Поряд із болгарським Пловдивом італійська Матера цього року стало культурною столицею Європи. Скелясте місто притягує тисячі відвідувачів попри те, що розташоване поза звичними туристичними маршрутами.

Матера може похвалитися багатою історією - їй близько восьми тисяч років. У 1993 році печерне місто визнали об'єктом світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Ще до 1950 років селяни й пастухи жили в тутешніх печерах у антигігієнічних умовах, часом поруч із тваринами. У 1952 році 17 тисяч жителів печерного міста примусово відселили до новозбудованих районів Матери.

Описані італійським класиком Карло Леві у книжці "Христос зупинився в Еболі" (1945 року) сцени бідності, побачені ним у Матері, надовго закріпили за містом славу "ганьби Італії".

Нині ж у старому печерному місті оселилися туристи. З того часу, як туристична галузь відкрила для себе Матеру, тут виникли розкішні готелі, крамниці й ресторани. А кількість охочих зробити мандрівку в часі постійно збільшується.

Голлівуд також відкрив для себе місто, вбудоване у скелю. Так, Мел Гібсон ніс його вуличками хреста, граючи роль Ісуса у фільмі "Страсті Христові". Матеру також називають "італійським Віфлеємом". У печерному місті - близько 160 церков.

У 2017 році кількість ночівель у місті складала вже близько півмільйона на рік. Туризм не лише приніс до Матери живі гроші і створив робочі місця, але й неабияк налякав місцевих жителів, які побоюються повторити долю Венеції.

Організатори мистецької програми в рамках року культурної столиці хочуть залучити туристів до життя міста, зробивши з них "тимчасових громадян" та "послів". Також вони роблять ставку на діалог між місцевими жителями та гостями міста.

До проекту "тимчасового громадянства" залучені близько 500 жителів міста, які приймають гостей у своїх домівках через платформу Airbnb. Таким чином туристи побачать не лише "Сассі", тобто вбудований у скелю історичний центр, а й інші райони Матери.

Увечері 18 січня жителі Матери запалили традиційні ліхтарі, поклавши видовищний початок "столичному" року їхньої домівки. Офіційно культурна програма стартувала 19 січня. Цього дня рівно 2019 музикантів дали концерт під відкритим небом.

У 2025 році саксонський Хемніц (Chemnitz, також Кемніц) є однією з трьох культурних столиць Європи. Що чекає на туристів у цьому місті - крім заходів у рамках цього особливого року?

Хемніц розташовується приблизно на однаковій відстані від Дрездена і Лейпцига - близько години автомобілем. Усі три міста були засновані приблизно в один і той самий час - період Високого Середньовіччя.

При цьому Хемніц у багатьох асоціюється переважно з НДР - що було доволі коротким періодом в історії міста. Тоді Хемнці перейменували на Карл-Маркс-Штадт, щоб увічнити ім'я основоположника наукового комунізму.

Відкритий у Хемніці 1971 року Монумент Карлу Марксу належить до переліку тутешніх визначних пам'яток. У 2023 році на його ремонт виділили мільйон євро.

На одній з найкрасивіших площ міста крім театральної будівлі розташовані художній Музей короля Альбрехта, неоготичний храм Святого Петра і готель Хемніцер Гоф у стилі Баугаус.

Найстаріша споруда Хемніца - "Червона вежа" XII століття. 1968 року на місцевій фабриці у пляшках, що за формою нагадують цей силует, почали випускати засіб для миття посуду fit - популярний і досі.

Затримаємося в Середньовіччі. На території Хемніца розташований замок на воді Клаффенбах, раніше - замок Нойкірхен. Цей колишній лицарський маєток XII століття було розширено за часів Ренесансу в середині XVI століття.

Ці та інші твори середньовічного мистецтва є експонатами краєзнавчого музею - Шлоссберґмузеум на території колишнього монастиря, який у XVI столітті переробили на мисливський замок.

В Хемніці також розташований найменший середньовічний замок всієї Саксонії - Рабенштайн XII століття. Його звели в ході освоєння Рудних гір. Наразі він є філіалом краєзнавчого музею.

Околиці замку Рабенштайн в західній частині Хемніца - популярне місце для відпочинку на природі. Тут розташовані загони для диких тварин Вільдґаттер Оберрабенштайн і міський зоопарк Тірпарк Хемніц.

Утім, повернемося до архітектурних пам'яток. На цій світлині єдина зображена тутешня будівля епохи бароко - міський купецький будинок XVIII століття Зіґерчес Гаус на площі Марктплац.

В Хемніці на пагорбі Касберґ розташовується один із найбільших у Німеччині районів з будівлями епохи грюндерства та стилю модерн - близько 450 пам'ятників останньої третини XIX століття та початку XX століття.

