Крім українців, які мають складнощі із поверненням додому після закриття кордонів із сусідніми країнами, карантин болюче вдарив по громадянах, чиї домівки або рідні опинились по інший бік лінії фронту на сході України.
Реклама
Пункти пропуску через лінію розмежування на Донбасі, через які ще минулого тижня щодня переходили десятки тисяч людей, нині майже безлюдні. Адже згідно з наказом командувача українських Об'єднаних сил, потрапити на підконтрольну сепаратистам або, навпаки, контрольовану урядом України територію у зв'язку з карантином через епідемію коронавірусу можуть лише ті, хто має там зареєстроване місце проживання. Для тисяч внутрішніх переселенців та інших громадян, які "прописані" на одному боці фронту, але фактично проживають на іншому, це нововведення стало справжнім шоком. Адже тепер багато з них не зможуть потрапити до своїх домівок до кінця карантину.
При цьому "прописка" в паспорті до кінця карантину - квиток в один кінець. "Прикордонники попереджають, що пропускають один раз, а назад з 16 березня по 3 квітня, поки діють обмежувальні заходи, більше не пустять", - пояснює співробітник благодійного фонду "Право на захист" Володимир Олексенко. За його словами, звернень до організацій, що опікуються постраждалими від конфлікту, останніми днями дуже багато. "Люди хочуть дізнатись, пропустять їх чи ні", - каже правозахисник. До того ж, на перетин лінії фронту часу у них залишилось обмаль, адже самопроголошена "ДНР" вже заявила про повне закриття своїх КПП з 00:00 21 березня.
Пенсіонери - в зоні ризику
Велика частина з тих, хто у звичайний час перетинає лінію фронту на Донбасі - це пенсіонери, які фактично живуть в "ДНР" та "ЛНР", але при цьому зареєстровані як переселенці на підконтрольній Києву території. Фіктивний статус внутрішньо переміщеної особи пенсіонерам з ОРДЛО необхідний для того, щоб отримувати пенсію. А щоб виплати не припинили, вони мають періодично підтверджувати свою нібито присутність на підконтрольній території, раз на 60 діб перетинаючи лінію розмежування.
У понеділок Верховна Рада скасувала обов'язкову верифікацію переселенців на час карантину. А віцепрем'єр та міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков запевнив, що пенсії і соціальні виплати будуть нараховуватись у повному обсязі. Утім, питання, як пенсіонерам в "ДНР" та "ЛНР" тепер отримати свої гроші, залишилось відкритим - адже для цього їм теж потрібно виїжджати на підконтрольну територію, що тепер є неможливим.
Співробітник фонду "Право на захист" Володимир Олексенко зауважує, що скасування верифікації - це лише часткове вирішення проблеми пенсіонерів, що живуть в ОРДЛО. "Перетнути лінію розмежування, щоб зняти готівку, вони тепер не зможуть", - каже правозахисник. - Так, пенсіонери на тому боці отримують якісь виплати, але ж вони мізерні".
Проблеми -не тільки у пенсіонерів
Потрапити додому тепер не можуть люди, які хоч і не "прописані", проте фактично проживають на підконтрольній чи окупованій території і на момент несподіваного запровадження карантинних обмежень опинились по інший бік лінії фронту. Причому є охочі не тільки виїхати з ОРДЛО, але і потрапити туди. Приміром, студенти, які навчаються на підконтрольній Києву території, а живуть на окупованій і хотіли б "пересидіти" карантин разом з родинами. Складнощі з перетином лінії розмежування виникають у тих з них, хто зареєстрований у гуртожитках вишів, а от "прописки" в ОРДЛО, де вони проживають разом з батьками, не мають.
І хоча у вівторок Державна прикордонна служба повідомила, що за наявності "критично важливих життєвих обставин" командувач Об'єднаних сил може зробити виняток і в індивідуальному порядку дозволити пропуск, діє це далеко не завжди.
