6 червня цього року Європейський Союз скасував автономні торговельні заходи для України, тимчасово повертаючи довоєнний режим тарифних квот. Це рішення ЄС, яке зачіпає 40 товарних позицій українського експорту, вже викликало занепокоєння в Україні.

Квоти ЄС для України - не критично, але проблематично

За словами першої віцепрем'єрки Юлії Свириденко, це зачіпає торгівлю обсягом 3,5 мільярда доларів і може зменшити виручку українських експортерів на 800 мільйони доларів. "Але це найгірший і чорний сценарій. У світі торгівлі остаточний ефект завжди інакший (…) Режим вільної торгівлі між ЄС і Україною зберігається. Перестає діяти лише додаткова лібералізація з боку ЄС у вигляді автономних торгових заходів. На жаль, станом на сьогодні не реалізований ще сценарій, який закладала Європейська комісія рік тому - перехід від автономних торгових заходів до оновленої і більш лібералізованої угоди про вільну торгівлю", - пояснює Свириденко на своїй сторінці у Facebook. Вона вказує на те, що переговори з ЄС ще тривають.

При цьому Свириденко відзначає, що на частину товарів, зокрема на 17 з 40 позицій, ці обмеження не вплинуть, на деякі товари, наприклад експорт кукурудзи, вплив буде частковим, а експорт деяких товарів, зокрема цукру, суттєво зменшиться. "Фактичних змін не помітять навіть експортери чутливої продукції, адже ЄС "обнулив" підрахунок обсягів для квотованих товарів і почав відлік наново. Звісно, вже за два місяці для таких товарів як сухе молоко чи томатна паста можуть виникнути проблеми з доступом на ринок", - констатує Свириденко.

Читайте також: Безвіз закінчився: що чекає на український агроекспорт до ЄС?

Українським цукровикам не солодко від запровадження квот ЄС

Однак оптимізму віцепрем'єрки не розділяють виробники. Взяти, наприклад, цукор. За словами голови Національної асоціації цукровиків України "Укрцукор" Яни Кавушевської, у 2023 році українські виробники експортували 500 000 тонн цукру. До повномасштабного вторгнення для українського цукру діяла квота 20 700 тонн. Тепер же квота на цукор дещо перевищуватиме 11 тисяч тонн. "Є запевнення від української та європейської сторони, що обсяги квот можуть бути переглянуті й остаточне рішення ще не прийнято. Очікується, що обсяг квот буде встановлений десь посередині між довоєнним рівнем та обсягами 2023 року", - висловила сподівання в коментарі DW Кавушевська. 

Голова "Укрцукор" вказує на те, що велика війна закрила традиційні ринки збуту українського цукру в країнах Середньої Азії. "Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, куди наш цукор доставлявся залізницею, ці ринки зараз для нас втрачені та зайняті тепер російським експортом та іншими гравцями, що унеможливлює відновлення поставок. Тому у 2022-2023 роках ми здебільшого експортували до ЄС, оскільки це була єдина логістично доступна можливість через блокування росіянами наших морських портів", - наголошує Кавушевська.

Вона пояснює, що після успішного деблокування українських портів логістика для експорту цукру залишається все ще ускладненою, оскільки великі контейнерні лінії не заходять безпосередньо до Одеси, що вимагає перевалки вантажів у румунському порту Констанци. Це здорожує український цукор і ускладнює його конкуренцію з європейськими виробниками, які мають прямий доступ до своїх портів. При чому на європейському ринку український цукор конкурує не з європейськими виробниками, а з постачальниками цукру з Бразилії, Гватемали, Маврикію та інших країн.

Усупереч поширеним уявленням, український цукор, каже Яна Кавушевська, становив лише третину від загального імпорту ЄС. "Нам важко конкурувати через логістику, а тепер ще й квоти. Проти імпорту цукру з України виступали французькі та польські виробники цукрових буряків", - зазначає голова Національної асоціації цукровиків України "Укрцукор", але сподівається на краще - що ЄС таки перегляне квотний принцип чи розмір квот. 

