Чекаючи на бойове завдання, артилеристи ЗСУ облаштовують свій побут у посадці на Запорізькому напрямку. Про настрої у бійців на фронті - у репортажі DW.
Реклама
"Тут розташована контрбатарея, - каже військовослужбовець на ім'я Степан, ведучи нас стежкою вздовж посадки. - Ми прикриваємо нашу піхоту, нищимо російські міномети та артилерію".
Степан - зі 128-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ. У цій посадці, на Запорізькому напрямку, українські бійці стріляють із гармат. "Працюємо з тим, що було ще в АТО", - каже військовий, коли ми підходимо до радянської гармати, ретельно замаскованої серед дерев.
"Ми воюємо з 2014 року, - продовжує Степан, маючи на увазі себе та побратимів. - Дебальцеве, околиці Маріуполя. Для нас війна почалася із захоплення Криму. На нас давно напали, просто тоді люди були від цього відмежовані. А тепер війна торкнулась усіх".
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну військовий служить артилеристом - тим самим він займався й в АТО. Гармату, з якою Степан працює, він назвав "Вікторією" - на честь перемоги. Ця гармата має гарну вдачу, каже військовий, ведучи нас на старі позиції. Там - глибока вирва. Російський снаряд прилетів біля "Вікторії" і не розірвався. "Ми стріляємо - і вони одразу відповідають, - пояснює Степан. - Їхній перший снаряд ми приймаємо біля гармати. Чуємо вихід - падаємо".
Команда "до бою" може надійти будь-якої миті. Тож артилеристи живуть недалеко від своїх гармат - у сусідній посадці. "Вже чотири місяці тут", - каже Степан. До того бійці воювали на Донеччині та Херсонщині. "У нас тут, як вдома - щоб не здичавіти", - посміхається військовий.
Їхній "дім" складається з кількох бліндажів та накритої тентом "вітальні" - тут є холодильник, кухонний стіл та місце для багаття. Поміж дерев висять гамаки та розкидані крісла-мішки. Поруч - "місце психологічного розвантаження", тут бійці грають у шахи. Трохи далі - душ і туалет. На мотузці сушиться випрана білизна. "П'ємо каву, граємо у якісь ігри, - показує на ігрову приставку Степан. - Потім приходить командир, каже: "До бою". Все кидаємо і біжимо. Відстрілялись - і далі п'ємо каву, граємо в гру".
Поки артилеристи чекають на команду "до бою", їхні побратими розводять багаття - будуть смажити шашлик. Решта бійців дрімають у гамаках та гортають новинні стрічки. "Стараємось про це не читати. Це псує настрій, - боєць на ім'я Юрій коментує новини щодо затримання представників територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій, підозрюваних у корупції. "Вони крадуть у нас - тих, хто їх захищає", - говорить про заяви про зловживання в оборонній сфері.
"Як зробити так, щоб бійці не хотіли воювати? - ставить риторичне питання артилерист Дмитро. - Давайте провалимо тендер на зимову форму! Змерзлий боєць не захоче воювати. Я не думаю, що це робиться спеціально. Але така думка справді може виникнути".
Це негативно впливає на мотивацію воювати, каже Дмитро. Тим паче, після тривалої служби безпосередньо на фронті. За більше ніж півтора роки цей підрозділ не мав жодної ротації.
Водночас більшість військовослужбовців цього підрозділу уже побували у відпустках. Дехто зізнається: спочатку було важко адаптуватися до цивільного життя, а потім - знову повертатися на війну.
"Я додому приїхав - і нема з ким поговорити, - говорить один із бійців. - Бо нема про що. Вийшов на вулицю, сусід питає: "Коли війна закінчиться?" - Та прийди і допоможи, тебе не вистачає!".
Інший боєць також каже, що у відпустці в нього посилилося відчуття несправедливості. Адже, за його спостереженнями, чимало чоловіків у великих містах уникнули мобілізації. Інший зізнається, що відчував роздратування, коли, відпочиваючи в Карпатах, бачив там хлопців спортивної статури. "А тут можна зустріти й зовсім немолодих", - додає боєць.
"Мені доводилося заспокоювати своїх колишніх підлеглих. Бо вони втомилися від війни, бо ціни високі", - згадуючи власну відпустку, каже військовий на ім'я Віталій, який у цивільному житті обіймав керівну посаду. "Я їм кажу: війна закінчиться, все буде добре", - не приховуючи роздратування, каже боєць.
Попри все, артилерист Дмитро вважає, що не втратив мотивацію воювати. "Я роблю це за себе, за свою землю", - відповідає він. Водночас його дратує, коли цивільні кажуть, що "кожен воює на своєму фронті". "Це все виправдовування. Немає економічного, музичного і ще якогось фронту. Фронт існує тільки тут", - запевняє Дмитро. Його обурюють новини про дороговартісні закупівлі для місцевих громад - тоді як на фронті бракує багатьох речей. "Можна виїхати в Запоріжжя - там немає відчуття, що в країні війна", - каже військовий.
Так само він не розуміє, як можна проводити вибори у воєнний час - дискусія на цю тему останнім часом точиться в Україні. "Що робити із тимчасово окупованими територіями або деокупованими територіями, тим самим Херсоном, де немає половини населення? Якщо ми проведемо вибори без тимчасово окупованих територій - ми ніби визнаємо, що вони вже не наші", - розмірковує Дмитро.
Він вважає, що Україна має спершу звільнити ці території. "Якщо ми заморозимо війну, років за десять ми отримаємо ще більш кривавий конфлікт", - вважає Дмитро.
Один зі своїх бліндажів, вкритий килимами, бійці назвали "Великим будівництвом". Всередині, у темряві, виблискує гірлянда і лунає музика. Наразі тут відпочиває один із наймолодших бійців - 22-річний Роман. Він підписав контракт ще до повномасштабного вторгнення і не очікував потрапити на війну. Але каже, що це його не злякало. "Поки не дуже хочеться додому. Хочеться ще тут побути - трохи повоювати", - посміхаючись, каже хлопець.
Він не засуджує своїх ровесників, які не пішли до війська. "Люди різні, я всіх розумію", - знизує плечима Роман. "У мене, наприклад, друг виїхав за кордон, сказав, що боїться. У мене немає до нього претензій. Ми досі спілкуємось", - додає хлопець.
Тим часом "у вітальні" всі збираються навколо шашлика. Команди "до бою" досі не було, і бійці виглядають розчарованими. Натомість пропонують подивитись відео - аеророзвідники знімають влучання їхніх гармат по російській техніці. "Якось на своєму напрямку ми відстріляли всю їхню арту", - із гордістю згадує артилерист Микола.
Його гармату звали "Валентиною" - на честь його сестри. "У нас така традиція - називати гармати іменами жінок, - пояснює боєць і додає із сумом. - "Валентина" була однією з найкращих наших гармат, вона була з нами з початку війни. Але два місяці тому її розбили. Ми відправили її на ремонт. Але я думаю, що вона вже не повернеться".
Артилеристи кажуть, що їм бракує сучасних гармат і снарядів. "Наразі найкращий лендліз нам влаштували росіяни, - жартує Микола. - Але й трофейні снаряди потрохи закінчуються".
Німецькі "Гепарди" на фронті в Україні
02:43
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.