Інтерес на пагорбі Касберґ становлять не тільки такі фасади, буйно прикрашені глазурованою керамікою - майолікою. Під землею знаходиться безліч склепінчастих галерей, у яких зберігали пиво та вино.

У в'язниці ХІХ століття на околиці Касберґа в "третьому рейху" утримували політв'язнів і євреїв, потім там була в'язниця радянського НКВС, пізніше - ізолятор "штазі". Зараз у меморіальному комплексі працює музей.

У Хемніці можна відвідати один із видатних прикладів сучасної європейської архітектури - віллу Еше, зведену й обставлену на початку XX століття за проєктом бельгійського архітектора Анрі ван де Вельде.

Особливе місце в Хемніці посідає Музей Ґунценгаузера в колишній банківській будівлі - пам'ятці стилю нової матеріальності. Основу експозиції складають роботи Отто Дікса, Олексія фон Явленського і Карла Шмідта-Ротлуфа.

Уже наприкінці XVIII століття Хемніц став важливим економічним центром у Німеччині - "Саксонським Манчестером". Сьогодні промисловій історії та традиціям цього міста присвячена експозиція Індустріального музею в цьому старому фабричному комплексі.

В Індустріальному музеї, до речі, можна побачити й такий історичний експонат - оригінальний дорожній знак початку населеного пункту Karl-Marx-Stadt. Цю назву Хемніц носив у 1953-1990 роках.

Цей мотоцикл DKW SB 200 є експонатом Музею саксонських транспортних засобів у Хемніці, в якому зібрано моделі понад пів сотні різних виробників. Фотографію зроблено під час спеціальної акції в Чопау.

Діючою пам'яткою часів НДР у Хемніці є вузькоколійна Піонерська залізниця, яку було відкрито в парку Кюхвальд у 1954 році. Цю фотографію зроблено за кілька років після возз'єднання Німеччини.

Любителі такої ось романтики можуть вирушити в Хемніці до саксонського залізничного музею "Шауплац Айзенбан", що працює на території колишнього паровозного депо. Тутешня експозиція - одна з найбільших у Німеччині.

Завершимо огляд, представивши три незвичайні пам'ятки Хемніца. Цю фотографію зроблено у клубному кінотеатрі "Зіґмар" 1990 року. Цей затишний зал, розташований у будівлі епохи модерн, працює досі.

Старий міський басейн Хемніца, збудований у 1929-1935 роках, продовжує виконувати свої функції й одночасно є пам'яткою архітектури. На момент відкриття був одним із найбільших і найсучасніших у Європі.

Популярним символом Хемніца стала... 300-метрова труба "Північної ТЕЦ" 1979-1984 років побудови, також відома як вежа Esse - від Energie Sachsen. Такого яскравого вигляду споруда набула у 2017 році після модернізації.

Кельнський інститут вивчення торгівлі (IFH) провів спеціальне дослідження, аби визначити найпривабливіші міські центри Німеччини. Соціологи опитали близько 58 тисяч людей у понад 120 містах країни. Головними факторами вважалися атмосфера, інфраструктура, можливості для покупок та дозвілля.

У категорії міст з населенням понад 500 тисяч мешканців переміг саксонський Лейпциг, відомий своїми торговими та ярмарковими традиціями. Вони вплинули на структуру та зовнішній вигляд історичної частини цього міста з численними пасажами та виставковими центрами.

Перше місце серед міст з населенням від 200 тисяч до 500 тисяч людей посів Ерфурт, що у Тюрінгії. Учасники опитування особливо вказали на його "приємну забудову". Невипадково Ерфурт називають "найпівнічнішим містом… Італії".

Серед німецьких міст з населенням від 100 тисяч до 200 тисяч лідирує Гейдельберг, розташований у федеральній землі Баден-Вюртемберг. Центр Гейдельберга зберіг свій історичний середньовічний вид з вузесенькими вуличками та старовинними фасадами. Щорічно це місто відвідують три мільйони туристів.

Наступним переможцем стало розташоване на відстані 20 кілометрів від столиці землі Північний Рейн - Вестфалія Дюссельдорфа місто Хільден. Центр Хільдена визнаний найкращим серед міст з населенням від 50 тисяч до 100 тисяч мешканців. Особливо увагу звернули на спокійну атмосферу, велику кількість бутіків та спеціалізованих магазинів.

Передостання категорія - від 25 тисяч до 50 тисяч мешканців. Серед таких міст найбільш привабливим визнали ганзейське місто Вісмар у Мекленбурзі - Передній Померанії. Його історичний центр, що чудово зберігся, ніби створений для того, щоб відпочити від біганини та стресу.

Серед малих німецьких міст з населенням до 25 тисяч містян переміг Кведлінбург у Саксонії-Ангальт. Він відомий своєю фахверковою архітектурою та іншими історичними визначними пам'ятками, внесеними до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.