Після руйнування Каховської ГЕС, водозливної греблі та спрацювання Каховського водосховища питання забезпечення водою українського півдня постало дуже гостро. Що буде з питною водою та зрошуванням у південних регіонах України, DW поговорила зі старшим науковим співробітником Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайлом Ромащенком.

DW: Каховське водосховище було ключовим у забезпечені питною водою півдня України. Після пошкодження Каховської ГЕС та спрацювання Каховського водосховища не зрозуміло, де брати питну воду для жителів Херсонської, частини Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської областей. Чи надавав Інститут водних проблем і меліорації свої пропозиції щодо цього?

Михайло Ромащенко: Наш Інститут підготував певні моделювання "що буде, якщо не буде води" ще тоді, коли російські окупанти замінували станцію, а потім почали неконтрольовано скидати воду з Каховської ГЕС. І зараз, коли сталася ця катастрофа, ми бачимо, що уряд узяв наші поради до уваги, оголосивши перші два проєкти фінансування для забезпечення населення на півдні України питною водою. Через спрацювання Каховського водосховища, яке живило південні області, можуть бути проблеми з питною водою у цьому регіоні. Але через канал "Дніпро-Інгулець" з Кременчуцького водосховища і Карачунівського водосховища, що біля Кривого Рогу, може бути створений водогін, аби зараз забезпечити водою Нікополь, Марганець, Томаківку, що в Дніпропетровській області. Водопостачання Миколаєва, яке постраждало ще під час окупації Херсона, не залежить від спрацювання Каховського водосховища, бо водозабір нижче по Дніпру. Але це водопостачання там треба продовжувати відновлювати.

Читайте також: "Чорнобиль для Путіна": німецькі ЗМІ про руйнування Каховської ГЕС

Яка ситуація на півдні України з підземними запасами води? Чи можуть проблему нестачі питної води вирішити підземні свердловини?

Після деокупації Херсонської області є можливість використовувати великі підземні запаси прісної води під олешківськими пісками. Там водоносний горизонт з гарними показниками, і ці запаси до цього часу не використовувалися. Крім цього, у вапнякових горизонтах на лівому березі Дніпра, поблизу річки Молочна, сформувалися водоносні горизонти за рахунок фільтрації води з Каховського водосховища. І буріння свердловин там може допомогти вирішити питання питного водопостачання. Звичайно, цієї води не вистачить для зрошення, але для пиття вода буде.  Однак питання з водою у кожному населеному пункті, які залежали від Каховського водосховища, треба вирішувати окремо. Якщо це можливо, то змінити схему водогону, аби брати воду з інших водосховищ, які розташовані на Дніпрі. Там, де це неможливо, треба використовувати підземні води.

Наскільки багато розвіданих запасів підземних вод у південних регіонах?

В Україні розвідано десь 22 мільярди м³ запасів підземних вод у цілому у всіх водоносних горизонтах у всіх регіонах. Але вони розміщені не рівномірно. Все українське Причорномор'я не має підземних вод, які можна використовувати для питного водопостачання, бо дебіти малі, якість води погана. Український кристалічний щит, який тягнеться від Полісся до Приазов'я має лише тріщинуваті води. Це там, де у кристалічних породах утворилися тріщини, можна, використовуючи геофізичні методи, знайти питну воду. Через це Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька області мають дуже мало підземних вод. Через що у нас завжди були проблеми з забезпеченням водою півдня. Для цього була збудована система водосховищ, і Каховське водосховище відігравало у цьому головну роль.

Читайте також: Каховська ГЕС: вода прибуває, людей евакуюють. Що далі?

Скільки потрібно часу і ресурсів на повну перебудову схеми водопостачання у південних областях України?

Це мільйонні затрати. Зокрема, уряд вже виділив 1,5 мільярда гривень на будівництво двох нових магістральних водогонів, щоб забезпечити Кривий Ріг, Нікополь та Марганець питною водою. Ще майже 846 мільйонів гривень - на потреби південних регіонів у питній воді. Але це для того, щоб лише мінімізувати втрати. Все залежатиме від наявності коштів, швидкості підготовки проєктної документації, будівельних потужностей. Зрозуміло, що все це не швидко, але до кінця року основні комплекси робіт можна зробити. Зараз варто думати, як оперативно і безперебійно забезпечити ці регіони бутильованою водою. Це потрібно, поки схеми водопостачання мінятимуться, будуть будуватися нові водогони, системи підготовки води. А у сільських населених пунктах варто будувати резервуари зберігання питної води.

В Херсонській області була розвинена система каналів для меліорації. Після знищення Каховської ГЕС, греблі та водосховища що станеться з цими каналами, зрошуванням та агровиробництвом?

Прогресуюче розвиватиметься процес опустелювання до того часу, поки ми не відновимо Каховське водосховище і подачу води на зрошення. Бо зрошення - це новий мікроклімат, зокрема за рахунок поливу дощуванням. Де є вода, там є життя. Олешківська пустеля, яка є найбільшою у Європі, розширюватиметься, якщо ми не продовжимо заліснювати, не саджатимемо сади, виноградники зі зрошуванням. Єдиний вихід - надати туди достатньо води.

Як швидко канали пересохнуть?

Це канали проточні. Об'єм їх невеликий. Вода в каналах підтримувалася тільки завдяки подачі з Каховського водосховища. Є подача - канали заповнені, немає - порожні. За місяць там води не буде. Єдине, де вода може бути довше, це у Каховському магістральному каналі. Це канал постійного заповнення - вода там буде, поки з нього повністю не вичерпається наповнений раніше запас. Але через те, що припиниться рух води, розвиватимуться зелені водорості, вода забруднюватиметься. Ситуація з водою там буде надзвичайно складна.

Якою тепер буде ситуація з водою в тимчасово окупованому Криму?

Буде те, що і було після 2014 року, коли вода в Криму була по графіку, з великими труднощами забезпечували питне, комунальне водопостачання, і все залежало від того, скільки випаде опадів, як вони наповнять водосховища природнім способом. Однак води для того, щоб у степовому Криму розвивати зрошувальне землеробство та повноцінне життя, тепер не буде. Бо ж російськи окупанти розказували, що вони і з Кубані воду дадуть, з Дону дадуть, почнуть очищати морську воду, що набурять свердловин - все це вони розповідали, але проблему водозабезпечення Криму так і не вирішили.

Нормальне, повноцінне водозабезпечення Криму не можливе без дніпровської води. Вони це розуміють. Тому усвідомлюючи ставлення світової спільноти і того, що з Криму все одно доведеться тікати, вони вирішили зробити пустелю у Криму та на півдні України. Якщо б вони планували там залишатися, то вода їм би конче була потрібна і на Херсонщині, у Бердянську, у Мелітополі, і Каховське водосховище тут було ключовим.