Кулеба: Ескалація з боку РФ - наймасштабніша за останні роки
Валерій Сааков
1 квітня 2021 р.
Нині спостерігається системне загострення Росією безпекової ситуації на Донбасі та в Криму, а теперішня ескалація - наймасштабніша за останні роки, вважає глава МЗС України Дмитро Кулеба.
Реклама
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вказав на системне загострення Росією безпекової ситуації на Донбасі та в Криму. Про це йдеться в поширеній у четвер, 1 квітня, пресслужбою МЗС України заяві міністра.
"Україна та партнери нашої держави констатують системне загострення Росією безпекової ситуації у Донецькій і Луганській областях та в Криму на тлі небажання Російської Федерації підтвердити свою відданість режиму припинення вогню. Нинішня ескалація з боку Російської Федерації є системною та наймасштабнішою за останні роки", - наголосив Кулеба, якого цитує пресслужба МЗС України.
Керівник українського дипломатичного відомства також наголосив, що дії Росії у Донецькій і Луганській областях та в Криму завели ситуацію у глухий кут.
Реклама
Вихід - тільки дипломатія
Попри це Кулеба переконаний, що вихід з цього глухого кута можливий тільки шляхом дипломатії. Він запевнив, що українська сторона робить все можливе для дипломатичного врегулювання ситуації, що склалася. "Україна разом із Німеччиною та Францією, як посередниками у "нормандському форматі", роблять усе можливе, щоб спонукати Росію до конструктивного переговорного процесу. Інші наші партнери, зокрема США, Канада, Великобританія, НАТО, також виступають за продовження Росією переговорів", - запевнив Кулеба.
"Яку б дезінформацію не поширювала Росія, запевняю: Україна надаватиме пріоритет політико-дипломатичним шляхам врегулювання, адже мир та життя людей є фундаментальною цінністю для нашої держави", - пообіцяв урядовець.
Кулеба наголосив, що Москва має припинити військове нагнітання та негайно і беззастережно підтвердити свою прихильність політико-дипломатичному врегулюванню та режиму припинення вогню.
Нагадаємо, раніше цього дня в міноборони України повідомили, що Росія готується до широкомасштабних провокацій українських збройних сил у зоні конфлікту на Донбасі. Раніше в Києві вказували на нарощування російської військової присутності на Донбасі. У Кремлі заявили натомість, що мають право пересувати свої війська на території своєї країни й укотре запевнили, що російські військові на Донбасі не воюють, а сам конфлікт - внутрішньоукраїнський.
Курорт-привид на Азовському морі: cьомий рік війни у Широкиному
Колись популярний курорт Широкине під Маріуполем з початком війни став однією з найгарячіших точок на Донбасі. Раніше заможне селище нині щільно всіяне мінами, а цивільних у ньому не залишилось зовсім.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Останній наступ
Штурм Широкиного почався 10 лютого 2015 року - за два тижні після обстрілу Маріуполя бойовиками "ДНР", під час якого загинули десятки цивільних. Силам АТО вдалось відсунути лінію фронту на кілька кілометрів східніше Маріуполя - від лютого 2016 року Широкине повністю контролюється українськими військовими. Бої за Широкине стали останньою значною наступальною операцією українських сил за час війни.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
За роки війни - десятки загиблих
За інформацією "Східноукраїнського центру громадських ініціатив", у Широкиному загинули 12 місцевих мешканців, 24 зазнали поранень - це ті, чиї імена вдалося встановити. Крім того, за даними правозахисної організації, за роки війни у селищі полягли щонайменше 58 українських військових.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Підконтрольне, але закрите
До війни у Широкиному мешкали близько 1800 людей, а влітку щороку відпочивали кілька тисяч туристів. Нині туристична інфраструктура вщент зруйнована, а останні мешканці залишили селище у червні 2015 року. Сьогодні більшість широкинців мешкає у сусідньому Маріуполі, а Широкине закрите для цивільних.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Військові - єдині мешканці селища
Нині у Широкиному мешкають лише військові. У 2015 році велись розмови про демілітаризацію селища. Утім, після протестів мешканців Маріуполя від цієї ідеї відмовились.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Укріплений пляж
На колись заповненому відпочивальниками пляжі - бетонні укріплення проти десанту противника. Нині в морі, яке знало сміх і забави дітей, ніхто не купається. Військові кажуть, що тут вони у зоні видимості сепаратистів.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Відбудові не підлягає
На світлині - широкинська школа. Більшість будинків у селищі під час боїв були зруйновані або пошкоджені. Колишній керівник військово-цивільної адміністрації Донецької області Павло Жебрівський ще у 2015 році заявив, що селище відновленню не підлягає - простіше побудувати заново.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Всередині школи
До війни у широкинській школі навчались близько 130 дітей. У понівечених уламками класних кімнатах досі розкидані підручники, зошити і журнали.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Небезпека - на кожному кроці
На світлині - 82-міліметрова міна, що застрягла в асфальті і не вибухнула. Через тотальну замінованість сенсу ставити попереджувальні таблички просто немає. "Один рік війни - п'ять років розмінування, - каже військовий, що супроводжує кореспондента DW. - Ось і рахуйте".
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Церква біля "Шпиля Пушкіна"
Храм Св. Сергія Радонезького - одна з небагатьох будівель у Широкиному, які не зазнали значних ушкоджень. Пагорб, під яким розташована церква, місцеві називали "Шпиль Пушкіна" - за переказами, російський поет зупинявся тут на шляху до заслання.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Тетраподи на захисті Маріуполя
Бетонні тетраподи використовуються для будівництва хвилерізів - споруд, що захищають берегову лінію від руйнування. Після початку війни багатотонні конструкції встановили між Широкиним і Маріуполем, щоб перекрити шлях у місто танкам з боку самопроголошених республік.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Між війною і миром - лише кілька кілометрів
Від Широкиного до східних околиць Маріуполя - по прямій менш ніж десять кілометрів, а до центру - двадцять. У пів мільйонному місті нині вирує мирне життя, а за результатами одного з опитувань Маріуполь навіть увійшов у десятку найкомфортніших міст України - попри близькість до війни і жахливу екологію.