Кулеба: Потенціал "нормандського формату" ще не вичерпаний
Валерій Сааков
24 грудня 2020 р.
Потенціал як "нормандського формату", так і мінського процесу у врегулюванні на Донбасу ще не вичерпано, вважає голова МЗС України Дмитро Кулеба.
Реклама
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що у врегулюванні конфлікту на Донбасі потенціал "нормандського формату" і мінського процесу ще не вичерпано. Про це урядовець заявив у четвер, 24 грудня, в ефірі телеканалу "Україна 24".
Він зокрема вказав на те, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) передбачено п'ять можливих сценаріїв розвитку подій на Донбасі, з яких нині реалізується перший.
"Є рішення Ради національної безпеки і оборони, в якому є п'ять сценаріїв розвитку подій на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Зараз події розгортаються за першим сценарієм. Коли колеги говорять про "план Б", вони очевидно артикулюють думку про неможливість нескінченно перебувати в нинішній модальності процесу, але потенціал "нормандського формату" і мінського процесу ще не вичерпаний", - пояснив Кулеба, цитує інформагенція "Інтерфакс-Україна".
Кулеба також підкреслив значення тієї роботи, яку роблять представники України в переговорах різних форматів. "Ту титанічну роботу, яку робить наш представник в групі радників лідерів ("нормандської четвірки". - Ред.) Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, ведучи переговори з німецьким, французьким і російським колегами - там ще є за що поборотися і є на що тиснути", - переконаний Кулеба.
Говорячи про роботу української команди в Тристоронній контактній групі (ТКГ) під керівництвом експрезидента Леоніда Кравчука, Кулеба сказав: "Там атмосфера в ТКГ так собі, м'яко кажучи, ситуація деструктивна, іноді це нагадує ходіння по колу нескінченне, але (...) всі розуміють, що зараз іншого шляху немає ", - зазначив Кулеба.
Курорт-привид на Азовському морі: cьомий рік війни у Широкиному
Колись популярний курорт Широкине під Маріуполем з початком війни став однією з найгарячіших точок на Донбасі. Раніше заможне селище нині щільно всіяне мінами, а цивільних у ньому не залишилось зовсім.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Останній наступ
Штурм Широкиного почався 10 лютого 2015 року - за два тижні після обстрілу Маріуполя бойовиками "ДНР", під час якого загинули десятки цивільних. Силам АТО вдалось відсунути лінію фронту на кілька кілометрів східніше Маріуполя - від лютого 2016 року Широкине повністю контролюється українськими військовими. Бої за Широкине стали останньою значною наступальною операцією українських сил за час війни.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
За роки війни - десятки загиблих
За інформацією "Східноукраїнського центру громадських ініціатив", у Широкиному загинули 12 місцевих мешканців, 24 зазнали поранень - це ті, чиї імена вдалося встановити. Крім того, за даними правозахисної організації, за роки війни у селищі полягли щонайменше 58 українських військових.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Підконтрольне, але закрите
До війни у Широкиному мешкали близько 1800 людей, а влітку щороку відпочивали кілька тисяч туристів. Нині туристична інфраструктура вщент зруйнована, а останні мешканці залишили селище у червні 2015 року. Сьогодні більшість широкинців мешкає у сусідньому Маріуполі, а Широкине закрите для цивільних.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Військові - єдині мешканці селища
Нині у Широкиному мешкають лише військові. У 2015 році велись розмови про демілітаризацію селища. Утім, після протестів мешканців Маріуполя від цієї ідеї відмовились.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Укріплений пляж
На колись заповненому відпочивальниками пляжі - бетонні укріплення проти десанту противника. Нині в морі, яке знало сміх і забави дітей, ніхто не купається. Військові кажуть, що тут вони у зоні видимості сепаратистів.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Відбудові не підлягає
На світлині - широкинська школа. Більшість будинків у селищі під час боїв були зруйновані або пошкоджені. Колишній керівник військово-цивільної адміністрації Донецької області Павло Жебрівський ще у 2015 році заявив, що селище відновленню не підлягає - простіше побудувати заново.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Всередині школи
До війни у широкинській школі навчались близько 130 дітей. У понівечених уламками класних кімнатах досі розкидані підручники, зошити і журнали.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Небезпека - на кожному кроці
На світлині - 82-міліметрова міна, що застрягла в асфальті і не вибухнула. Через тотальну замінованість сенсу ставити попереджувальні таблички просто немає. "Один рік війни - п'ять років розмінування, - каже військовий, що супроводжує кореспондента DW. - Ось і рахуйте".
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Церква біля "Шпиля Пушкіна"
Храм Св. Сергія Радонезького - одна з небагатьох будівель у Широкиному, які не зазнали значних ушкоджень. Пагорб, під яким розташована церква, місцеві називали "Шпиль Пушкіна" - за переказами, російський поет зупинявся тут на шляху до заслання.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Тетраподи на захисті Маріуполя
Бетонні тетраподи використовуються для будівництва хвилерізів - споруд, що захищають берегову лінію від руйнування. Після початку війни багатотонні конструкції встановили між Широкиним і Маріуполем, щоб перекрити шлях у місто танкам з боку самопроголошених республік.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Між війною і миром - лише кілька кілометрів
Від Широкиного до східних околиць Маріуполя - по прямій менш ніж десять кілометрів, а до центру - двадцять. У пів мільйонному місті нині вирує мирне життя, а за результатами одного з опитувань Маріуполь навіть увійшов у десятку найкомфортніших міст України - попри близькість до війни і жахливу екологію.