В Україні хочуть легалізувати криптовалюти та оподатковувати операції з ними. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики цими днями завершив розгляд законопроєкту про віртуальні активи та рекомендував його до розгляду депутатами у першому читанні. Легалізувати криптобізнес Україна взялася під тиском Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Ця організація у своїх рекомендаціях просила Україну визначитися щодо криптовалют: або заборонити їх, або запровадити в країні відповідне регулювання. Україна пішла шляхом легалізації.

Криптовалюти хочуть прирівняти в Україні до електронних грошей

У документі прописаний спеціальний режим оподаткування для операцій з віртуальними активами, перехідний період та категорії криптооперацій, які не будуть оподатковувати. Документ передбачає визначення віртуального активу. Це особливий вид цифрового об'єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

Поки що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Законопроєкт передбачає, зокрема, ототожнення токенів електронних грошей із електронними грошима в розумінні закону "Про платіжні послуги", пояснює голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат з фракції "Слуга народу" Данило Гетманцев.

"Це досить великий і складний законопроєкт, який врегульовує ринок криптовалюти, де запроваджуються норми на кшталт фондового ринку… Щодо оподаткування, то ми передбачаємо механізм операцій із криптоактивами, схожий із цінними паперами. Ми оподатковуємо прибуток, тобто різницю між тим, що людина вклала в криптоактиви, і тим, що отримала у вигляді доходу за рік", - зазначив Гетманцев, слова якого цитує портал Рада. Відповідно до законопроєкту, власнику криптовалюти потрібно буде сплатити 18% податку на прибуток фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. Операції з обміну одних криптовалют на інші, продажу на суму до однієї мінімальної заробітної плати та майнінг не будуть оподатковувати. 

Ухвалили законопроєкт з легалізації криптовалют депутати хочуть до початку літа. "Передбачається пільговий період оподаткування для 2026 року на рівні 5%", - зауважив у Telegram перший заступник голови податкового комітету Верховної Ради України, народний депутат з фракції "Голос" Ярослав Железняк.

Бізнес в очікуванні легалізації

Компанії, які працюють з криптовалютами, чекають на регулювання цієї сфери фінансів в Україні вже багато років. Операційний директор першого українського стейблкоіну UAHg Віталій Житник констатує, що Україна входить у топ-п'ять країн у світі з використання криптовалют, але цей ринок в країні не врегульований на достатньому рівні. За словами Житника, український бізнес готовий платити податки від операцій з віртуальними активами та розраховує на "прозорі правила гри" від держави, ба більше - бізнес готовий експертно долучатися до напрацювань законодавства.

"Регуляція дасть змогу криптокомпаніям офіційно відкрити юридичні особи в Україні, платити податки та створювати нові робочі місця, адже сфера динамічно розвивається і все більше кваліфікованих спеціалістів з ІТ, маркетингу та з класичних фінансів мігрують до криптокомпаній. Прозорі правила використання  криптовалюти, зокрема купівлі, продажу, обміну, необхідні як компаніям, так і споживачам. Але перш за все це важливо для країни, адже зараз Україна недоотримує значний обсяг податків та інвестицій, які могли б бути спрямовані на розвиток нашої країни", - сказав DW Віталій Житник. Він переконаний, що регуляція віртуальних активів та їхнього обігу сприятиме розвитку всієї екосистеми, створення нових продуктів та різних бізнесів, які взаємодіють з криптовалютою. Житник упевнений, що буму відкриття криптокомпаній на наступний день після ухвалення законодавства не буде, втім поступово цей ринок буде розвиватися та інтегруватися у глобальний.

Ті ж самі граблі з регулятором криптовалюти?

Однак чи вийде створити крипторай в Україні з другої спроби? У 2021 році подібний закон "Про віртуальні активи" уже був проголосований, але президент України його заветував. Причиною вето стала тоді невизначеність, який саме держорган має регулювати обіг віртуальних активів. Президент Володимир Зеленський пропонував віднести регулювання обігу віртуальних активів до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Втім цього так і не сталося.

Експерт з ринку капіталів Роман Сульжик пояснює, що у законопроєкті 2021 року депутати наполягали, аби ринок криптовалюти регулювало міністерство цифрової трансформації, а це був "шлях у нікуди".  "Депутати хотіли, щоб цей ринок регулювала не Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а мінцифра, до якої приходять два студенти зі статутним капіталом 50 тисяч гривень - і вам готова криптобіржа. Але ж біржа не може просто працювати - це сертифікація, люди, обрахунки - скільки заробив, скільки податків маєш заплатити. Цим повинні займатися професіонали, - пояснює Сульжик. - З таким простим підходом - коли будь-яким підприємцям дозволяється відкривати криптобіржу й малювати народу будь-які доходи - це ворота до пекла, де відмиваються брудні чи корупційні гроші".

Пізніше депутати ВР таки ухвалили оновлену версію законопроєкту. Він мав вступити в силу лише після внесення змін до Податкового кодексу, які, однак, так і не внесли. Цей закон так і не набрав чинності.

А втім, нині українська влада може наступити на ті ж самі граблі, застерігають експерти. Адже у новому законопроєкті, що його схвалив профільний комітет, йдеться про те, що регулятором ринку віртуальних активів знову пропонують зробити міністерство цифрової трансформації, а також Національний банк України. "У нас буде відповідний регулятор, ми пропонуємо, щоб це був Нацбанк із мінцифрою, вони визначатимуть статус криптобірж, порядок випуску криптоактивів, емісії криптоактивів, їх обігу", - каже Данило Гетманцев.

Свою заяву з цього приводу вже оприлюднила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Там зазначають, що у схваленій комітетом редакції законопроєкту містяться положення, які не відповідають зведеним вимогам для криптовалют - MiCA (Markets in Crypto-assets), затвердженим Європарламентом і це ставить під загрозу євроінтеграційний курс України та створюють суттєві ризики для розвитку ринку віртуальних активів.

"Особливе занепокоєння викликає норма про автоматичну авторизацію токенів, що усуває навіть спрощену перевірку, яку пропонувала комісія", - пояснила пресслужба регулятора в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна". У Нацкомісії вважають, що це відкриває шлях до неконтрольованого виходу на ринок провайдерів та емітентів з країни-агресора або юрисдикцій, що підтримують ворога та є прямою загрозою для нацбезпеки.

Також у НКЦПФР стурбовані тим, що Нацкомісія не буде долучена до регулювання обігу криптовалюти в Україні. "Такий підхід руйнує принцип незалежного арбітражного регулювання. НБУ не має належних повноважень щодо регулювання ринків капіталу, зокрема, публічної пропозиції токенів або нагляду за їх емітентами. Це сфера відповідальності саме НКЦПФР як профільного регулятора ринку цінних паперів і похідних фінансових інструментів", - підкреслили у комісії.

У НКЦПФР сподіваються, що до другого читання всі спірні положення будуть усунуті, а законопроєкт - приведено у відповідність до міжнародних норм.