Україна втратила ринки пшениці в Азії та Африці

Повернення до квот у ЄС може означати проблеми й для українських виробників пшениці.

Як зазначила представниця аналітичної агенції з підтримки трейдерів сільськогосподарської продукції ASAP Agri Вікторія Блажко під час конференції Grain Ukraine, квота ЄС на пшеницю для українських виробників встановлена на рівні 583 000 тонн до кінця року. Імпорт понад встановлену квоту обкладатиметься митом у 95 євро за тонну. За її словами, у 2024 році Україна експортувала до ЄС 6,3 млн тонн пшениці. Це дві третини від загального обсягу імпорту пшениці до ЄС.

Україна залишається головним постачальником, вже відвантаживши у поточному сезоні 4,4 млн тонн на європейські ринки, але тепер українським виробникам варто шукати інші ринки збуту. "З огляду на нові квоти Україні, ймовірно, доведеться перенаправити до 3 млн тонн пшениці на альтернативні ринки", - зазначає Блажко.

Але власне з цим в українських агровиробників можуть виникнути проблеми. За даними порталу Latifundist, який поспілкувався з учасниками ринку, за час повномасштабного вторгнення РФ Україна поступилася позиціями на ринках пшениці в країнах Азії та Африки. Так, у компанії Promising International Trading Co. DMCC виданню розповіли, що, наприклад, у Тунісі зараз 75% імпортованої пшениці - російська, ще частина французька, а от української майже немає. Натомість Росія за роки повномасштабної війни проти України помітно збільшила присутність свого продовольства на ринках "Глобального Півдня", витісняючи українських експортерів з колись традиційних для них ринків пшениці у тому числі й за рахунок демпінгу, констатує портал Latifundist.

Втрати будуть, але українські експортери вже шукають нові ринки

Не у захваті від повернення квот і українські виробники меду. Втрати в агровиробників будуть, втім не критичні, зауважив у розмові з DW голова Української асоціації аграрного експорту Дмитро Крошка. Він відзначає, що нова квота на український мед буде більшою, ніж до початку повномасштабного вторгнення, близко 18 000 тонн, проте це все одно менше половини від річного обсягу експорту України. За його словами, у минулому сезоні українські медовики експортували в ЄС понад 50 000 тонн медової продукції. "На це можна дивитися позитивно, адже наша квота виросла у порівняні з 2021 роком, але все одно втрати будуть. Це відіб'ється на рентабельності - експортери не дорахуються прибутків", - каже Крошка. Він вважає, що особливо постраждають ті, хто експортує в ЄС перероблену та фасовану медову продукцію.

Дмитро Крошка переконаний, що введення квот є результатом політичних складових, пов'язаних із невдоволенням європейських фермерів у сусідніх до України країнах, таких як Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія. Втім він підкреслює, що період безмитної торгівлі був активно використаний для географічної диверсифікації експорту. Українські експортери, розуміючи тимчасовість вільного доступу до ринку ЄС, розширили свої ринки збуту. Завдяки роботі уряду над узгодженням фітосанітарних та ветеринарних умов, Україна відкрила нові ринки для своєї продукції. Серед успіхів - відкриття ринків Індії та Канади для фруктів. Китай висловив зацікавленість у збільшенні імпорту гороху, цибулі та горіхів. Також відновився морський шлях експорту через Чорне море, а з ним і можливості експорту українського цукру до країн Африки.

Експерт з аграрних питань, викладач Київської школи економіки Олег Нів'євський вважає, що український бізнес все ж таки зможе впоратися з цими змінами та перенаправити експортні потоки в інші країни, хоча це потребуватиме часу. Великої драми з квот я б не робив і впевнений, що український бізнес зможе адаптуватися", - каже експерт. Нів'євський не очікує, що ЄС робитиме якісь поступки Україні найближчим часом щодо повернення до автономних торговельних заходів для України. Однак він прогнозує, що Україна буде постійно наполягати на перегляді квот, і вони поступово збільшуватимуться до того часу, як Україна стане повноправним членом Європейського Союзу.