Johna) побоюється, що якщо всі підряд почнуть полювати за дійсно надійними медичними масками типу FFP3, яких і так гостро бракує, то ситуація із забезпеченням ними німецьких лікарень стане ще гіршою.

Проти саморобних масок Йона, щоправда, не заперечує. Простенький захист рота і носа, за її словами, може захистити оточуючих від інфекції, якщо носій такої маски почне чхати або кашляти. Але його самого така маска не захистить. Більше того, додає Йона, психологічний ефект може бути навіть негативним, оскільки, вважаючи себе захищеною, людина в примітивній масці може перестати дотримуватися необхідної дистанції до оточуючих та інших санітарних норм.

Аналогічної точки зору дотримуються у Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ), де говорять, що ризик заразитися в масці навіть вище, якщо її неправильно знімати. Гамбурзький вірусолог Йонас Шмідт-Шаназіт (Jonas Schmidt-Chanasit) взагалі вважає передчасними дискусії про обов'язкове носіння масок. Для початку, наголошує він, треба усунути їхній дефіцит у лікарнях і будинках старих. Загалом же Шмідт-Шаназіт згоден з тим, що маски потрібні хворим або інфікованим, але безсимптомним - щоб вони не заражали оточуючих.

Позитивний психологічний ефект масок

Але є й інші думки. Психологічний ефект, вказують експерти Інституту імені Роберта Коха, може виявитися і позитивним. По-перше, маска весь час нагадує про те, що не слід торкатися руками обличчя, ризикуючи занести вірус на слизову оболонку рота, носа або очей. А по-друге, сама картина великої кількості людей у масках спонукає суспільство серйозно ставитися до пандемії і не бути легковажними.

А вірусолог Александер Кекуле (Alexander Kekule) посилається на досвід Гонконгу, де, за його словами, масове застосування захисних масок в комбінації з іншими санітарними заходами та нормами поведінки дозволило утримати під контролем поширення коронавірусу.

Що кажуть про маски німецькі міністри?

У німецьких політиків, зокрема членів уряду Меркель, теж різні думки про доцільність захисних масок. Стурбований через їхній брак у медичних установах міністр охорони здоров'я ФРН Єнс Шпан (Jens Spahn) виступає проти того, щоб зобов'язати німців носити маски. "У нинішній ситуації я не бачу необхідності такого обов'язку", - заявив Шпан.

Дещо іншої точки зору дотримується міністр внутрішніх справ Німеччини Горст Зеегофер (Horst Seehofer), який і раніше виділявся на тлі колег в уряді як прихильник жорстких і рішучих заходів, будь то проблема біженців або боротьба з тероризмом.

І цього разу Зеегофер не виключає, що в середньостроковій перспективі німців зобов'яжуть носити маски. Це може статися, за його словами, наприклад, у разі зниження темпів поширення коронавірусу в Німеччині і, як наслідок, пожвавлення економічного та суспільного життя через пом'якшення правил карантину.

Німецькі ЗМІ закликають носити маски

Німецькі журналісти над масками спершу посміювалися. Тепер перестали. В інформаційно-аналітичній програмі Tagesthemen першого каналу телебачення Німеччини - ARD - увечері 31 березня коментаторка Крістіна Бекер (Kristina Böker) зізналася, що якийсь час зволікала, але врешті-решт і сама стала носити маску, пошиту її дітьми.

У ній Бекер і почала свій коментар, який закінчила закликом до телеглядачів слідувати її прикладу і добровільно носити маску хоча б там, де важко дотриматися запропонованої медиками дистанції у півтора метри - в громадському транспорті та супермаркетах.