На собі це відчув Олександр, з яким нам вдалось зв'язатися телефоном. 27-річний комп'ютерний майстер живе у Донецьку - переїхав туди задовго до війни. Проте зареєстрований він, як і раніше, на підконтрольній Києву території. З Донецька Олександр разом з дружиною минулої суботи поїхали в гості до друзів - а вже у понеділок шлях назад для них закрився, адже донецької реєстрації подружжя не має. "На пункті пропуску мені казали повертатися за місцем реєстрації, але будинок там вже давно не придатний до життя, - скаржиться чоловік. - Ми зупинились у готелі, але гроші вже закінчились - навіть не знаю, що тепер робити".
Жорсткі обмеження вимагають гнучкого підходу
Представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Луганській і Донецькій областях Павло Лисянський наголошує, що обмеження на КПВВ необхідні. Адже черги на пунктах пропуску, в яких до того ж стоять переважно літні люди, створюють велику небезпеку поширення інфекції. Разом з тим, Лисянський вважає неправильним те, що фактичне місце проживання не враховується під час прийняття рішення щодо пропуску людей через лінію розмежування. Адже в Україні воно дуже часто відрізняється від місця реєстрації.
"Отримати іншу "прописку" в Україні - це майже те саме, що купити нову квартиру, - пояснює він. - Було б доцільним пропускати людину хоча б в одну сторону до місця фактичного проживання, щоб вона могла провести карантин там, де вона фактично живе". Підтвердженням фактичного місця проживання могла б вважатись і довідка переселенця, в якій зазначається адреса на підконтрольній території, вважає представник омбудсмена.
Також Лисянський виступає за надання медичної допомоги людям з непідконтрольної території, які за нею звертаються. "Людина має отримати доступ до медичної допомоги на підконтрольній території, якщо вона звертається до прикордонників, - каже представник омбудсмена. - Звісно, вона може звернутись і до нас - ми зробимо все, щоб їй допомогти".
Що ж до вирішення проблеми пенсіонерів на окупованих територіях, які не зможуть зняти кошти зі своїх пенсійних карток, Лисянський виходу поки не бачить. "Звісно, це проблема, - визнає представник омбудсмена. - Але доки там присутні незаконні збройні формування, поставити банкомати або привезти туди мобільні відділення українських банків неможливо".
Життя на лінії фронту в Приазов'ї
На КПВВ "Гнутове" на півдні Донбасу, де планується провести розведення сил, люди живуть поруч із прикордонниками і вже давно не звертають уваги на червоні таблички із написом "Міни" - фоторепортаж DW.
Фото: DW/M. Berdnyk
Найменший та найпівденніший пункт пропуску
КПВВ "Гнутове" неподалік Маріуполя - найменший із п'яти контрольних пунктів в'їзду-виїзду на лінії зіткнення. Щодня лінію фронту тут перетинають близько 3500 цивільних. Це вдвічі менше, ніж через інші КПВВ на Донбасі. Від цього шлагбаума - лише три кілометри до пункту пропуску "Жовтень" на боці бойовиків "ДНР".
Фото: DW/M. Berdnyk
Шлях через лінію фронту лежить через Пищевик
Особливість КПВВ "Гнутове" в тому, що він знаходиться безпосередньо в населеному пункті - у селищі Пищевик. Тож місцеві мешканці, яких тут залишилось менше 20, живуть фактично на території пункту пропуску. Рідні можуть потрапити до них тільки після перевірки. А з 5 вечора до 8 ранку, коли КПВВ закритий на ніч, для місцевих діє комендантська година - вільно пересуватися селом не можна.
Фото: DW/M. Berdnyk
Люди звикли до життя на КПВВ
52-річний Андрій - наймолодший мешканець Пищевика. Каже, завдяки пункту пропуску у селищі відносно спокійно - хіба що ночами чути кулеметні черги. "Коли наші хлопці зайшли, тут почався порядок", - розповідає чоловік. З прикордонниками у місцевих - добросусідські відносини. "І хлібчика дадуть, і водички допоможуть принести, - розповіла нам сусідка Андрія Антоніна. - Хороші хлопці".
