Заступник голови фракції "Слуга народу" та заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Ковальчук розповів DW про брак комунікації між урядом і парламентом, законопроєкти МВФ та готовність народних обранців до перезапуску Ради.

DW: Пане Ковальчук, зараз говорять про те, що у фракції "Слуга народу" склалася кризова ситуація і в монобільшості не вистачає голосів ні на що. МВФ уже висловив занепокоєння, що Україна може залишитись без допомоги, оскільки Верховна Рада затягує ухвалення законів, необхідних для продовження фінансування. Чи є криза і чи здатна ваша фракція підтримувати ключові законопроєкти?

Олександр Ковальчук: На мою думку, ситуація в цьому році мало чим відрізняється від минулого. Тоді також були законопроєкти, які міжнародні партнери вважали важливими, але вони не були проголосовані вчасно. У партнерів є свій графік, але я не бачив, щоб парламент підписувався під цим графіком. З міжнародними партнерами працює уряд. Вони про щось домовляються і беруть зобов'язання. Але комунікація з парламентом дуже слабка. Часто парламент дізнається про ці домовленості з медіа, а не напряму.

Перед тим, як погоджуватися на щось у переговорах, уряд має отримати позицію парламенту, а не після цього приносити рішення на голосування. Фізично депутатів у залі достатньо. Відвідуваність, порівняно з парламентами інших скликань, зразкова. Раніше було кнопкодавство і сиділо там 50 чоловік, а голосувало 300, тому що один натискав 10-20 кнопок. Сьогодні кожен відповідає сам за себе. Кнопкодавства в українському парламенті не існує. Ми бачимо голосування і по 270, і по 300 голосів. Але коли з'являються законопроєкти, які не були прокомуніковані, вони можуть не набрати голосів. Коли це ініціативи депутатів чи комітетів, вони отримують підтримку. Коли це зовнішні ініціативи без комунікації, виникають проблеми.

"Системна проблема комунікації" з урядом

Чи це проблема лише вашого комітету?

Ні, це загальний тренд. Уряд ухвалює рішення, а парламент дізнається про них постфактум. В інших комітетах ситуація така ж. Це системна проблема комунікації.

Але ж ваша фракція, голосувала за персональний склад цього уряду. Чому була втрачена комунікація? І як це змінити прямо зараз?

Потрібно відновити комунікацію. Раніше була ініціатива "Коаліція реформ", де депутати і уряд спілкувалися. Було кілька зустрічей, але цей інструмент перестав працювати. Чому змінився підхід уряду до комунікації, я не знаю. Персонально голосували за міністрів, за прем'єр-міністра - це нормально, коли коаліція підтримує склад уряду. Окремо з міністрами спілкуєшся, всі розуміють, що потрібно пояснювати. Але як система це не працює.

Ваш колега, перший заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиовець пов'язує проблеми з голосуваннями фракції зі страхом депутатів перед розслідуваннями антикорупційних органів. Ви погоджуєтесь з цим?

Я не погоджуюсь. Я не бачу прямого зв'язку. Я подивився аналітику, яку зробив колега Володимир Цабаль з фракції "Голос": він проаналізував, як голосують депутати, що отримали підозри. Вони практично як відвідували, так і відвідують, як голосували, так і голосують. Я не можу пов'язати це з якимось тиском антикорупційних органів, не бачу прямого лінійного зв'язку. Основна причина це відсутність комунікації з урядом. Її просто немає.

"Переважна більшість мріє, щоб уже відбувся перезапуск"

Андрій Мотовиловець також заявив, що 40 депутатів з фракції "Слуга народу" готові скласти мандат. Чи це так?

Я не рахував точну кількість, до мене особисто не приходили і не говорили, що готові. Але декого я знаю, хто хотів би скласти мандат. Я більше схиляюсь до того, що це пов'язано з вигоранням або небажанням працювати вхолосту.

Я вам скажу: переважна більшість готова до виборів, до того, щоб змінилась влада або відбулося переформатування та процес перезапуску парламенту. Мало хто готовий боротися за те, щоб залишитися ще надовше. Це дуже важливий фактор. І тут суспільство має задуматися, чому так. Якщо раніше, вибачте, палками не виженеш народного депутата з його крісла, то сьогодні переважна більшість мріє про те, щоб уже відбувся перезапуск.

Але я не погоджуюсь з тим, що прям така кількість депутатів офіційно заявила про готовність вийти. Тим більше, вийти просто так неможливо: потрібно скласти мандат, а парламент має за це проголосувати.

Чи знає президент про цю проблему? Чи комунікуєте ви з ним? Які рішення тут можуть бути?

Я думаю, що якийсь вихід точно буде знайдений. Президент знайде можливість прокомунікувати. І я впевнений, що він добре розуміє і знає про цю проблему.

Я думаю, що воно просто має дійти до якоїсь такої межі, де вже потрібно приймати рішення, і тоді буде прийняте рішення. А іншого рішення, ніж відновити комунікацію з парламентом, просто не існує. Всі це розуміють. Розпустити парламент неможливо, тобто можливо тільки переобрати, але це неможливо. Взяти його силою і змусити, це і неможливо, і неправильно. Тому що народні депутати голосують персонально за кожне рішення і потім несуть за це відповідальність. Перед суспільством, перед нашими військовими, перед всіма, хто слідкує за цим процесом.

Тому єдиний шлях, на мою думку, щоб повернути, склеїти, відновити і щоб все запрацювало - це відверта розмова. Це постійна комунікація з парламентом, і тоді може бути і має бути результат.

"Знову пропонується підвищувати податки руками парламенту"

Але рішення та закони для подальшого фінансування нашими міжнародними партнерами потрібні вже. Чи буде ваша фракція підтримувати непопулярні рішення, зокрема вимоги МВФ і підвищення податків для ФОП?

Свою позицію парламент продемонстрував ще позаминулого року, коли міністерство фінансів вийшло з ініціативою підвищення податків, щоб зібрати понад 100 млрд гривень до бюджету. Ми на засіданнях комітету ставили прості питання: чи не варто спочатку сконцентруватися на боротьбі з тіньовою економікою, підвищенні ефективності митниці, податкової, Фонду держмайна, АРМА?

Покажіть ефективність наповнення бюджету за рахунок цих інструментів - і лише потім звертайтесь до парламенту щодо підвищення податків для білого бізнесу. Бо коли піднімають податки, їх платить лише білий бізнес, тоді як сірий і чорний фактично починає заробляти більше.

У підсумку парламент ухвалив рішення, яке дало не 100+ млрд, а лише близько 40 мільярдів. Минув рік - і знову лунають пропозиції підвищувати податки. Але де результати роботи щодо зменшення тіньового сектору? В уряду є всі інструменти: правоохоронні органи, БЕБ, СБУ, МВС. Ми не бачимо результату, але знову пропонується підвищувати податки руками парламенту.

Парламент не ворог ні громадянам, ні білому бізнесу і не може постійно брати на себе таку відповідальність без демонстрації ефективності в інших сферах. Депутати це не підтримують. Більше того, законопроєкту про нове підвищення податків досі немає в комітеті. Про нього говорять у медіа, але офіційно його не представили.