Так звана Повінь століття, що 2002 року затопила більшу частину Дрездена, стала справжньою загрозою для безлічі культурних цінностей. Тоді постраждав і комплекс будівель у стилі бароко Цвінґер. Тепер у місті створена група з підготовки до погодних катаклізмів. Вчені намагаються заздалегідь підготувати культурні цінності до екстремальних погодних умов завдяки кліматичному моделюванню.

Знамените місто на воді нерідко потерпає від підйому рівня моря. Нинішній клімат сприяє таким явищам, як повінь 2019 року, коли цю театральну залу (на фото) підтопило, так само як і безліч інших будівель і церков. Однак фахівці намагаються врахувати у своїх моделях не тільки такі актуальні екстремальні погодні явища, а й довгострокові зміни, пов'язані зі змінами клімату.

Раніше культурні цінності потерпали від вологості. Тепер їм шкодить дедалі сухіше повітря. Ця проблема торкнулася саксонського палацу Моріцбург, оздобленому в стилі бароко з багатьома бароковими шкіряними шпалерами. Візерунки на шпалерах відреставрували через різноманітні пошкодження, зокрема тріщини. Такі тріщини виникають на шкіряних шпалерах у періоди екстремальної спеки.

Місто Губбіо в Умбрії оточене античним міським муром. Цьому муру, так само як й іншим будівлям, загрожують зміщення ґрунту і волога. Частина муру вже завалилися після того, як дощем було розмито бетонний розчин, що спричинило випадання каміння. Нині цією проблемою займається європейський дослідницький проєкт, покликаний захистити стародавні пам'ятки за допомогою електромагнітного сканування.

Поблизу порту столиці Криту з початку XVI століття височіє фортеця Кулес. Попри те, що ця історична споруда пережила досить багато, нині їй неабияк дошкуляють постійні зміни структури й напрямку хвиль. Причина - зміщення напрямку вітру внаслідок змін клімату. Вода потрапляє крізь мури, поступово руйнуючи їх, а зсередини осідає хлорид натрію, що теж шкодить будові.

Цей об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО простояв вже понад чотири тисячі років. А тепер йому загрожують кроти, котрі так інтенсивно риють і розпушують землю, що у довгостроковій перспективі є загроза обвалу. Це теж пов'язано з кліматом: помірні зими збільшують популяцію кротів, а тепліші й вологіші ґрунти сприяють появі та розмноженню хробаків, якими люблять ласувати кроти.

Історична частина міста Вісмар з його будинками, дахами й фонтаном (на фото) є такою ж культурною спадщиною, як і старі міста Любек і Штральзунд. Утім, з плином часу їм може загрожувати підвищення рівня моря. Якщо глобальне потепління триватиме, то майбутнім археологам доведеться шукати цю культурну спадщину під водою. Центри Неаполя, Брюгге й Стамбула також під загрозою затоплення.

Зміни клімату зачіпають не тільки будівлі та експонати, розміщені в них. Історичні парки та сади, як, приміром, ось цей у Палаці Сансусі в Потсдамі, також мають лаштуватися до нових погодних умов. У рамках деяких проєктів експериментують з посиленням опору рослин. Вчені також досліджують, як потрібно адаптувати до змін клімату висадку рослин.