Пандемія COVID-19 стрімко поширюється в Індії. 25 квітня кількість нових випадків заражень за добу сягнула рекордних 352 тисяч - поки що таких показників не було в жодній іншій країні світу. Лише за останні три доби в Індії інфікувався понад один мільйон осіб. На фото: вбиті горем родичі пацієнта, що помер від коронавірусної хвороби, біля однієї з лікарень в індійському Ахмадабаді.

Пацієнти з COVID-19 чекають своєї черги у лікарні в Нью-Делі. Чимало медичних закладів у країні переповнені. "Нам бракує ліжок, кисню, ліків, - розповідає DW індійський лікар, директор мережі клінік Шухін Баяй. - Ми вимушені відмовляти хворим. Те, що відбувається в країні, - це просто апокаліпсис".

Чимало хворих все ж таки вирушають до лікарні - але багатьом доводиться годинами чекати прийому перед будівлями клінік, як, наприклад, цьому чоловікові на фото в моторикші в Ахмадабаді. Але цьому хворому ще пощастило: йому дістався дефіцитний кисневий балон. Лише в Делі, за офіційними даними, бракує близько 5000 ліжок у відділах інтенсивної терапії.

Подібну картину, як в Праяграджі (на фото), можна побачити по всій країні: родичі хворих товпляться з порожніми кисневими балонами на зарядних станціях. На чорному ринку кисень уже продається за завищеними цінами. Уряд не виключає можливості зупинки нафтопереробних та інших заводів, які використовують кисень для свого виробництва. Замість цього його постачатимуть до лікарень.

В одній із лікарень у передмісті Мумбая 23 квітня спалахнула пожежа. Її причини досі не відомі. Повністю згоріло відділення інтенсивної терапії, 13 хворих на COVID-19 загинули. Пожежі - не рідкість у Індії, у тому числі й у лікарнях. Серед причин найчастіше - погане або застаріле обладнання. Заходи пожежної безпеки у цих закладах недостатні, наприклад, майже ніде нема аварійних виходів.

Від початку пандемії внаслідок коронавірусної хвороби померли вже понад 197 тисяч жителів Індії. Щодня кількість жертв зростає на понад 2500. Єдиним видом поховання, яке дозволяє індуїзм, є кремація. Але в багатьох регіонах країни, як на цьому фото, зробленому в Делі, крематорії насилу справляються зі спалюванням тіл.

Ситуацію у країні ускладнює стрімке поширення особливо заразної подвійної мутації коронавірусу - варіанту B.1.617. З огляду на це чимало держав закрили свої кордони для тих, хто прибуває з Індії, і застерігають від подорожей до цієї країни. У США це стосується навіть щеплених від коронавірусу.

В Індії проживає понад 1,3 мільярда осіб, але лише незначна частина - менше двох відсотків дорослого населення - вже були щеплені. При цьому країна є одним із найбільших виробників вакцин у світі. Але далеко не відразу індійські фармацевтичні фірми отримали розпорядження уряду забезпечити передусім внутрішній попит. З 1 травня вакцини повинні бути доступні всім жителям країни старше 18 років.

Експерти вбачають причину стрімкого поширення в Індії коронавірусу не тільки у низьких темпах вакцинації: збільшенню кількості інфікованих сприяють також масові релігійні, політичні та спортивні заходи у країні. У Кумбха Меле, обряді масового паломництва, взяли участь кілька мільйонів індусів. Під час ритуалу купання в Гангу ніхто не носив масок і не дотримувався дистанції.

Політики теж подавали радше поганий приклад. У штаті Західна Бенгалія на початку квітня відбулися місцеві вибори. Під час передвиборчої кампанії в мегаполісі Колката провели масові заходи за участі провідних політиків. Серед них був і прем'єр-міністр країни Нарендра Моді - його вітав щільний багатотисячний натовп прихильників.

У Німеччині, США, Ізраїлі та низці інших країн переважна більшість населення буде щеплена від коронавірусу мРНК-вакциною BioNTech/Pfizer. Для простоти її часто називають "пфайзерівською", хоча точніше було б сказати "байонтеківською". В основі її успіху - стратегічний альянс інноваційної німецької біотехнологічної фірми-розробниці й досвідченого американського гіганта класичної фармацевтики.

