Зонд Китаю успішно пристикувався до орбітального комплексу
Марія Думанська
6 грудня 2020 р.
Китайський місячний зонд успішно пристикувався до орбітального комплексу і перемістив на нього зібрані зразки породи з поверхні Місяця. Це відбулося на відстані 380 тисяч кілометрів від Землі.
Реклама
Злітний модуль китайської автоматичної станції "Чан'е-5" зі зразками зібраного місячного ґрунту успішно зістикувався з орбітальним комплексом, який обертається на навколомісячній орбіті. Про це в неділю, 6 грудня, повідомляє Національне космічне управління Китаю (CNSA).
За цими даними, усі зібрані зразки місячного ґрунту були переміщені зі злітного модуля до модуля орбітального апарату, який повернеться на Землю. Він привезе близько двох кілограмів зразків на Землю.
Цей маневр вважається одним із найскладніших кроків під час місії. До цього Китай вже здійснив кілька зустрічей і стиковок своїх космічних кораблів на близькоземній орбіті. Однак цього разу такий маневр уперше був здійснений на близькомісячній орбіті на відстані у 380 тисяч кілометрів від Землі.
Посадка очікується в середині грудня
Зонд "Чан'е-5" був запущений ракетою-носієм "Чанчжен-5" ("Великий похід-5") 23 листопада. 30 листопада комплекс посадкового модуля із вбудованим злітним апаратом відокремився від станції, виведеної на кругову навколомісячну орбіту Місяця висотою 200 кілометрів. 1 грудня він здійснив успішне примісячення.
3 грудня посадковий модуль станції завершив забір ґрунту на Місяці і запакував його в контейнери для відправлення на Землю. Далі він злетів з поверхні Місяця.
Посадка апарату, що спускається з капсулою на Землю, планується 16-17 грудня на півночі Китаю в автономному районі Внутрішня Монголія. У разі успіху місії Китай стане третьою країною у світі після СРСР та США, яка зуміла доставити місячний реголіт на Землю, і першою, яка реалізувала такий проєкт із 1976 року.
Зразки було забрано у найбільшому місячному морі (рівнина на Місяці, вкрита темною застиглою лавою. - Ред.) "Океан бур". Воно сформувалося 1,2 мільйона років тому і вважається порівняно молодим в історії Місяця. Цей його район раніше ще не досліджувався.
Зонд NASA взяв проби космічного пилу астероїда (21.10.2020)
01:21
Посадка на Марсі: "Сім хвилин жаху" та фото з червоної планети
Після семимісячної подорожі через Всесвіт марсохід Perseverance 18 лютого сів на Марсу і навіть уже надіслав перше фото з поверхні червоної планети.
Фото: NASA/Xinhua News Agency/picture-alliance
Відразу до роботи: перші фото з місії
Марсохід Perseverance, який на Марс відрядила NASA, не став гаяти жодної хвилини. Відразу після приземлення на поверхню червоної планети ввечері четверга за київським часом він відіслав на Землю чорно-білі знімки. Науковці сподіваються, що вже незабаром вони отримають подальші фото, відео та, можливо, аудіозаписи з Марсу.
Фото: NASA/Xinhua News Agency/picture-alliance
"Сім хвилин жаху"
Приблизно за сім хвилин до посадки літальний апарат увійшов в атмосферу Марсу зі швидкістю приблизно 20 тисяч кілометрів на годину. Через надто складні маневри, які необхідно було виконати при посадці, у контрольному пункті NASA ще раніше говорили про цей завершальний етап подорожі, як про "сім хвилин жаху".
Фото: NASA/Xinhua News Agency/picture-alliance
Після входження в атмосферу Марсу
Після входження в атмосферу у літального апарату відкрився гальмівний парашут. Спеціальний щит, який слугував для захисту від надвисоких температур, відділився. Включилися ракетні турбіни, які допомогли суттєво зменшити швидкість.
Фото: NASA/JPL-Caltech/Xinhua/picture alliance
"Приземлення підтверджено"
Під час останньої фази приземлення з висоти приблизно 20 метрів спеціальний кран опустив марсохід на поверхню планети в кратері Єзеро. Після цього платформа з краном приземлилась і сама. "Приземлення підтверджено", - завив керівник маневру приземлення, інженер NASA Сваті Мохан, слова якого процитувало інформаційне агентство AFP.
Фото: NASA/JPL-Caltech/Xinhua/picture alliance
Емоції в контрольному центрі NASA
З величезним полегшенням й радістю сприйняли в контрольному центрі NASA звістку про посадку марсохода. Один з директорів NASA Томас Цурбахен зізнався, що навіть знехтував правилами, встановленими під час пандемії COVID-19, і, не стримуючи емоції, почав обнімати колег. Президент США Джо Байден заявив про "історичну" посадку.
