Центральнокитайське місто Ухань стало епіцентром спалаху нового коронавірусу. Станом на середину травня, з 80 тисяч підтверджених випадків зараження коронавірусом у Китаї майже 50 тисяч припадало на Ухань. Майже 11 тижнів Ухань та його мешканці перебували у тотальній ізоляції. Нині у місті знову вирує життя.

Під час локдауну більшості мешканців заборонялося залишати свої оселі. Місто швидко спорожніло. Сьогодні радість життя повернулася до Уханю, і у міському парку знову танцюють пари. За даними інформагенцій, нових локальних випадків заражень у місті не реєстрували вже кілька місяців.

М'ясо, риба, овочі і екзотична дичина - усе це можна було придбати на цьому ринку до його закриття 1 січня 2020 року, коли почали з'являтися перші пацієнти із загадковими симптомами пневмонії. Усі ланцюжки вели до уханського ринку. Однак, досі достеменно невідомо, яку роль цей ринок зіграв у подальшій пандемії.

Власник ресторану Лай Юнь добре знає уханський ринок, адже раніше саме там закуповував продукти для свого ресторану японської кухні. З червня двері ресторану знову відчинені для клієнтів, однак деякі інгредієнти коштують тепер уп’ятеро дорожче. "Побажання на наступний рік просто, щоби бізнес вижив", - каже ресторатор.

Насправді, уханський ринок закрився не повністю. Магазини на першому поверсі закриті, але на другому відкрита оптика і торгівля триває. "Декого майже порожня будівля ринку тепер може засмутити", - каже консультантка в оптиці, яка побажала не називати своє ім'я.

Торгівля екзотичними делікатесами нікуди не зникла, а перемістилася в інші частини міста. Продавці тепер носять маски і рукавички, але загальний рівень гігієни залишає бажати кращого, рівно, як і на старому ринку Уханю, де панувала антисанітарія.

Більшість уханців і через рік після спалаху епідемії носять на вулиці маски. Оскільки спалахи коронавірусу періодично реєструють в інших частинах країни, уханці проявляють обережність і продовжують носити маски та користуватися антисептиком та іншими засобами для дезінфекції.

Центральнокитайське місто Ухань стало епіцентром спалаху нового коронавірусу. Станом на середину травня, з 80 тисяч підтверджених випадків зараження коронавірусом у Китаї майже 50 тисяч припадало на Ухань. Майже 11 тижнів Ухань та його мешканці перебували у тотальній ізоляції. Нині у місті знову вирує життя.

Під час локдауну більшості мешканців заборонялося залишати свої оселі. Місто швидко спорожніло. Сьогодні радість життя повернулася до Уханю, і у міському парку знову танцюють пари. За даними інформагенцій, нових локальних випадків заражень у місті не реєстрували вже кілька місяців.

М'ясо, риба, овочі і екзотична дичина - усе це можна було придбати на цьому ринку до його закриття 1 січня 2020 року, коли почали з'являтися перші пацієнти із загадковими симптомами пневмонії. Усі ланцюжки вели до уханського ринку. Однак, досі достеменно невідомо, яку роль цей ринок зіграв у подальшій пандемії.

Власник ресторану Лай Юнь добре знає уханський ринок, адже раніше саме там закуповував продукти для свого ресторану японської кухні. З червня двері ресторану знову відчинені для клієнтів, однак деякі інгредієнти коштують тепер уп’ятеро дорожче. "Побажання на наступний рік просто, щоби бізнес вижив", - каже ресторатор.

Насправді, уханський ринок закрився не повністю. Магазини на першому поверсі закриті, але на другому відкрита оптика і торгівля триває. "Декого майже порожня будівля ринку тепер може засмутити", - каже консультантка в оптиці, яка побажала не називати своє ім'я.

Торгівля екзотичними делікатесами нікуди не зникла, а перемістилася в інші частини міста. Продавці тепер носять маски і рукавички, але загальний рівень гігієни залишає бажати кращого, рівно, як і на старому ринку Уханю, де панувала антисанітарія.

Більшість уханців і через рік після спалаху епідемії носять на вулиці маски. Оскільки спалахи коронавірусу періодично реєструють в інших частинах країни, уханці проявляють обережність і продовжують носити маски та користуватися антисептиком та іншими засобами для дезінфекції.

Спочатку всі думали, що коронавірус - лише місцева проблема для китайців. Ухань? Ніколи не чув. Ухань був далеко. А китайські можновладці спершу мовчали про небезпечний вірус, який там поширювався. Потім вони посадили під домашній арешт жителів міста та всієї постраждалої провінції Хубей. Світ спостерігав і думав, що він у безпеці...

Але вірус не зважав на кордони і вирушив у мандри. Голландець Тьєрд Роярдс (Tjeerd Royaards) надає поняттю "мандрівник" зовсім нового значення. Раптово дедалі більше людей стали хворіти і вмирати в інших країнах.

В оточенні коронавірусів ви відчуваєте себе вразливими в усьому світі. Вакцини немає і ніхто не знає, що буде далі. Навіть вірусологи та лікарі. Паоло Каллері (Paolo Calleri) підсумовує це відчуття безсилля, яке охоплює людей і тримає під контролем.

"Залишайся вдома" - це наказ для всього світу, щоб не заразитися коронавірусом. Але підступний вірус часто домінує у думках, коли ти вдома. Навіть рахуючи овечок перед сном, ця дівчина з-під пера турецької карикатуристки Менекше Чам (Menekşe Çam) не відчуває себе у спокої: вірус потрапляє і в її сни.

