Країни Балтії розширили санкції стосовно влади Білорусі
Микола Кондратенко
25 вересня 2020 р.
Литва, Латвія та Естонія включили до санкційний списків близько сотні білоруських посадовців, відповідальних за фальсифікацію виборів і насильство проти учасників протестів.
Правитель Білорусі Олександр Лукашенко також включений до санкційних списків країн БалтіїФото: Reuters/BelTA/N. Petrov
Литва та Естонія внесли до "чорного списку" 98 білоруських посадовців, а Латвія - 101-го. До санкційного списку включені судді та співробітники силових структур, повідомили у п'ятницю. 25 вересня, агентству BNS у МЗС Литви,.
Глава відомства Лінас Лінкявічюс заявив, що новий раунд санкцій пов'язаний із інавгурацією Олександра Лукашенка, яка відбулася цього тижня. "Це - найменше, що ми можемо зробити, реагуючи на тих, хто бив людей і, можливо, скоював злочини", - додав міністр, цитує агентство новин "Інтерфакс".
Лінкявічюс також висловив жаль щодо зволікання Євросоюзу із запровадженням спільних санкцій. "Ми продовжуємо роботу над тим, щоб було і європейське рішення", - зазначив міністр. За його словами, ЄС має і далі домагатися спільних санкцій і консультуватися з питань допомоги жертвам репресій.
Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевічс, "у санкційному списку Латвії 101 представник білоруського керівництва, їм безстроково заборонено в'їзд до Латвії". МЗС Латвії наголошує, що "білоруська влада не змінила свого ставлення до мирних протестів: триває дискредитація демонстрацій, застосування непропорційної сили, блокування сайтів незалежних ЗМІ, порушують кримінальні справи та конфіскують носії інформації".
Тим часом у естонському дипвідомстві зазначили, що включені до санкційного списку особи "відіграють провідні ролі у фальсифікації підсумків виборів у Білорусі та застосуванні насильства до мирних маніфестантів". "Їм встановлено заборону на в'їзд до Естонії з 25 вересня 2020 року до 30 серпня 2025 року", - повідомили в МЗС країни.
Глава МЗС Естонії Урмас Рейнсалу закликав владу Білорусі "негайно припинити насильство" над народом своєї країни і зажадав "без жодних умов звільнити всіх затриманих політичних в'язнів".
Нагадаємо, наприкінці серпня Латвія, Литва та Естонія запровадили санкції стосовно Лукашенка та ще кількох десятків посадовців. Євросоюз також розглядає запровадження спільних санкцій, проте рішення наразі не ухвалене через спротив Кіпру, який вимагає за своє схвалення запровадження обмежувальних заходів проти Туреччини. США та Великобританія також заявили про підготовку санкцій стосовно білоруських посадовців.
Білоруси в Україні: нова батьківщина чи тимчасовий прихисток від переслідувань Лукашенка? (24.09.2020)
08:03
This browser does not support the video element.
Протести в Білорусі: сотні затриманих на "Марші героїв" і барикади в Мінську
Понад 400 людей затримали в Мінську 13 вересня під час акцій протесту, в яких взяли участь понад 150 тисяч мітингувальників. Вони скандували "У нас тут сила!" та вимагали звільнити Марію Колесникову.
Фото: picture-alliance/dpa/AP
"Марш героїв" іде в гості до Лукашенка
Недільний "Марш героїв" 13 вересня зібрав близько 150 тисяч учасників. Із середмістя Мінська протестувальники планували дійти до передмістя - району "Дрозди", де живе керівництво Білорусі. Силовики не пустили колону - встановили загорожувальний щит на дорозі й почали затримання протестувальників.
Фото: Reuters/Tut.By
Путін "допомагає" Лукашенку
На тлі масових протестів Росія відправила до Білорусі 300 бійців Псковскього гвардійського з'єднання ВДВ. Офіційно - на навчання на полігоні в Західній Білорусі. Тим часом Володимир Путін запросив Олександра Лукашенка на переговори до Сочі 14 вересня. За даними Bloomberg, російський президент готуватиме "бацьку" до передачі влади.
Фото: Reuters/Tut.By
Автозаки, бронетехніка, військові вантажівки
Зупинити "Марш героїв" силовики намагалися за допомогою техніки: до центру Мінська в неділю стягнули бронетехніку та військові вантажівки. Бійці ОМОНу та невідомі в балаклавах силою затягували людей до автозаків ще до початку акції.
Фото: Reuters/Tut.By
Закрите метро, відключений інтернет
Влада наказала операторам мобільного зв'язку відключити мобільний інтернет, також були закриті деякі станції метро та підземні переходи. А силовики заздалегідь перекрили площу Незалежності та околиці, звідки мав вирушити "Марш героїв". Утім, мітингувальників ці заходи не зупинили - вони зібралися в колони й рушили до президенської резиденції.
Фото: picture-alliance/AP Photo/TUT.by
У Мінську зводили барикади
У Мінську ввечері 13 вересня з'явилися перші барикади: протестувальники зводили їх із водоналивних блоків та інших підручних матеріалів на проїжджій частині. У Слідчому комітеті Білорусі попередили, що за ці дії мітингарям загрожує не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Sharifulin
Жінки Білорусі - серце протесту
Субота - "жіночий" день для білоруських протестувальників. 12 вересня тисячі жінок вимагали звільнити одну з лідерів опозиції - Марію Колесникову. Скандували "Поверніть нашу Машу". Влада заявила, що акція - несанкціонована, й невдовзі після початку розпочала затримувати учасниць.
Фото: picture-alliance/TASS/N. Fedosenko
Найгучніший марш жінок
Ходу 12 вересня називають однією з найемоційніших і найголосніших. Із біло-черво-білими прапорами на плечах, близько десяти тисяч жінок зверталися до чоловіків-силовиків. В анонсі акції вони заявили, що мета акції - "нагадати чоловікам в силових структурах про те, що кров невинних з погон не відмиє жодна домогосподарка".
Фото: picture-alliance/dpa/A. Maishev
Гуртом і ОМОН бити можна
Деякі жінки намагалися блокувати мікроавтобуси із затриманими, зривати балаклави із силовиків і чіплялися руками за руки інших учасниць, щоби таким чином захистити інших протестувальниць від затримань. Під час сутичок із силовиками, до автозаків потрапили й журналісти, зокрема, телеканалу "Белсат".
