Кремль: РФ, ФРН і Франція готові до "нормандського" саміту
Валерій Сааков
31 березня 2021 р.
У Путіна кажуть, що троє учасників "нормандської четвірки" готові до проведення саміту її керівників, але після активізації роботи політичних радників.
Реклама
Офіційний представник президента РФ Дмитро Пєсков повідомив у середу, 31 березня, що лідери Росії, Німеччини та Франції погодилися на проведених напередодні переговорах з необхідністю проведення саміту у "нормандському" форматі. За словами Пєскова, проведення такої зустрічі можливе після активізації роботи політичних радників, зокрема щодо виконання домовленостей, досягнутих у Парижі.
"Що стосується саміту, то - так, справді всі говорили про те, що саміт необхідний, але також зазначали, що водночас ніхто не забуває про Паризький саміт і всі пам'ятають, що з імплементацією Паризьких домовленостей справи йдуть не найкращим чином", - сказав Пєсков журналістам, цитує "Інтерфакс". Він додав: "І тому була акцентована ідея про необхідність активізації переговорного процесу за лінією політрадників".
Речник Путіна зауважив, що лідерам держав навряд чи варто зустрічатися для того, щоб констатувати відсутність поступу чи для того, щоб висловити ще раз глибоку стурбованість у зв'язку з ескалацією напруженості на лінії зіткнення. "Стурбованості всі вже неодноразово висловлені, і відсутність поступу з виконання попередніх домовленостей теж неодноразово було констатовано. Тому мають справді наразі активізувати роботу політрадники задля того, щоб створити необхідні умови для такого потенційного саміту", - сказав Пєсков.
Реклама
Мендель: Без України не домовляться
Водночас речниця президента України Юлія Мендель заявила в інтерв'ю інтернет-виданню "Українська правда", що жодні рішення щодо конфлікту на Донбасі без України не ухвалюватимуть.
"Ми чітко дотримуємося позиції, що жодні рішення про Україну не можуть прийматися без України. Лідери інших країн можуть згадувати й висловлювати свої позиції щодо ситуації в тому чи іншому регіоні чи в тій чи іншій країні", - сказала Мендель.
За її словами, лідери Франції, Німеччини та РФ обговорювали широкий порядок денний, зокрема, згадали й ситуацію на Донбасі. "Офіс президента вважає, що було б дивно, якби війна на Донбасі випала з міжнародного порядку денного, тим паче в переговорах, де бере участь російська сторона. Проте Україна продовжує переговори з усіма країнами "нормандського формату" на різних рівнях, і жодні рішення без участі України щодо України не можуть і не будуть прийматися", - наголосила вона.
Не в рамках "нормандського формату"
Так само радник глави Офісу президента (ОП) Україна Михайло Подоляк заявив, що відеоконференція президентів Німеччини, Франції та Росії відбувалася не в рамках "нормандського формату" і не потребувала обов'язкової присутності президента України. "Це були не переговори (в "нормандському форматі" - Ред.). Не всі міждержавні обговорення потребують обов'язкової нашої присутності", - написав Подоляк на своїй сторінці у Facebook у середу.
За даними радника глави ОП, велику частину порядку денного переговорів між Анґелою Меркель (Angela Merkel), Еммануелем Макроном і Володимиром Путіним становили питання постачання російської вакцини "Спутник V" на європейський ринок, доля Олексія Навального, будівництво газопроводу "Північний потік-2", а також ситуація в Сирії, Лівії та ядерна програма Ірану.
"Проте за столом переговорів не було лідерів зазначених країн або, приміром, США", - наголосив він. "І от серед усього цього різноманіття одне з питань, "на секунд 30", стосувалося ситуації на Донбасі. Франція та Німеччина прямо вимагали від РФ дотримуватися мирних домовленостей, припинити ескалацію та провести зустріч у "нормандському форматі" найближчим часом. Жорстко, чітко, коротко. РФ же, як завжди, розповіла... про нібито невиконання "Мінська" з боку України. Кілька секунд ритуальних слів", - додав Подоляк.
30 березня президент Франції Еммануель Макрон, канцлерка Німеччини Анґела Меркель і президент РФ Володимир Путін пізно ввечері у форматі відеоконференції обговорили загострення ситуації на Донбасі. Під час перемовин Макрон і Меркель закликали РФ узяти на себе зобов'язання зі стабілізації режиму припинення вогню на Донбасі.
Життя на лінії фронту в Приазов'ї
На КПВВ "Гнутове" на півдні Донбасу, де планується провести розведення сил, люди живуть поруч із прикордонниками і вже давно не звертають уваги на червоні таблички із написом "Міни" - фоторепортаж DW.
Фото: DW/M. Berdnyk
Найменший та найпівденніший пункт пропуску
КПВВ "Гнутове" неподалік Маріуполя - найменший із п'яти контрольних пунктів в'їзду-виїзду на лінії зіткнення. Щодня лінію фронту тут перетинають близько 3500 цивільних. Це вдвічі менше, ніж через інші КПВВ на Донбасі. Від цього шлагбаума - лише три кілометри до пункту пропуску "Жовтень" на боці бойовиків "ДНР".