Фото: DW/M. Berdnyk
Майже звичайне сільське життя
Більшість мешканців Пищевика - пенсіонери, комусь допомагають рідні. Андрій залишився один - дружина померла, а пенсії він не отримує. Каже, необхідні документи залишились у Луганській області, де він до війни працював шахтарем. Доступу до них чоловік не має - зараз там бойовики "ЛНР". Тож Андрій влаштувався прибиральником на КПВВ і тримає господарство. Має 60 курей і три свині.
Фото: DW/M. Berdnyk
У Пищевику - жодного неушкодженого будинку
Під час активних боїв у Пищевику були зруйновані або пошкоджені майже всі будинки. У вцілілих замість шибок у вікнах - плівка із символікою міжнародних організацій. У цю хату у 2016 році влучила міна бойовиків, розповідає нам Андрій. Господарів під час обстрілу не було вдома. Зараз вони переїхали до Маріуполя.
Фото: DW/M. Berdnyk
Укриття на КПВВ тримають напоготові
Востаннє КПВВ "Гнутове" обстріляли у травні 2018 року, розповідають прикордонники. Тоді на пункт пропуску прилетіли дві протитанкові ракети. На щастя, люди не постраждали - було пошкоджено лише два цивільних авто. І хоча по пункту пропуску зараз не стріляють, гарантувати, що тиша триматиметься і надалі, не може ніхто. Тож укриття на КПВВ тримають напоготові.
Фото: DW/M. Berdnyk
Мінні поля Донбасу
Небезпеки біля КПВВ вистачає і без "прильотів". Поля навколо і городи місцевих рясно всіяні мінами і ВЗВ - "вибухонебезпечними залишками війни", як фахівці називають снаряди і гранати, що не розірвались. За даними міжнародної організації HALO Trust, яка займається гуманітарним розмінуванням, від початку війни на Донбасі на мінах і ВЗВ підірвались щонайменше 922 цивільних. 286 з них загинули.
Фото: DW/M. Berdnyk
Перевірки, як на кордоні
Перевірки на КПВВ не менш прискіпливі, ніж на справжньому кордоні. Прикордонники із спеціально навченими собаками шукають зброю, вибухівку і наркотики. Кажуть, "серйозна" контрабанда трапляється рідко. Кілька разів на місяць знаходять марихуану, яку люди перевозять для власних потреб.
Фото: DW/M. Berdnyk
Війна війною, а музика грає
64-річного маріупольця Валерія перевірки не лякають - у багажнику свого старенького Volvo він везе лише гармонь. Прямує до родичів у Новоазовськ, що опинився під контролем "ДНР" - хоче зіграти для них під час застілля. Такі зустрічі дуже цінує, адже подорож "на той бік" може дозволити собі лише раз на півроку.
Фото: DW/M. Berdnyk
Фронт зовсім поруч з КПВВ
До лінії фронту від КПВВ "Гнутове" - менше двох кілометрів. Саме ця ділянка може стати четвертою, де відбудеться розведення сил української армії і бойовиків "ДНР". Багато хто з військових вважає розведення хибним кроком. Кажуть, що позиції, на які їх можуть відвести, гірші за нинішні.
Фото: DW/M. Berdnyk
Петро й Іван
Солдатові Петру (ліворуч) - 25 років. На фронті він вже три роки. Його командирові, лейтенанту Івану (праворуч) - лише 21, на війні він - три місяці. "Можна відвести тільки до нашого кордону, - каже Петро. - А відходити далі на своїй землі - це взагалі недоцільно".
Фото: DW/M. Berdnyk
Пухнастий спецпідрозділ
Поки не стріляють, разом із військовими під теплим приазовським сонцем гріються коти, яких в окопах завжди багато. На цій позиції їх рекордна кількість - 25. Для військових такі сусіди вкрай важливі, адже вони тримають лінію оборони проти численних мишей і пацюків. До того ж, кажуть військові, тварини здатні передчувати обстріли.
