Значні успіхи ультраправих партій у Франції та Німеччині не змогли підірвати центристську більшість у Європейському парламенті - такими є результати загальноєвропейських виборів, що відбулися в неділю, 9 червня. Тож нинішня голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) може залишитися на цій посаді до 2029 року.

"Ми перемогли на європейських виборах. Ми - безсумнівно, найсильніша партія. Ми - якір стабільності, - заявила вона журналістам, які зібралися в Європарламенті в Брюсселі, щойно з'явилися попередні результати виборів. - Центр тримається".

Її правоцентристська група в Європарламенті - Європейська народна партія (ЄНП) - отримує 191 із 720 місць, згідно з офіційними прогнозами всіх 27 країн ЄС. На другому місці опинилася дещо ослаблена лівоцентристська група соціалістів і демократів, яка отримала 135 крісел, за нею йде ліберальна група Renew з 83 місцями, що зазнала істотних електоральних втрат.

"Ми побудуємо бастіон проти крайніх лівих і правих", - сказала 65-річна фон дер Ляєн прихильникам ЄНП на іншому заході на початку вечора, натякаючи на лівоцентристські та ліберальні партії, з якими їй доведеться співпрацювати, якщо вона сподівається і далі просувати свою програму.

І хоча низка приголомшливих успіхів правопопулістських партій "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, Партії свободи Австрії та "Альтернативи для Німеччини" (АдН) не призвела до різкої зміни політичного ландшафту Євросоюзу, в його законодавчих органах відтепер засідатиме більше крайніх правих депутатів, ніж будь-коли, а отже, до них доведеться прислухатися.

Сенсація в Парижі

Після чотирьох днів голосування, в якому взяли участь майже 180 мільйонів осіб у 27 країнах Євросоюзу, головний шок ночі з 9 на 10 червня прийшов із Парижу, де президент Еммануель Макрон ще до оприлюднення остаточних офіційних підсумків оголосив проведення позачергових парламентських виборів у своїй країні. Його центристська проєвропейська партія "Відродження" набрала лише 15 відсотків голосів, зазнавщи нищівної поразки на тлі успіху ультраправого "Національного об'єднання", що набрало у Франції понад 30 відсотків голосів.

"Я вирішив повернути вам право вибору нашого парламентського майбутнього шляхом голосування. Тож я розпускаю Національні збори, - заявив Макрон у зверненні до нації. - Крайні праві партії... просуваються всюди на континенті. Це ситуація, з якою я не можу змиритися".

Це ризикований крок для Макрона, який, очевидно, намагається повернути контроль над країною. Французькі виборці повернуться на виборчі дільниці 30 червня і 7 липня, всього за кілька тижнів до початку Олімпійських ігор у Парижі. Позиція самого Макрона поки що технічно безпечна, оскільки він був переобраний на посаду президента 2022 року, випередивши кандидатку від "Національного об'єднання" Марін Ле Пен.

Крайні праві радіють, але поки що порізно

У Парижі Ле Пен одразу привітала заяву Макрона. "Ми готові взяти владу у свої руки, якщо французи нададуть нам довіру на цих виборах, - заявила вона. - Ми готові трансформувати країну, захистити інтереси французів, зупинити масову міграцію". Очікується, що саме вона знову братиме участь у президентських виборах 2027 року, хоча "Національне об'єднання" очолює 28-річний депутат Європарламенту Жордан Барделла.

Привід для радості був і в обох правоконсервативних груп Європарламенту - Європейських консерваторів і реформістів та "Ідентичності й демократії", хоча приріст у них виявився скромнішим, ніж вони розраховували. Вони отримали 71 і 58 місць відповідно. Крім того, за прогнозами, 14 місць у Європарламенті отримає правопопулістська АдН, яка, попри низку скандалів, стала другою за величиною силою в Німеччині після партії фон дер Ляєн ХДС.

