Коментатори європейських видань пишуть про відмову Жака Ширака знову балотуватися на посаду президента Франції. Але спочатку про погрози ісламістів на адресу Німеччини й Австрії. На розповсюдженому через Інтернет відео екстремісти вимагають від цих країн вивести війська з Афганістану. Німецька газета Der Tagesspiegel пише:

Захоплення заручників в Іраку, в Інтернеті - погрози екстремістів, які симпатизують Аль-Каїді, вбивство німецького громадянина в Афганістані, який допомагав відбудовувати економіку цієї країни. Той, хто стоїть за такими акціями, хоче примусити Німеччину змінити її політику. Сподіваємося, що фанатики, однак, досягнуть протилежного. Жоден німецький уряд не повинен дозволяти, щоб його курс визначали екстремісти, - наголошує газета Der Tagesspiegel.

Інша німецька газета – Financial Times Deutschland – сумнівається в тому, що викрадачам німців в Іраку в першу чергу йдеться про Афганістан. Видання, зокрема, аргументує:

Якби вони хотіли вплинути на німецьку політику, тоді вимоги з”явилися б ще перед тим, як у Бундестазі на голосування виставили питання про відрядження до Афганістану літаків „Торнадо”. Екстремісти зголосилися наступного дня після голосування, хоча заручників вони захопили ще в лютому. Правдоподібнішим здається інше пояснення. Викрадені опинилися в руках іракської індустрії із захоплення заручників. А їй йдеться про гроші, а не про політичні вимоги. В Іраку поширилася вістка про те, що Берлін платить. Коли визволяли Сюзанну Остгофф й лейпцизьких інженерів також текли гроші, - констатує Financial Times Deutschland.

І ще один коментар на цю тему з німецької преси. Газета Süddeutsche Zeitung змальовує складну ситуацію, в якій опинився уряд Німеччини:

Держава повинна зберігати твердість, оскільки поступки лише підштовхнуть екстремістів до наступних захоплень заручників, внаслідок чого частина відповідальності за нові злочини викрадачів ляже також на державу. З іншого боку, держава повинна продемонструвати гнучкість, оскільки вона зобов’язана рятувати життя своїх громадян. Якщо ж держава нічого не робитиме, то вона виявиться також причетною до загибелі заручників. Держава повинна поступитися і водночас не йти на поступки. Отже, слід уникнути поступливості відносно викрадачів, але й безжалісності щодо їхніх жертв, - читаємо в газеті Süddeutsche Zeitung.

До іншої теми. Італійська газета Corriere della Sera пише про президента Франції Жака Ширака, який вирішив не висувати свою кандидатуру на наступних президентських виборах:

Він належить до тих, хто найдовше перебував при владі у Франції. Водночас він є єдиним президентом п’ятої республіки, який добровільно відмовляється від влади, не дочекавшись вироку історії або виборців. Президент, якому в листопаді виповниться 75 років, закликав своїх громадян виступати проти кожного прояву екстремізму, расизму й антисемітизму. Його друге послання – довіра й надія: французи не повинні боятися, що глобалізація знесе їхню соціальну модель, але водночас вони не повинні боятися реформувати її. Третє послання стосувалося Європи - безперечно найтемнішої частини підсумків його діяльності, як Ширак і сам визнає, - коментує газета італійська Corriere della Sera.

І на завершення - цитата з бельгійської газети La Libre Belgique:

Найскладніше розпізнати чітку політичну лінію цієї людини, яка за останні 40 років спочатку відстоювала одну позицію, а потім виступала з діаметрально протилежними заявами. Але такий ідеологічний „хамелеонізм” можливо якраз найкраще й пасує до Франції. Упродовж останніх 25 років виборці в цій країні кожного разу під час голосування карали правлячу більшість. Це також країна, яка постійно розривається між правими й лівими, постійно сумнівається й сама собі суперечить, - вважає газета La Libre Belgique.