Фото: DW/M. Berdnyk
12 фото1 | 12
Обережно! Через які предмети поширюється коронавірус?
Нинішній спалах коронавірусу спричинив неабияку паніку. Багато хто задається питанням, як-от, чи можна торкатися до овочів у магазині або гладити власного собаку? Пропонуємо кілька відповідей.
Фото: picture-alliance/Kontrolab/IPA/S. Laporta
Заражені дверні ручки
Відомі дотепер види коронавірусу упродовж кількох днів становлять інфекційну небезпеку на різноманітних поверхнях, приміром, дверних ручках. Як і будь-які хвороби, що поширюються повітряно-крапельним шляхом, нинішній вірус SARS-CoV-2 теж поширюється через дотик рук і через поверхні, до яких часто торкаються. Науковці припускають, що SARS-CoV-2 не відрізняється у поширенні від своїх "родичів".
Деякі заходи перестороги не завадять і в їдальні, якщо звісно, вона ще не зачинена. В принципі, коронавірус може потрапити на столові прибори чи посуд через пряме чхання чи кашель інфікованої особи. Утім, можливість інфікування коронавірусом таким шляхом медиками ще не підтверджена.
Фото: picture-alliance/dpa/J. Kalaene
Чи варто боятися імпортних товарів?
Чи є підстави для побоювань, що діти можуть заразитися від імпортних іграшок? Ні, запевняють німецькі медики. Досі не було жодного підтвердженого випадку, коли вірус передався б таким чином. Експерти вважають, що сам вірус досить нестабільний у відкритому середовищі. Утім, відомо, що збудники хвороби протягом багатьох днів можуть становити небезпеку в холодну пору й за високої вологості.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Gollnow
Посилка з вірусами
Загалом, ті коронавіруси, що вражають людей, досить нестабільні на сухих поверхнях. Оскільки стабільність таких вірусів за межами людського організму залежить від багатьох факторів, як-от температура та вологість повітря, німецькі науковці запевняють, що зараження коронавірусами поштою "радше малоймовірне". Утім, щодо SARS-CoV-2 точних даних ще немає.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Becker
Що робити з домашніми улюбленцями?
Чи можу я заразитися від власного собаки або навпаки? Експерти оцінюють ризик такого зараження як украй низький. Утім, виключати його також не можна. Щодо тварин, то вони не проявляють симптомів, тож вони фактично не можуть захворіти від коронавірусу. Але якщо тварини інфіковані, то вони можуть передавати коронавірус через дихання або виділення.
Фото: picture-alliance/dpa/AP/A. Tarantino
Невже й городина небезпечна?
Німецькі медики виключають можливість зараження коронавірусом через інфіковані продукти харчування. Принаймні, поки що підтверджених таких випадків немає. Тут варто пам'ятати про важливість ретельного миття рук перед тим, як куховарити, в тому числі й після того, як спалах коронавірусу мине. Ще один спосіб істотно знизити ризик зараження - термообробка, адже віруси дуже чутливі до температур.
Фото: picture-alliance/Kontrolab/IPA/S. Laporta
Морозу вірус не боїться
Хоч відомі натепер підвиди коронавірусів SARS і MERS не переносять високих температур, вони досить стійкі до холоду. Приміром, вони протягом двох років можуть залишатися інфекційними за мінус 20 градусів за Цельсієм. Утім, німецькі медики заспокоюють: поки що підтверджених випадків зараження коронавірусом SARS-CoV-2 через продукти харчування, в тому числі й продукти глибокої заморозки, немає.
Фото: picture-alliance /imageBROKER/J. Tack
Тримайтеся осторонь дичини!
У нинішнього спалаху коронавірусу є й позитивний бік, адже влада Китаю заборонила споживання екзотичної дичини. Наявні на сьогодні дані вказують на те, що коронавірус могли передати людям кажани. Однак тут провина кажанів найменша, адже їх проти їхньої волі зробили стравою. Якою б не була б причина, а подолати проблему коронавірусу нам буде непросто.