Однак АдН можна назвати політично бездомною партією в Брюсселі: її виключили з групи "Ідентичність і демократія" після того, як основного кандидата Максиміліана Кра (Maximilian Krah) звинуватили у сприянні російському впливу, а його парламентського помічника - у шпигунстві на користь Китаю. Підлили олії у вогонь і його неоднозначні коментарі про війська СС, розлютивши, зокрема, його союзницю Ле Пен. Питання про те, чи здатні крайні праві сформувати широку коаліцію, аби максимально посилити свій вплив, буде одним із найгостріших найближчими тижнями.

"Головні переможці цих виборів - дві радикально праві групи, - прокоментував DW аналітик Європейської ради з міжнародних відносин Павло Зерка. - У сукупності, включно з такими позафракційними партіями, як АдН і "Фідес", вони, схоже, близькі до того, щоб подолати поріг в одну третину місць, що дасть їм змогу перешкоджати ухваленню законів Європарламентом".

Останніми тижнями на створенні широкої коаліції наполягає прем'єрка Італії Джорджа Мелоні. Її партія "Брати Італії" вийшла на перше місце в країні. Тим часом колишній прем'єр-міністр Польщі, лідер партії "Право і справедливість" Матеуш Моравецький заявив DW, що його партія не підтримає кандидатуру фон дер Ляєн на посаду голови Єврокомісії.

"Зелені" зазнали фіаско

У Німеччині партія канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) - СДПН -  посіла третє місце, показавши найгірший результат за всю історію виборів у ЄС. Один з її молодших партнерів у федеральному коаліційному уряду, "Зелені", також зазнали дошкульної поразки, втративши 10 з 25 місць у Європарламенті. Це загальноєвропейська тенденція: по всьому Євросоюзу партії "Зелених" не змогли втриматися на хвилі популярності 2019 року, тому загалом вони утратять 18 місць, зберігши 53.

Один із лідерів європарламентської групи "Зелених" нідерландець Бас Ейкхаут висловив сподівання, що його партія все-таки зможе увійти до складу коаліції більшості в парламенті. "Єдина надійна, стабільна демократична коаліція можлива тільки із "Зеленими", - заявив він журналістам, попередивши, що на кону - майбутнє кліматичної політики Євросоюзу.

Парламентська група Прогресивний альянс соціалістів і демократів, яка посіла друге місце, продемонструвала готовність працювати з фон дер Ляєн на чолі Єврокомісії. "Цілком очевидно, що ми відкриті для тісної співпраці з усіма демократичними силами в цьому парламенті", - заявив провідний кандидат цієї групи люксембуржець Ніколас Шміт. Водночас не є таємницею, що політичні опоненти фон дер Ляєн, серед яких і альянс соціал-демократів, звинувачують її в тому, що вона заграє з правими силами, намагаючись заручитися їхньою підтримкою під час своєї передвиборчої кампанії.

Найближчими тижнями глава Єврокомісії з Німеччини домагатиметься, щоб більшість євродепутатів затвердили її на другий термін. З огляду на попередні підсумки виборів, її шанси зросли, але переобрання не буде простим.

Чого чекати далі?

На думку аналітика Європейської ради з міжнародних відносин Павла Зерки, "головний урок цієї ночі полягає в тому, що вибори до Європарламенту можуть мати велике значення для національної політики країн-членів ЄС".

Він вказав на оголошене Макроном проведення виборів, а також на раптову відставку прем'єр-міністра Бельгії Александра де Кроо, чия нідерландськомовна ліберальна партія Open VLD, за опитуваннями, показала невтішний результат порівняно з фламандськими сепаратистськими силами.

Загалом ці передвиборчі перегони відбулися на тлі постійних застережень про дезінформацію в соцмережах і низки нападів на політиків усього спектра, найжорстокішим з яких був замах на прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.

Голосування у 27 країнах Євросоюзу завершилося об 11 вечора за центральноєвропейським часом у неділю, 9 червня. Прогнози, представлені Європарламентом, можуть бути переглянуті до остаточного підрахунку голосів. Але вони покладуть початок періоду напружених політичних торгів і створення альянсів до першої сесії нового парламентського скликання в середині липня.