Монголія відмовою від виконання ордеру Міжнародного кримінального суду (МКС) на арешт президента Росії Володимира Путіна "свідомо поставила під удар свою міжнародну суб'єктність", а сам очільник Кремля "принизив країну, цинічно використавши її як розмінну монету у своїй геополітичній грі", заявив генеральний прокурор України Андрій Костін у вівторок, 3 вересня.

"Хотів би нагадати представникам влади цієї країни, що здатність дотримуватися своїх зобов'язань за міжнародним правом - це один з основних критеріїв належності держави до цивілізованого світу. Світу, який цінує людське життя та свободу. Надання гарантій безпеки злочинцеві підриває саму суть глобальної правової системи і серйозно порушує цінності демократичних країн", - написав Костін у Facebook.

"Україна добре знає ціну незалежності. Норми міжнародного права створені саме для того, щоб народи у світі не платили кров'ю за свою свободу, як зараз за неї платять українці. Ми продовжимо активну співпрацю з міжнародними партнерами, щоб забезпечити покарання для воєнних злочинців і відновити справедливість для всіх, хто постраждав від російської агресії", - додав генпрокурор. 

У Європарламенті вважають, що дії Монголії створять прецедент

Тим часом заступник голови комісії Європейського парламенту з закордонних справах Урмас Пает закликав верховного представника Європейського Союзу Жозепа Борреля відреагувати на поведінку Монголії, повідомляє естонський мовник  ERR.

"Ми просто повинні виконати вимогу МКС - заарештувати злочинця Путіна і доставити його в Гаагу. Якщо Монголія не виконає своїх обов'язків члена МКС, Євросоюз повинен послати їй чіткий сигнал у вигляді дипломатичних та економічних заходів", - сказав Пает.

"Відмова Монголії заарештувати Путіна створить прецедент і відкриє шлях іншим країнам до вибіркового застосування ордерів на арешт МКС", - ідеться в зверненні низки євродепутатів до Борреля.

Ордер на арешт Путіна 

МКС розшукує Путіна з 17 березня 2023 року, як і його уповноважену з прав дитини Марію Львову-Бєлову, за воєнні злочини в Україні, зокрема депортацією дітей з окупованих росіянами територій України до РФ.

Монголія стала членом МКС у 2003 році. Згідно з установчим договором, держава зобов'язана співпрацювати з судом, в тому числі заарештовувати і видавати будь-яких підозрюваних, які в'їжджають на її територію. У 2023 році Монголія також номінувала одного з суддів свого Верховного суду на посаду судді МКС, і він став першим монгольським суддею Міжнародного кримінального суду.

Раніше ЄС і міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) заявляли, що очікують від Монголії арешту Путіна, якщо той відвідає країну. Також заарештувати Путіна закликала Молдову Україна. Втім зранку у вівторок Путіна зустріла почесна монгольська варта, а потім з ним провів зустріч президент Монголії, з яким вони разом поклали вінок до пам'ятника радянському полководцю Георгію Жукову. Візит триває. 

Монголія пояснила відмову затримати Путіна енергозалежністю від РФ

Влада Монголії пояснила відмову заарештувати Путіна енергетичною залежністю від Росії.

Як пишеи Politico, представник монгольського уряду заявив, що 95 відсотків своїх нафтопродуктів і понад 20 відсотків електроенергії Монголія імпортує з сусідніх країн. "Ці поставки мають вирішальне значення для забезпечення нашого існування та існування нашого народу. Монголія завжди дотримувалася політики нейтралітету в усіх своїх дипломатичних відносинах", - сказав він.