США виключили Кубу зі списку країн-спонсорів тероризму. Через кілька годин після цього Куба заявила про плани звільнити 553 ув'язнених.
Реклама
Влада Куби у вівторок, 14 січня, оголосила про рішення звільнити з в'язниць 553 ув'язнених у відповідь на рішення США виключити Кубу зі списку країн-спонсорів тероризму. Заплановане звільнення ув'язнених, засуджених за різні злочини, відбудеться поетапно, повідомило міністерство закордонних справ Куби. У країні сотні людей ув'язнені за участь у мирних протестах, але лишається незрозумілим, кого саме звільнять, пише агенція dpa.
За кілька годин до цього президент США Джо Байден повідомив Конгресу про рішення виключити Кубу зі списку країн-спонсорів тероризму, повідомили на сайті Білого дому. У заяві, підписаній Байденом, серед іншого зазначено, що уряд Куби протягом останніх шести місяців "не надавав жодної підтримки міжнародному тероризму" і надав Вашингтону гарантії того, що він "не підтримуватиме міжнародний тероризм у майбутньому".
Куба перебуває під санкціями США з 1962 року
Комуністичний уряд Куби привітав рішення Байдена як "крок у правильному напрямку", але висловив жаль, що країна досі перебуває під санкціями США, що діють із 1962 року, передає AFP. Як зазначає агентство, Куба звинувачує США в найважчій за останні десятиліття економічній кризі, вираженій у нестачі продовольства, медикаментів, електрики і палива.
Президент країни Мігель Діас-Канель назвав американські санкції "геноцидними" і заявив, що його країна готова до "більш складних обставин" після майбутньої інавгурації обраного президента США Дональда Трампа, чия адміністрація 2021 року знову внесла Кубу до списку країн-спонсорів тероризму.
Союзники Трампа розкритикували дії Байдена
Соратники Дональда Трампа, який має вступити на посаду президента США 20 січня, розкритикували рішення Джо Байдена. "Ці кроки завдають неймовірної шкоди американській національній безпеці", - заявив сенатор-республіканець Тед Круз, додавши, що дії Байдена дозволяють Кубі "продовжувати займатися тероризмом та іншими агресивними діями проти американців".
У травні 2020 року Держдепартамент США вніс Кубу до чорного списку за відмову Гавани співпрацювати з Вашингтоном у сфері боротьби з тероризмом. Крім Куби, у цьому списку є вісім країн, зокрема Іран, Сирія, Північна Корея і Венесуела.
Обґрунтовуючи це рішення, Держдеп вказав, що на Кубі перебувають члени колумбійської ліворадикальної організації АНО, які в'їхали туди 2017 року. У МЗС Куби відкинули звинувачення Вашингтона, заявивши, що країна сама "є жертвою тероризму".
Протести на Кубі: "Геть диктатуру!"
Тисячі людей беруть участь у акціях протесту на Кубі - рідкісне явище для острову, на якому панує комуністичний режим. Пусті полиці магазинів, репресії та коронавірус підживлюють обурення.
Фото: Alexandre Meneghini/Reuters
Кубинці вимагають змін
У багатьох містах Куби відбулися масові протести проти соціалістичного уряду, який в умовах однопартійної системи, править країною. За повідомленнями ЗМІ, учасники акцій скандують "Геть диктатуру!" та "Ми хочемо свободи".
Фото: Alexandre Meneghini/Reuters
Масові акції протесту - рідкісне явище на Кубі
Побачити протестувальників на вулицях кубинської столиці Гавани, як це було минулими вихідними, можна дуже нечасто, адже зазвичай влада жорстко реагує на будь-який вияв масового невдоволення. Нещодавно, наприклад, було заарештовано митців та інтелектуалів, які критикували декрет, що посилював контроль держави за публічними виступами. Це призвело до появи руху, що вимагав демократизації системи.
Фото: Stringer/Reuters
Багато поліції та затримань
До Гавани та інших міст було стягнуто багато військових та поліції. Поліцейські застосовували сльозогінний газ проти учасників демонстрації. Щонайменше десятеро осіб, як і чоловіка на фотографії, було затримано. Журналісти також зафіксували, як правоохоронці били демонстрантів пластиковими кийками.
Фото: Adalberto Roque/AFP
Попередження від президента Діаса-Канеля
У місті Сан-Антоніо-де-лос-Баньос у близько 30 кілометрах від Гавани на вулицях зібралися тисячі переважно молодих людей. Президент Мігель Діас-Канель у супроводі партійних функціонерів вирішив розвідати обстановку. Перед об'єктивами камер він закликав прибічників уряду виступити проти антиурядових протестів: "Якщо вони хочуть розпочати революцію, їм доведеться переступити через наші трупи".
Фото: Alexandre Meneghini/Reuters
Коли гнів виплескується назовні
По всій країні минулими вихідними, згідно з даними сайту Inventario, відбулося близько 40 спонтанних протестів - навіть попри те, що доступ до інтернету у неділю здебільшого було відрізано. Гнів демонстрантів вилився, зокрема, у кидання каміння в правоохоронців та трощення поліцейських автомобілів.
Фото: Yamil Lage/AFP
Економіка в руїні, люди у розпачі
Головною причиною масових протестів є важка економічна криза, у якій Куба перебуває вже роками, і яка ще більш посилилася через більш жорсткі санкції США та пандемію COVID-19. Перебої з електропостачанням та пусті полиці супермаркетів і аптек - норма життя. При цьому ізольований від світу острів зараз переживає рекордні показники інфікування коронавірусом.