В Україні вакцина BioNTech/Pfizer стала третьою, про поставки якої домовилася влада - після Covishield (випущений за ліцензією в Індії препарат Oxford/AstraZeneca), а також Sinovac із Китаю. Про поставки домовлялися в Офісі президента Володимира Зеленського. Він особисто оголосив про укладену угоду на 10 мільйонів доз. Та коли саме вакцина може бути поставлена в країну, президент не повідомив.

Фірму BioNTech заснували у 2008 році в Майнці за участю фінансових інвесторів професор медицини Угур Шахін (Ugur Sahin), син турецького гастарбайтера на автозаводі Ford в Кельні, і його дружина Езлем Тюречі (Özlem Türeci), донька турецького лікаря, який приїхав до ФРН. Вона стала директоркою з медичних досліджень компанії, яка зосередилася на імунотерапіях раку та інших тяжких захворювань.

Головний офіс BioNTech розташовано в Майнці на вулиці з історичною назвою "Біля золотого колодязя", що тепер усіляко обігрують журналісти. 12 січня 2020 року Угур Шахін, прочитавши в медичному журналі The Lancet статтю про новий вірус у китайському місті Ухань і усвідомивши загрозу пандемії, одразу ж приступив до створення вакцини на основі напрацьованих за десятиліття РНК-технологій.

17 березня 2020 року BioNTech уклала стратегічний альянс із концерном Pfizer. Двома роками раніше вони вже почали розробляти мРНК-вакцину проти грипу. Корпорація з Нью-Йорка, заснована у 1849 році двома вихідцями з Німеччини, яка нині входить до трійки лідерів світової фармацевтики, організувала в шести країнах клінічні випробування німецького препарату і надала свої виробничі потужності.

У грудні 2020 року, після завершення третьої фази клінічних випробувань, розробка BioNTech і Pfizer стала першою вакциною від COVID-19, яку допустили до застосування як у США, так і в ЄС. До того моменту ЄС уже мав договір про купівлю 200 мільйонів доз і опціон ще на 100 мільйонів доз. У Німеччині 27 грудня перші щеплення отримали пенсіонери у віковій групі 80+ у будинках для людей похилого віку.

Амбітна мета двох компаній - випустити у 2021 році два мільярди доз. Три підприємства Pfizer в США забезпечують північноамериканський ринок, а забезпечувати Європу і решту світу доручено заводу в бельгійському Пуурсе. Уже в січні стало зрозуміло, що його потужностей не вистачить для задоволення глобального попиту, тож почалося їхнє розширення, через що приблизно на місяць впали обсяги виробництва.

До створення вакцини BioNTech мала в Німеччині порівняно невеликі виробничі потужності. Тепер знадобилося велике підприємство. 17 вересня 2020 року компанія купила у швейцарського фармконцерну Novartis завод у Марбурзі. Після термінової реконструкції та переоснащення він запрацював 10 лютого. План на перше півріччя 2021 - 250 мільйонів доз, проєктна потужність - 750 мільйонів доз на рік.

Особливість вакцини BioNTech/Pfizer - їй потрібні наднизькі температури до мінус 80 градусів. Для транспортування використовуються спеціальні термобокси, які забезпечують холод протягом десяти днів. Але з'явилися нові дані. У ЄС і США дозволили певний час зберігати вакцину і за більш високих температур - до мінус 15 градусів, як у звичайній морозильній камері. Це вже суттєво полегшує логістику.

Жодна країна не вакцинувала своє населення у грудні-лютому такими високими темпами, як Ізраїль, і жодна інша не вивчала при цьому настільки пильно ефективність вакцини BioNTech/Pfizer. 21 лютого міністерство охорони здоров'я Ізраїлю повідомило: за два тижні після другого щеплення ризик захворіти знижується на 95,8 відсотка, а загроза потрапити до лікарні або померти - на 98,9 відсотка.

Німеччина віддячила своїм вченим найвищою нагородою країни - орденом "Хрест за заслуги". 19 березня 2021 президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) вручив його Езлем Тюречі і Угуру Шахіну. "Ви ухвалили рішення бути вченими і підприємцями, тому що хотіли, щоб результати ваших наукових досліджень дійшли до пацієнтів, - наголосив він. - Ви створили вакцину для всього людства".