Київ розраховує на покарання порушників прав людини у Криму
Максим Сидоржевський
7 грудня 2020 р.
МЗС України розраховує, що новий режим санкцій ЄС посприяє покращенню ситуації з правами людини на тимчасово окупованих територіях України.
В МЗС України привітали ухвалення нового режиму санкцій в ЄСФото: DW/Ganna Biednova
Реклама
Україна розраховує, що новий режим санкцій за грубі порушення прав людини, схвалений Радою Євросоюзу у понеділок, 7 грудня, дозволить покарати винних у порушенні прав людини на Донбасі та у Криму.
"Розраховуємо, що новий санкційний механізм Євросоюзу буде ефективним і системним інструментом покарання винних у порушеннях основоположних прав людини на тимчасово окупованих територіях України і спонукатиме окупаційну адміністрацію до припинення цих злочинів", - йдеться у заяві міністерства закордонних справ України у понеділок. У відомстві наголосили, що Росія повинна забезпечити безперешкодний доступ міжнародних правозахисних та гуманітарних організацій до окупованих Криму і територій на сході України "з метою моніторингу становища з правами людини та полегшення умов життя українських громадян, які там перебувають".
Як додали в українському МЗС, тимчасово окуповані райони Донбасу і Крим "перетворилися на місця практично безконтрольного для світової спільноти безправ'я, переслідувань за громадянську позицію, політично вмотивованих ув'язнень, тортур і вбивств, відсутності свободи слова, релігії та права на збереження національної ідентичності на власній землі". "Сотні громадян України в РФ та на окупованих нею територіях України залишаються незаконно ув’язненими як політичні заручники", - наголошується в коментарі МЗС України.
Нагадаємо, ухвалений Євросоюзом режим санкцій за грубі порушення прав людини створює правові рамки для запровадження санкцій за такі порушення у будь-якому куточку Землі. Санкції полягатимуть у замороженні активів і забороні на в'їзд до ЄС. Режим містить перелік порушень, за які можуть запровадити ці обмеження. Серед них - геноцид, тортури, позасудові страти. Для внесення фізичних осіб або організацій до обмежувального списку потребуватиметься окреме рішення Ради ЄС. Рішення щодо санкцій у Євросоюзі завжди потребують одностайності всіх держав об'єднання.
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.