Фото: Bill Ingalls/NASA/AP Photo/picture alliance
Марсохід Perseverance слідуватиме за водою
Мета місії "Марс-2020" - з'ясувати, чи є життя на червоній планеті, а також зрозуміти, чи може її атмосфера так змінитися, що стане придатною для життя людей. Як пояснили в NASA, марсохід Perseverance ("Наполегливість") "слідуватиме за водою". Цим пояснюється й вибір місця висадки - вважається, що поблизу кратера Єзеро (Джезеро) є висохла річкова дельта й дно озера.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Значно потужніший за попередника
Новий марсохід NASA має допомогти своєму колезі Curiosity в його роботі на Марсі. Він важить понад одну тонну, несе на собі більше дослідницького обладнання та датчиків. Зокрема, марсохід оснащений сімома дослідницькими інструментами, 23 камерами, двома мікрофонами, одним лазером, а його маніпулятор потужніший за той, що на Curiosity. Він має навіть мінігелікоптер: на фото - перед марсоходом.
Фото: NASA/JPL-Caltech
З мінігелікоптером на борту
Гелікоптер на Марсі - це справжня прем'єра! Такий літальний апарат не використовувався ще під час жодної місії на червону планету. Можна собі уявити, що розробники застигли в напруженому очікуванні: як поводитиметься дрон в атмосфері Марсу і в умовах гравітації, яка є втричі меншою, ніж на Землі? Серед головних завдань місії - з'ясувати, чи можна видобувати кисень з марсіанських шарів ґрунту.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Робот-гігант
Curiosity, якому допомагатиме Perseverance, - поки що найбільший і найсучасніший з усіх марсоходів. Він "приземлився" ще 6 серпня 2012 року і з того часу проїхав понад 22,3 кілометра. Він не просто марсохід. Його офіційна назва - "марсіанська наукова лабораторія", і це справді повноцінна лабораторія на колесах.
Фото: picture-alliance/dpa/Nasa/Jpl-Caltech/Msss
Чи він може похвалитися?
Марсохід оснащений спеціальним спектрометром, який може аналізувати хімічні сполуки на відстані за допомогою лазера; повноцінною метеорологічною станцією, яка може вимірювати температуру, атмосферний тиск, радіацію, вологість і швидкість вітру; і найголовніше, хімічною лабораторією, яка може проводити детальні аналізи органічних сполук і постійно шукає ознаки інопланетного життя.
Фото: NASA/JPL-Caltech/MSSS
Не просто дряпати поверхню
Curiosity довів теоретичну можливість життя на Марсі. Але він його ще не знайшов. Хоча й посилено шукає. Допомагає йому в цьому потужний бур. На зображенні він бере зразок всередині кратера Гейл.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Гайда до лабораторії!
Марсіанський порох обробляється великою кількістю приладів. Спочатку, він фільтрується і розділяється на частинки різного розміру. Після цього ці частинки сортуються і відправляються до різних аналітичних лабораторних пристроїв.
Фото: picture alliance/AP Photo/NASA
Крихітний попередник
Попередники Curiosity були значно меншими. 4 липня 1997 року маленький марсохід Sojourner залишив свої перші сліди на поверхні червоної планети. Це був перший повноцінний марсохід, обладнаний рентгенівським спектрометром для проведення хімічних аналізів і оптичними камерами.
Фото: NASA/JPL
Коли розмір має значення
Три покоління марсоходів. Крихітка попереду - це Sojourner. Його вага - 10,6 кілограма, це ненабагато більше, ніж іграшковий автомобіль. Максимальна швидкість: один сантиметр на секунду. Opportunity важить вже 185 кілограмів. Curiosity на цьому тлі - розміром з невеликий автомобіль та вагою в 900 кілограмів - майже гігант. Він може рухатись зі швидкістю 4-5 сантиметрів на секунду.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Майже чотири місяці служби
Sojourner за своє життя проїхав майже 100 метрів і передавав дані та фотографії до 27 вересня 1997 року. Це один з останніх знімків, зроблених за дев'ять днів до того, як з ним перервався радіозв'язок. Найімовірніше, цей маленький мандрівник заснув через батарею, яка не пережила холодних марсіанських ночей.
Фото: NASA/JPL
Прокладаючи шлях для технологій майбутнього
Без досвіду Sojourner нові марсоходи навряд чи можна було б собі уявити. У 2004 році NASA висадила на Марс два марсоходи одного модельного ряду: Spirit і Opportunity. Spirit прожив шість років, подолавши відстань у 7,7 кілометра. Цей марсохід долав гори, брав проби ґрунту і боровся із зимами та піщаними бурями. З його братом, Opportunity, науковці втратили зв'язок 13 лютого 2019 року.
Фото: picture alliance/dpa
Безліч гаджетів
Opportunity пройшов марафонську дистанцію в 42 кілометри ще в 2015 році, і на теперішній час він дослідив набагато більше території, ніж Curiosity. Він робив проби ґрунту за допомоги маніпулятора, а потім аналізував їх. Також він оснащений трьома різними спектрометрами і навіть 3D-камерою. Востаннє він працював у "Долині Наполегливості", перш ніж його вивела з ладу піщана буря.
Фото: picture-alliance/dpa
Марсіанські пейзажі
Ця панорама знята однією з камер Curiosity. Сучасні марсоходи лишатимуться в строю якомога довше - ще як мінімум п'ять років. Можливо, і довше. Марсіанський ландшафт здається вже якимось більш знайомим, ніж деякі пустелі тут, на Землі. Можливо, нам варто піддатися своїй пристрасті до подорожей - чи все ж таки краще залишити Марс роботам?