Соціальна дистанція змушує багатьох відчувати, що їх виганяють на безлюдний острів. Але якщо світ заблоковано, то цей фан дортмундської "Борусії", принаймні, не хоче обійтися без свого улюбленого Borsigplatz - легендарного місця, де був заснований його клуб і де відбувалося стільки святкувань перемог у Бундеслізі.

Італійці, які найбільше постраждали від пандемії у Європі, підбадьорюють одне одного. Під час карантину вони щовечора співають і грають музику на балконах. А також аплодують героям кризи - лікарям та медсестрам. Це створює відчуття єдності попри вимоги соціального дистанціювання. Tutto andrà bene - все буде добре!

Обмеження суспільного життя не скрізь таке суворе, як на півдні Європи. У Німеччині, приміром, можна виходити на вулицю, але треба дотримуватися дистанції від інших не менше 1,5 метра. Інакше є ризик суворих штрафів. Правоохоронці безжалісні.

Носіння масок мінімізує ризик і тому є обов'язком для всіх у багатьох країнах. Але що робити, коли всі маски розкупили і їх неможливо дістати? Тоді потрібен талант до імпровізації, як у російського карикатуриста Сергія Білозерова. Ті, хто так себе захищає, можуть без проблем заходити у приймальню сімейного лікаря.

Мити руки, мити руки і ще раз мити руки. Ось та мантра, яку політики та медики повторюють щодня, щоб вижити у війні проти коронавірусу. Дядько Сем також закликає американців робити це. Втім, втілювати пораду нинішнього президента США Дональда Трампа про ін’єкцію дезінфікуючих засобів всередину тіла навряд чи варто.

Це змагання проти часу. Науково-дослідні лабораторії розробляють вакцину, яка б знищила коронавірус. Але поки смертельна гра між людьми та хворобою триває - результат невідомий.

Щоб захистити своїх громадян, уряди в усьому світі запровадили карантин - з руйнівними наслідками для економіки. Багато компаній на межі банкрутства. Попри численні програми допомоги, мільйони людей вже не знають, чим платити за квартиру та їжу. Для китайського карикатуриста Родріого (Rodriogo) економічна криза - це ще більший монстр, ніж вірус: "Здогадайтесь, що буде далі?"

У якийсь момент пандемія стане історією - так, як колись іспанський грип. І тоді дідусь розповість онукові, як це було, коли люди ходили у магазин, укутавшись у все, що тільки можна, і запасалися спагеті та тушонкою. А також про часи, коли майже не залишилося туалетного паперу і доводилося битися за кілька останніх рулонів...

Де їх лише не зустрінеш - від австралійського бушу до тихоокеанського узбережжя Мексики. Вони висять на деревах, живуть високо в горах, у печерах, розщелинах і на горищах. Кажани є найбільш поширеними ссавцями на Землі, вони водяться на всіх континентах, крім Антарктиди. Близько 20 відсотків усіх ссавців є рукокрилими. Важлива деталь: вони є єдиними ссавцями, які здатні літати.

Цей білий кажан зручно влаштувався у листі рослини геліконія. Загалом у світі налічують близько 1100 видів рукокрилих, лише п'ять із них є білими. Цих тваринок з довжиною тіла від чотирьох до п'яти сантиметрів іноді ще називають "маршмеллоу" серед кажанів, бо вони нагадують ці пухкі солодощі, які у США так люблять смажити на вогні. Ці кажани харчуються майже виключно інжиром.

Хоча кажани у багатьох регіонах світу зажили моторошної слави вампірів, насправді лише три їхні види п'ють кров. Своїми гострими зубами вони зголюють волосини зі шкіри своїх жертв, перш ніж ссати їхню кров. Кажани-вампіри надають перевагу питтю крові корів і коней, які сплять. Але вони нападають також на людей і можуть при цьому переносити різні інфекції та хвороби.

Такі великі вуха потрібні кажанам для ехолокації. Більшість кажанів бачать погано, проте вони можуть добре орієнтуватися в темряві. Для цього вони своїм ротом або носом видають ультразвук. Він відбивається від перешкод перед ними, і цю луну кажани вловлюють своїми велетенськими вухами. Таким чином вони можуть добре орієнтуватися у просторі, зокрема й у темряві.

Рукокрилі відіграють центральну роль у запилюванні рослин. Понад 500 видів рослин залежні від цих летючих ссавців, які переносять пилок між їхніми квітами. Серед них банани, авокадо, манго та агави. Деякі з цих рукокрилих мають дуже довгі язики для того, аби ласувати нектаром і пилком квітів.

Хоча рукокрилі народжують лише одне дитинча на рік, більшість із них живуть довше за багатьох інших ссавців. Деякі види живуть по 30 років і при цьому практично не старіють. Причину такої тривалості життя науковці вбачають в унікальній здатності кажанів запобігати старінню клітин та відновлювати їх. Зокрема це захищає від онкологічних захворювань.

Водночас кажани є природним середовищем існування для багатьох збудників хвороб, серед яких віруси Ебола, Ніпах і Марбург, а також коронавіруси SARS, MERS і новий SARS-CoV-2. Хоча вони і переносять цих збудників смертельних хвороб, завдяки своїй унікальній імунній системі, а саме високій температурі тіла та великій концентрації інтерферонів, самі кажани при цьому залишаються здоровими.

Хоча кажанів знову і знову згадують у зв'язку з жахливими хворобами, їх треба захищати. Адже вони відіграють центральну роль у багатьох екосистемах. Без них, наприклад, в Африці кількість москітів зростатиме шаленими темпами, через що епідемія малярії там набуде небачених масштабів.