Фото: DW/M. Berdnyk
Шлях через лінію фронту лежить через Пищевик
Особливість КПВВ "Гнутове" в тому, що він знаходиться безпосередньо в населеному пункті - у селищі Пищевик. Тож місцеві мешканці, яких тут залишилось менше 20, живуть фактично на території пункту пропуску. Рідні можуть потрапити до них тільки після перевірки. А з 5 вечора до 8 ранку, коли КПВВ закритий на ніч, для місцевих діє комендантська година - вільно пересуватися селом не можна.
Фото: DW/M. Berdnyk
Люди звикли до життя на КПВВ
52-річний Андрій - наймолодший мешканець Пищевика. Каже, завдяки пункту пропуску у селищі відносно спокійно - хіба що ночами чути кулеметні черги. "Коли наші хлопці зайшли, тут почався порядок", - розповідає чоловік. З прикордонниками у місцевих - добросусідські відносини. "І хлібчика дадуть, і водички допоможуть принести, - розповіла нам сусідка Андрія Антоніна. - Хороші хлопці".
Фото: DW/M. Berdnyk
Майже звичайне сільське життя
Більшість мешканців Пищевика - пенсіонери, комусь допомагають рідні. Андрій залишився один - дружина померла, а пенсії він не отримує. Каже, необхідні документи залишились у Луганській області, де він до війни працював шахтарем. Доступу до них чоловік не має - зараз там бойовики "ЛНР". Тож Андрій влаштувався прибиральником на КПВВ і тримає господарство. Має 60 курей і три свині.
Фото: DW/M. Berdnyk
У Пищевику - жодного неушкодженого будинку
Під час активних боїв у Пищевику були зруйновані або пошкоджені майже всі будинки. У вцілілих замість шибок у вікнах - плівка із символікою міжнародних організацій. У цю хату у 2016 році влучила міна бойовиків, розповідає нам Андрій. Господарів під час обстрілу не було вдома. Зараз вони переїхали до Маріуполя.
Фото: DW/M. Berdnyk
Укриття на КПВВ тримають напоготові
Востаннє КПВВ "Гнутове" обстріляли у травні 2018 року, розповідають прикордонники. Тоді на пункт пропуску прилетіли дві протитанкові ракети. На щастя, люди не постраждали - було пошкоджено лише два цивільних авто. І хоча по пункту пропуску зараз не стріляють, гарантувати, що тиша триматиметься і надалі, не може ніхто. Тож укриття на КПВВ тримають напоготові.
Фото: DW/M. Berdnyk
Мінні поля Донбасу
Небезпеки біля КПВВ вистачає і без "прильотів". Поля навколо і городи місцевих рясно всіяні мінами і ВЗВ - "вибухонебезпечними залишками війни", як фахівці називають снаряди і гранати, що не розірвались. За даними міжнародної організації HALO Trust, яка займається гуманітарним розмінуванням, від початку війни на Донбасі на мінах і ВЗВ підірвались щонайменше 922 цивільних. 286 з них загинули.
Фото: DW/M. Berdnyk
Перевірки, як на кордоні
Перевірки на КПВВ не менш прискіпливі, ніж на справжньому кордоні. Прикордонники із спеціально навченими собаками шукають зброю, вибухівку і наркотики. Кажуть, "серйозна" контрабанда трапляється рідко. Кілька разів на місяць знаходять марихуану, яку люди перевозять для власних потреб.
Фото: DW/M. Berdnyk
Війна війною, а музика грає
64-річного маріупольця Валерія перевірки не лякають - у багажнику свого старенького Volvo він везе лише гармонь. Прямує до родичів у Новоазовськ, що опинився під контролем "ДНР" - хоче зіграти для них під час застілля. Такі зустрічі дуже цінує, адже подорож "на той бік" може дозволити собі лише раз на півроку.
Фото: DW/M. Berdnyk
Фронт зовсім поруч з КПВВ
До лінії фронту від КПВВ "Гнутове" - менше двох кілометрів. Саме ця ділянка може стати четвертою, де відбудеться розведення сил української армії і бойовиків "ДНР". Багато хто з військових вважає розведення хибним кроком. Кажуть, що позиції, на які їх можуть відвести, гірші за нинішні.
Фото: DW/M. Berdnyk
Петро й Іван
Солдатові Петру (ліворуч) - 25 років. На фронті він вже три роки. Його командирові, лейтенанту Івану (праворуч) - лише 21, на війні він - три місяці. "Можна відвести тільки до нашого кордону, - каже Петро. - А відходити далі на своїй землі - це взагалі недоцільно".
Фото: DW/M. Berdnyk
Пухнастий спецпідрозділ
Поки не стріляють, разом із військовими під теплим приазовським сонцем гріються коти, яких в окопах завжди багато. На цій позиції їх рекордна кількість - 25. Для військових такі сусіди вкрай важливі, адже вони тримають лінію оборони проти численних мишей і пацюків. До того ж, кажуть військові, тварини здатні передчувати обстріли.