52-річний косовський серб Веролюб Петроніч паркує свій світло-червоний автомобіль на гамірній вулиці на півночі міста Митровиця поблизу пам'ятника князеві Лазарю. Хоча Петроніч вже понад 20 років живе у Косові, його авто має сербські номери. Це не єдина дивна річ у повсякденному житті чоловіка, який з міркувань безпеки не хоче розповідати, де він працює. Зате він відверто каже, що хоч і є громадянином Косова і де-факто живе тут, але офіційно знявся з реєстрації у країні, щоб отримати сербський паспорт. Коли йому вказують на абсурдність цієї ситуації, він реагує виснажено. "Я хочу просто мати змогу подорожувати разом з моєю родиною", - каже чоловік і додає, що більше йому нічого не треба.

Історія з документами і номерними знаками автомобіля Петроніча виглядає складною. Насправді вона такою і є. Косово, частина колишньої Югославії, з 1999 року фактично є самостійною державою, а 2008 року офіційно проголосило незалежність. Однак Сербія не визнає державності Косова, що має серйозні наслідки для життя людей у Косові. Їм не можна в'їжджати до Сербії з косовськими документами або офіційними знаками і символами на кшталт автомобільних номерів. Косово ж - під впливом міжнародного тиску - чинить інакше, дозволяючи при в'їзді сербські посвідчення особи та автомобільні номери.

Дражливе питання взаємності

Однак така практика в наймолодшій європейській державі вважається суперечливою, насамперед серед урядовців лівого прем'єра Альбіна Курті, який з березня 2021 перебуває при владі і демонструє у поводженні з Сербією значно більше самовпевненості, ніж його попередники. Ключове слово - взаємність, що у перекладі з мови дипломатії означає рівноцінне поводження.

Задекларована Куртісом мета - крок за кроком запроваджувати у відносинах із Сербією принцип взаємності. Його уряд не хоче миритися з тим, що громадяни та громадянки Косова не можуть за своїми документами в'їжджати в Сербію, тоді як Косово дозволяє в"їзд з сербськими документами і автономерами.

Коли уряд Курті на початку серпня 2022 року захотів запровадити принцип взаємності на в"їзді, то це призвело до заворушень на півночі Косова. Косовські серби блокували за допомогою вантажівок на автошляхах, що ведуть до прикордонних переходів. Косово відрядило підрозділи спецпризначення на кордон. Надходили повідомлення про стрілянину. 

Нове напруження

Під тиском ЄС Приштина через кілька годин після тих драматичних подій відмовилася від реалізації своїх намірів. Наприкінці минулого тижня за посередництва ЄС було досягнуто тимчасового часткового компромісу. Згідно з ним, громадяни Косова з 1 вересня 2022 року вперше отримали можливість в"їжджати зі своїми документами до Сербії. Утім, питання автомобільних номерів досі залишається невизначеним. Тож Косово знову погрожує не дозволяти в'їзд транспортним засобам з сербськими номерами, якщо Сербія не змінить свою позицію. Тому ситуація з напруженістю, яка спостерігалася на початку серпня, може повторитися.

Читайте також: Сербія та Косово: до чого може призвести брязкання зброєю?

Завжди, коли йдеться про принцип взаємності, напруження на півночі Косова зростає.Тут живуть майже виключно серби. І визначають все тут політики та бізнесмени, яких ввжають подовженням руки сербського президента Александара Вучича. 

Поділене місто

Сербський вплив помітно і в північній частині міста Митровиця. Воно колись було відоме своїми джазовими і блюзовими фестивалями, які поєднували культури та національності з усієї Югославії. Утім, з кінця війни в Косові місто практично поділене.

Північніше від річки Ібар, яка тече через Митровицю, живуть майже винятково етнічні серби. Всюди висять сербські прапори, автомобілі мають сербські номери, срізь написи сербською мовою. Майже завжди, коли косовські відомства тут виявляють активність, приміром, хочуть запровадити заходи взаємності або провести поліцейські акції проти організованої злочинності, то доходить до заворушень. Завивають сирени, громадять барикади, вулиці блокують вантажівки.

Політичні представники сербської меншини Косова, які обов'язково мають бути представлені в парламенті та в уряді, цими днями погрожують вийти з усіх державних інституцій. "Якщо не буде досягнуто жодного компромісного рішення щодо питання взаємності, ми почнемо залишати всі інституції Косова, починаючи від центральних і локальних інституцій до судів, поліції та прокуратури", - сказав днями на пресконференції у Приштині Срдян Мілосавлевіч, голова зібрання громади Звечана, розташованої неподалік Митровиці.

Щоденне відчуття загрози

Утім, на півночі Косова досі спокійно. У північній частині Митровіци у пішохідній зоні в центрі люди гуляють, а також сидять у вуличних кафе. Однак багато хто почувається неначе у стані тривалої облоги і живе з відчуттям загрози. Також і Веролюб Петроніч. "Ми тут у Косові постійно напружені і боїмося, часто відбуваються демонстрації і стаються конфлікти з поліцією, над нами кружляють вертольоти. І це все має дуже тяжкі наслідки для людей, особливо для дітей, адже часто школи закривають через конфлікти", - розповідає Петроніч.

Схожу оцінку ситуації поділяє уже упродовж багатьох років і косовський албанець Бетім Османі. 41-річний чоловік є одним з небагатьох албанців, які живуть на півночі Митровиці. Він власник фірми, що продає килимові покриття для підлоги та товари для облаштування приміщень. "Ми вже понад два десятиліття залишаємося під напругою. Ми вже так звикли до всіх цих проблем, що вже більше не бачимо навіть якихось рішень", - каже Османі. "При цьому ми, албанці та серби, мали б ставитися одні до одних як сусіди і колеги, а не як чужинці та вороги", - додає він.