Перша кава зранку, останній келих вина ввечері - бари в Парижі є центром соціального життя. Починаючи з вівторка, 6 жовтня, вони зачинили свої двері для відвідувачів - спершу на 14 днів, аби стримати стрімке зростання числа заражень коронавірусом у місті. У столиці Франції оголосили найвищий рівень небезпеки. За допомогою нових обмежень влада хоче уникнути нового загального локдауну на кшталт того, що мав місце навесні.

"Гальмівний маневр" у Парижі

Поліцейський префект Парижа назвав нові правила "гальмівним маневром". За його словами, епідемія нині поширюється дуже швидко. Тому починаючи з вівторка набирає чинності низка нових обмежень. Закриття барів для більшості парижан, певно, стане найпомітнішим із них. Спілка сектору громадського харчування вже зараз має побоювання щодо наслідків для цього бізнесу в довгостроковій перспективі. Компенсація скороченого робочого часу від держави, яка була подовжена у країні до кінця року, не зможе покрити всі втрати у галузі, переконані в організації. Тому дехто все-таки втратить роботу, прогнозують там.

Читайте також: Вакцина проти коронавірусу: панацея чи небезпечний експеримент?

Крім того, у Парижі віднині заборонено продавати алкоголь та виконувати чи вмикати музику у громадських місцях після 22 години. Крім того, заборонені студентські вечірки та зустрічі у громадських місцях понад десяти людей. Весілля у церквах та органах реєстрації хоч і не заборонені зовсім, але максимальна кількість учасників церемоній обмежена 30 особами, а святкування в ресторанах чи деінде після офіційної церемонії - заборонені. Спортзали, басейни та фітнес-центри залишаються зачиненими для всіх, окрім школярів.

Університети повинні зменшити кількість студентів у приміщеннях до 50 відсотків від максимально допустимої. Це означає, що великі аудиторії можна заповнювати лише наполовину. Такі ж обмеження діють щодо спортивних майданчиків просто неба та торговельних центрів: там дозволяється перебувати лише одному відвідувачу на чотири квадратних метри.

Громадський транспорт у паризькій агломерації працюватиме надалі, хоч міністерка праці Франції закликала перейти на дистанційну роботу всіх, хто живе у так званих "червоних" зонах із найгіршою епідеміологічною ситуацією у країні.

Читайте також: Дистанційна робота: чому більшість і після пандемії не хоче повертатися в офіси

Ресторанам дозволили працювати

Від часткового згортання суспільного життя поки що уберегли ресторани. Утім, тепер вони мають зберігати контактні дані відвідувачів, аби полегшити відстеження ланцюгів зараження. За одним столом дозволено сидіти максимум шістьом людям, маску можна знімати лише під час їжі.

Читайте також: Без маски? Плати 150 євро! Як у Німеччині контролюють карантинні заходи

Нові правила для закладів громадського харчування вважаються компромісним варіантом, адже друге закриття ресторанів наприкінці вересня, приміром, у Марселі призвело до протестів та акцій громадянської непокори. Місто тепер хоче відмежуватися від національних правил, які диктують із Парижа, та створити власний орган боротьби з епідемією.

Кожні 14 днів нові обмеження мають бути переглянуті та пристосовані до змін епідеміологічної ситуації. Мета - за допомогою часткових обмежувальних заходів уникнути нових широкомасштабних. Повна зупинка французької економіки навесні призвела до падіння виробництва на майже 14 відсотків. Останнім часом Франції вдалося досягти майже докризових макроекономічних показників, з'явилася надія на економічне одужання. Однак страх перед другим локдауном від цього став іще більшим. Експерти прогнозують: чим більше сфер економіки підпаде під нові обмеження, тим довготривалішою буде шкода для економіки.

Побоювання другого локдауну у Франції

Мерка Парижа Анн Ідальго сподівається, що попри нові обмеження "життя у місті продовжуватиметься - економічне, культурне та соціальне". Театри, кінотеатри та музеї залишаються відчиненими, хоч і мають право приймати менше відвідувачів. Утім, Париж і без того вже дуже сильно постраждав від коронавірусної кризи через суттєве скорочення потоку закордонних туристів.

Читайте також: Друга хвиля коронавірусу: як у ЄС посилюють карантинні заходи через пандемію COVID-19

Цього літа місто прийняло на 16 мільйонів туристів менше, ніж зазвичай. Екскурсійні човни на Сені майже не користуються попитом, відомі торговельні центри та люксові бутіки залишаються порожніми. Місто недорахувалося близько семи мільярдів євро доходів, по всій країні колапс туристичного сектору призвів до втрат у межах 40 мільярдів євро.

Нові обмеження спричинені стрімким зростанням рівня захворюваності в агломерації Парижа. Число заражень збільшилося до понад 250 людей на 100 тисяч населення, на даний момент зайняті вже 36 відсотків ліжок у відділеннях інтенсивної терапії лікарень міста. "В агломерації Парижа ми маємо щоденно 3500 нових випадків" - каже Орельєн Руссо, очільник місцевої служби охорони здоров'я. За його словами, стало відомо вже про 203 осередки заражень, приміром, у фірмах чи будинках для літніх людей.

За словами Руссо, у місті хоч і достатньо апаратів штучної вентиляції легень, захисного одягу та медикаментів, аби боротися з другою хвилею заражень, але не вистачає персоналу: "Навантаження на медичний персонал дуже високе".

Багато заражень коронавірусом у будинках для літніх людей

Проблеми знову виникають і з будинками для літніх людей у регіоні. Кожен шостий повідомляє про нові випадки заражень коронавірусом. Але драконівські заборони відвідувань, які були чинні навесні, влада запроваджувати поки що не збирається. Проти цього виступили керівники будинків для літніх людей та родини їхніх мешканців, звертаючи увагу на проблему самотності. Зараз правило таке: до мешканців пускають максимум двох відвідувачів з кола родини за попереднім записом.

Як і інші країни Європи, Франція намагається знайти баланс між небезпечним зростанням числа інфекцій і пов'язаним із цим перенавантаженням медичної системи, та мінімізацією економічної шкоди від епідемії. Навесні Париж запровадив надзвичайно жорсткі правила, обмеживши свободи людей по всій країні. Зараз ситуація має показати, наскільки французи ще готові кооперувати із владою за чи вистачить часткових обмежень, чинних від 6 жовтня, аби приборкати епідемію.