Київ: РФ на ТКГ відмовилася підтримати перемир'я з 1 квітня
Валерій Сааков
31 березня 2021 р.
Росія в ТКГ відмовилася підтримати пропозицію України про підтвердження прагнення дотримуватися режиму припинення вогню на Донбасі з опівночі 1 квітня, повідомили в українській делегації в ТКГ.
Реклама
Українська делегація в Тристоронній контактній групі (ТКГ) щодо врегулювання конфлікту на Донбасі повідомила в середу, 31 березня, про відмову представників російської делегації в ТКГ підтримати пропозиції щодо відданості та необхідності дотримання повного та всеосяжного збереження режиму припинення вогню на Донбасі. Відповідні пропозиції озвучили представники української делегації та ОБСЄ, йдеться в повідомленні на Facebook-сторінці української делегації в ТКГ за підсумками засідання на рівні голів делегацій.
"Засідання розпочалось із пропозиції голови української делегації Леоніда Кравчука забезпечити з 00:00 1 квітня дотримання повного та всеосяжного збереження режиму припинення вогню, (...). Цю пропозицію підтримали спецпредставник голови ОБСЄ Гайді Ґрау та координатор підгрупи з безпеки, голова СММ ОБСЄ посол Халіт Чевік", - повідомляє українська делегація в ТКГ.
За даними української сторони, Чевік також запропонував схвалити спільну узгоджену заяву ТКГ, що мала підтвердити прагнення сторін посилити режим припинення вогню та врятувати життя цивільних осіб та військового персоналу. "Таким чином, двоє з трьох представників ТКГ внесли конкретні пропозиції щодо забезпечення повернення до повного та всеосяжного режиму припинення вогню. На жаль, ані пропозиція Кравчука, ані представників ОБСЄ не знайшли підтримки з боку російської делегації", - зазначають у ТКГ.
Водночас представник Донецька в ТКГ Сергій Гармаш розповів в ефірі телеканалу "Україна 24", що російська делегація в ТКГ відмовилася підтримати ці пропозиції, посилаючись на те, що "вже є ця пропозиція і навіщо її знову підтверджувати". "Ми всі дійсно розуміємо, що пропозиція є, але перезавантаження потрібне, тому що фактично режим тиші не дотримується. Результату немає", - додав Гармаш, цитує інформагенція "Інтерфакс-Україна".
Як повідомлялося, останнім часом на Донбасі почастішали обстріли та порушення режиму припинення вогню. 26 березня внаслідок обстрілу загинуло четверо українських військових.
Курорт-привид на Азовському морі: cьомий рік війни у Широкиному
Колись популярний курорт Широкине під Маріуполем з початком війни став однією з найгарячіших точок на Донбасі. Раніше заможне селище нині щільно всіяне мінами, а цивільних у ньому не залишилось зовсім.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Останній наступ
Штурм Широкиного почався 10 лютого 2015 року - за два тижні після обстрілу Маріуполя бойовиками "ДНР", під час якого загинули десятки цивільних. Силам АТО вдалось відсунути лінію фронту на кілька кілометрів східніше Маріуполя - від лютого 2016 року Широкине повністю контролюється українськими військовими. Бої за Широкине стали останньою значною наступальною операцією українських сил за час війни.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
За роки війни - десятки загиблих
За інформацією "Східноукраїнського центру громадських ініціатив", у Широкиному загинули 12 місцевих мешканців, 24 зазнали поранень - це ті, чиї імена вдалося встановити. Крім того, за даними правозахисної організації, за роки війни у селищі полягли щонайменше 58 українських військових.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Підконтрольне, але закрите
До війни у Широкиному мешкали близько 1800 людей, а влітку щороку відпочивали кілька тисяч туристів. Нині туристична інфраструктура вщент зруйнована, а останні мешканці залишили селище у червні 2015 року. Сьогодні більшість широкинців мешкає у сусідньому Маріуполі, а Широкине закрите для цивільних.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Військові - єдині мешканці селища
Нині у Широкиному мешкають лише військові. У 2015 році велись розмови про демілітаризацію селища. Утім, після протестів мешканців Маріуполя від цієї ідеї відмовились.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Укріплений пляж
На колись заповненому відпочивальниками пляжі - бетонні укріплення проти десанту противника. Нині в морі, яке знало сміх і забави дітей, ніхто не купається. Військові кажуть, що тут вони у зоні видимості сепаратистів.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Відбудові не підлягає
На світлині - широкинська школа. Більшість будинків у селищі під час боїв були зруйновані або пошкоджені. Колишній керівник військово-цивільної адміністрації Донецької області Павло Жебрівський ще у 2015 році заявив, що селище відновленню не підлягає - простіше побудувати заново.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Всередині школи
До війни у широкинській школі навчались близько 130 дітей. У понівечених уламками класних кімнатах досі розкидані підручники, зошити і журнали.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Небезпека - на кожному кроці
На світлині - 82-міліметрова міна, що застрягла в асфальті і не вибухнула. Через тотальну замінованість сенсу ставити попереджувальні таблички просто немає. "Один рік війни - п'ять років розмінування, - каже військовий, що супроводжує кореспондента DW. - Ось і рахуйте".
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Церква біля "Шпиля Пушкіна"
Храм Св. Сергія Радонезького - одна з небагатьох будівель у Широкиному, які не зазнали значних ушкоджень. Пагорб, під яким розташована церква, місцеві називали "Шпиль Пушкіна" - за переказами, російський поет зупинявся тут на шляху до заслання.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Тетраподи на захисті Маріуполя
Бетонні тетраподи використовуються для будівництва хвилерізів - споруд, що захищають берегову лінію від руйнування. Після початку війни багатотонні конструкції встановили між Широкиним і Маріуполем, щоб перекрити шлях у місто танкам з боку самопроголошених республік.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Між війною і миром - лише кілька кілометрів
Від Широкиного до східних околиць Маріуполя - по прямій менш ніж десять кілометрів, а до центру - двадцять. У пів мільйонному місті нині вирує мирне життя, а за результатами одного з опитувань Маріуполь навіть увійшов у десятку найкомфортніших міст України - попри близькість до війни і жахливу екологію.