На тлі напруження ситуації з Тайванем лідер КНР Сі Цзіньпін анонсував "мирне історичне возз'єднання" за аналогією з Гонконгом. Влада острову певна, що його мешканці мають самі обирати майбутнє.
Реклама
Глава КНР Сі Цзіньпін у суботу, 9 жовтня, пообіцяв провести мирне "возз'єднання" з Тайванем. Під час виступу у Пекіні з нагоди 110-річчя початку Синьхайської революції він також додав, що китайський народ накопичив великий досвід боротьби з сепаратизмом і захищатиме свій суверенітет та єдність.
"Сепаратизм за незалежність Тайваню - найбільша перешкода на шляху до об'єднання батьківщини й найсерйозніша прихована небезпека для національного відродження", - вважає генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю.
Острів Тайвань відокремився від материкового Китаю в 1949 році. Відтоді він позиціонує себе як незалежна держава, тоді як КНР називає Тайвань своєю відокремленою провінцією. Незалежність острова визнають лише 15 країн світу, втім, це не заважає Тайваню займатися торгівлею з іншими державами.
На думку голови КНР, мирне "возз'єднання" якнайкраще відповідає загальним інтересам народу Тайваню. Сі Цзіньпін додав, що бачить майбутнє співіснування з островом аналогічно до поточного статусу Гонконгу - "одна країна - дві системи". За нею Китай перебирає на себе лише формування зовнішньої політики та питання оборони, а інші питання лишаються сферою самоврядування мешканців провінції. Нині Гонконг має особливий статус, відмінні від материкового Китаю політичну систему, валюту та діалект.
Раніше Пекін не виключав можливості застосування силових методів для приєднання Тайваню.
Тайвань відкидає китайську модель
У відповідь на заяву Сі Цзіньпіня влада Тайваню зазначила, що майбутнє острова залежить лише від народу Тайваню, який "рішуче відкидає" можливість втілення моделі "одна країна - дві системи".
Реклама
В окремій заяві влада острова закликала КНР відмовитись від "провокаційних кроків вторгнення, переслідувань і руйнувань".
Напередодні президентка Тайваню Цай Інвень заявила, що зробить усе можливе, щоб відстояти свободу на тлі посилення напруженості з Пекіном після численних вторгнень китайських військових літаків в зону протиповітряної оборони острова. Вона додала, що Тайбей не прагне військового протистояння із КНР, натомість сподівається на "мирне, стабільне, передбачуване та взаємовигідне співіснування з сусідами".
За оцінкою міністра оборони Тайваню Чіу Куо Ченя, небезпека збройного конфлікту в Тайванській протоці зараз найвища за останні 40 років. На його думку, хоч китайські бойові літаки не долітають до острова, є ризик, що у напруженій ситуації одна зі сторін може атакувати помилково.
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.