1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коронавірусні баталії уряду і регіонів в Україні

Вікторія Прихід
10 серпня 2020 р.

Чому в Україні у питаннях адаптивного карантину виник конфлікт між центральною владою і регіонами, і кого у цьому протистоянні підтримують медики?

Медперсонал в українській лікарні
Медперсонал в українській лікарніФото: picture-alliance/Photoshot

Після того, як на початку серпня українська влада запровадила зонування території країни задля стримання поширення коронавірусу, не минає й тижня без протестів місцевої влади. За новою схемою адаптивного карантину, Україну щотижня ділять на червону, помаранчеву, жовту і зелену зони за рівнем епідеміологічної небезпеки. Визначає, до якої зони належить той чи інший регіон, Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ і НС) за показниками динаміки зростання випадків інфікування коронавірусом, завантаженості ліжко-місць у лікарнях, кількості проведених тестів. У різних зонах, відповідно, діють різні карантинні обмеження. Найбільше їх у "червоній" зоні: там забороняють роботу громадського транспорту, закладів освіти, ресторанів та торгових центрів. У "помаранчевій" заборонена робота закладів розміщення людей (хостелів, туристичних баз), розважальних закладів, дитячих таборів, ресторанів вночі, а також планова госпіталізація. Масові заходи можуть проводитись з розрахунку не більше однієї людини на 20 квадратних метрів.

Читайте також: "Червона зона" карантину в Україні через COVID: демарш Луцька і Тернополя

На останньому засіданні Держкомісія ТЕБ і НС перевела з "червоної" зони Тернопіль у "жовту", а Луцьк - у "помаранчеву". Водночас комісія також оприлюднила на інтерактивній карті Центру громадського здоров'я міністерства охорони здоров'я нових потенційних претендентів на "червону" зону. До неї можуть потрапити Харків та по одному району в Рівненській і Чернівецькій областях. У відповідь мер Харкова Геннадій Кернес відразу заявив, що якщо Харків віднесуть до "червоної" зони, зупиняти транспорт місто не буде.

Харківський мер повівся так само, як тиждень тому влада Тернополя та Луцька - коли міста занесли до "червоної" зони. Тамтешня місцева влада практично відразу відмовились виконувати рішення комісії. Мер Тернополя Сергій Надал пояснив DW, що така реакція була обумовлена тим, що з містами - інтереси громадян яких представляє місцева влада - ніхто не радився. "Люди кажуть, що розуміють всю небезпеку нового вірусу, але мусять працювати, щоб вижити. Якщо би в нас були переповнені лікарні, якщо би люди почали масово хворіти, тоді б громада розуміла, що нам дійсно треба на якийсь час закритись, посидіти вдома. Але якщо цього не відбувається, то як пояснити, що їх треба знову закрити?" - обурюється мер Тернополя.

Міста знають краще

Основною претензією регіональної влади є те, що кольорове зонування країни - недосконале. "З усіх показників у міста лише один був червоного кольору, але його все одно чомусь віднесли до "червоної" зони. Але якщо подивитися на ті регіони, які були "зеленими", то що робиться в них: і захворюваність, і смертність там в рази більша", - пояснює  Сергій Надал.

Не добре продуманою систему зонування і обмежень вважають і в інших містах. У Львові, який знаходиться в "помаранчевій" зоні, місцева влада відмовилась, відповідно до зони, закривати спортивні заклади і готелі. "Нам потрібно навчитись жити з коронавірусом. Тому треба ухвалювати виважені рішення. Треба розуміти, що багато місяців люди були без зарплатні. Ті галузі, які можуть працювати, які інвестували великі суми грошей, як от готелі чи спортивні клуби, і в яких ми не виявили порушень, чому - ні?" - пояснює DW позицію Львова заступник міського голови Андрій Москаленко.

В містах переконані, що встигнуть зреагувати, якщо ситуація стане критичною, без вказівок Києва. "Ніхто не застрахований від погіршення епідситуації. Але якщо вона буде активно розвиватись, то, звичайно, карантин можемо посилювати", - каже Андрій Москаленко. Так само Сергій Надал переконаний, якщо ситуація відчутно погіршиться, місто зможе ввести нові обмеження.

При цьому Андрій Москаленко пропонує, поки показники не будуть критичними, закривати заклади, в яких буде виявлено спалах захворювання, точково. Таку ж схему пропонують і в Тернополі. "Ми відпрацьовуємо вогнища, де є зараження, всіх контактних осіб. Ми встановлюємо підприємства, де стається масове зараження, і ми їх відразу переводимо на карантин", - розповідає Сергій Надал.

Врятує діалог

Демарш мерів відбувається через провалену управлінцями з Києва комунікацію, вважає експерт з Інститут суспільно-економічних досліджень Олег Покальчук. Однак, на  його думку, в цьому випадку немає тих, хто має чи не має рацію - кожна зі сторін виставила свої вимоги в рамках чинного законодавства. "Це - нормальна політична дискусія, і ми бачимо її позитивний результат: Тернопіль, Луцьк повернулися в помірковані зони. Це означає, що деякі дані треба було вивчати детальніше, а не робити поспішні висновки. Тому я бачу не протистояння, а цікаву суспільну дискусію", - пояснює експерт. На його переконання, краще комунікувати такими заявами, аніж говорити про це "підкилимною" мовою і за спиною робити якісь оборудки з центром.

Читайте також: У МОЗ пояснили правила поділу України на карантинні зони

Водночас, щоб протистояння не затягувалось, на думку експерта, треба сідати за стіл переговорів. Про це говорить і мер Тернополя. Він сподівається, що в Києві дослухаються до його ідеї розглядати систему зонування індивідуально. "Перед тим, як такі рішення ухвалювати, треба спілкуватись з міськими головами, бо кожне місто має свої особливості. Не може бути одна формула висновком для кожного населеного пункту. І якщо планувати другу хвилю епідемії, то нам вже треба спільно розробляти план дій: як забезпечити лікарні всім необхідним і водночас дати можливість людям працювати", - каже він.

Медики - проти заяв мерів

У той же час медики вважають, що позиція місцевого самоврядування може бути небезпечною для здоров'я мешканців. "Поділ на зони - це наразі єдиний правильний підхід. Якщо пустити все на самотік, то поширення захворюваності може вийти з-під контролю, і ми потім ситуацію не витягнемо: не вистачить ліжок у лікарнях", - пояснює епідеміологиня і експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) Наталія Виноград.

Вона застерігає від зміни системи зонування територій внаслідок протистояння Києва і регіонів. "Так, для місцевої влади складно туди-сюди кожних 5 днів вимикатись чи вмикатись. Але такі умови життя склались. Якщо ми витримали такий довгий жорсткий карантин, то треба навчитись жити і в такий спосіб", - додає Виноград.

Експертка ВООЗ також виступає за уніфіковані правила для всіх міст України, щоб не виникали звинувачення у суб’єктивності обмежень. "Ми мусимо виставлятись по єдиному регламенту, однаковому для всіх міст, оскільки у нас є одна мета: взяти під контроль ситуацію. І так буде чесно і порядно по відношенню до всіх", - продовжує вона.

Зі свого боку, в уряді вже заявили, що почули мерів і готові до діалогу з ними. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні в Кабміні повідомив, що найближчим часом проведе селекторону нараду з мерами, де обговорить всі проблемні питання. Держкомісія ТЕБ і НС відклала черговий поділ України на кольорові зони до 11 серпня, щоб ще раз переглянути умови зонування, повідомив глава МОЗ Максим Степанов.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW