Російська ракетна атака по "Охматдиту" 8 липня не лише забрала життя трьох людей та покалічила більше 300, а й підважила шанси на одужання понад 600 маленьких пацієнтів, які на той момент перебували в лікарні. Удар повністю зруйнував корпус, де були діти на гемодіалізі, пошкоджень зазнали 24 відділення.

В одному з них у момент атаки лікувався і чотирирічний Дмитро, який уже майже два роки бореться з важкою формою саркоми й пережив рецидив. 8 липня він мав закінчити черговий блок хіміотерапії та виписатися додому до наступного етапу лікування, тому із самого ранку разом із мамою очікував своєї черги на крапельницю.

За словами мами дитини Вікторії, коли пролунала повітряна тривога, думки спускатися в укриття не виникало, бо не вірилося, що "Охматдит" можуть прицільно атакувати ракетами. "Ми там завжди почувалися в безпеці. Навіть коли казали спускатися в укриття, то не бачили такої потреби. Були певні, що в дитячу лікарню не прилетить", - каже жінка в розмові з DW.

До того ж, переривати прийом хіміотерапії - небажано, а спускати кожного пацієнта, серед яких є і лежачі, - немає можливості, пояснює вона. Проте, тоді за мірою наближення звуків вибуху дітей із відділення наказали відключати від препаратів та переміщуватися в укриття. "Щойно ми всі зібралися спускатися - приліт. З однієї сторони відділення повилітали всі вікна. Побігли вниз, на сходах - багато крові. На мінус першому поверсі - купа диму, людей, повітря з пилом, діра в стіні. Там нереально було дихати й сидіти в масках дуже важко. До того ж, на повторі волала пожежна сигналізація, що ще більше тиснуло морально", - пригадує Вікторія.

За деякий час, за словами жінки, їх вивели нагору та перевели в інше укриття - подалі від місця влучення. Серед пацієнтів їхнього відділення постраждала лише дівчинка, яку лікували в окремому боксі. Дитині посікло уламками кінцівки.

Читайте також: Українці рекордно швидко зібрали 300 мільйонів гривень для "Охматдиту"

Сеанс хіміотерапії в укритті

Уже в укритті Дмитрик отримав заплановану дозу хіміотерапії, а після обстеження був виписаний додому, як і понад 450 інших "більш стабільних" пацієнтів лікарні. 11 інших дітей із його відділення перевели в Національний інститут раку, каже Вікторія. Загалом в різні медзаклади евакуювали близько сотні пацієнтів після атаки.

Самому ж хлопчику в разі появи ускладнень від хіміотерапії також уже незабаром може знадобитися госпіталізація та переливання компонентів крові. Варіант медичної евакуації за кордон, яку пропонують уже кілька країн ЄС, в тому числі й Німеччина, родина не розглядає. "Я не бачу в цьому сенсу, бо нам залишився лише один триденний блок хіміотерапії наприкінці липня і надалі постійний контроль", - пояснює Вікторія. За її словами, лікар з "Охматдиту" перебуває на зв’язку з нею. Також із координацією подальших варіантів місць лікування допомагає спеціалізований благодійний фонд "Таблеточки".

Проте, Вікторія не втрачає надії, що завершити цикл хімії її син зможе у своєму відділенні. "Половина корпусу вціліла, замість вікон поставили фанери, відновили світло, уже кисневі системи працюють. Ситуація змінюється щодня", - зазначає жінка.

Ймовірність, що сподівання жінки справдяться, щодня зростає. Як анонсували на брифінгу в п'ятницю, 12 липня, очільник лікарні Володимир Жовнір та міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, уже найближчими днями до нового корпусу медзакладу планують повернути близько 50 "важких" онкопацієнтів "Охматдиту", переведених до інших лікарень після атаки. "Створена вся повністю інфраструктура, яка в змозі забезпечити лікувальний процес для цих дітей", - запевнив Жовнір. Зокрема, свою роботу вже відновили Центр служби крові на території лікарні, онкогематологічна лабораторія та відділення радіології - критично важливі для боротьби із раком.

Читайте також: Удар військ РФ по "Охматдиту": як відновлюватимуть роботу медзакладу

Планова операція під вибухи російських ракет

У 13-річної Ані на ранок 8 липня в "Охматдиті" була запланована операція з видалення гланд і аденоїдів. У момент оголошення в Києві повітряної небезпеки її мама, Лариса Волошина, очікувала на доньку під дверима операційної - у старому хірургічному корпусі, розташованому поруч із центром токсикології, куди влучила російська ракета. "Я тоді вийшла в коридор, занепокоєна тим, що, на мій погляд, операція затягується. Медсестра запевнила, що все в порядку й завершується, як пролунав вибух. Я підтягнула до себе каталку, щоби прикритися. Зверху полетіли скло, плитка, двері", - розповідає DW Лариса.

Оговтавшись, жінка побігла в бік операційної доньки, яку взагалі не було видно за стовпом із пилу та диму. Там уже на неї чекали лікарі з Анею. За словами Лариси, медперсонал схопив її непритомну доньку та іншу дівчинку років чотирьох на руки та побіг у підвал. Через велику скупченість народу в укритті бракувало повітря, тож дітей, які ще перебували під наркозом, перенесли в кабінет МРТ на першому поверсі. "У ноги Ані поклали цю 4-річну дитину та принесли ще немовля. Я так і не зрозуміла, що сталося, обличчя дитинки було в крові. Лікарі теж були поранені, але вони продовжили операцію тій 4-річній дівчинці", - каже жінка.

Пораненою, як виявилося, була й сама Лариса. Жінка отримала рвані рани верхніх та нижніх кінцівок, які їй трохи згодом зашив один із хірургів медзакладу. "Коли я поверталася після атаки за речами й побачила масштаб руйнувань поверху, де була, зрозуміла, що мені дуже пощастило. Ці рани згодом затягнуться, а психологічні будуть тривати, напевно, трішки довше", - каже мати пацієнтки.

Після відновлення від наркозу Аню запропонували перевести в приватну клініку, або ж відправити додому. Родина обрала другий варіант, бо розуміла, що "є дітки, які того більше потребують". Лікар дитини, як каже Лариса, був на зв'язку, а наступного дня чекав на них в "Охматдиті" для обробки ран та огляду. Таке ставлення медперсоналу, їхня людяність та згуртованість із рідними пацієнтів вразили Ларису в той день найбільше. "Відчувалася така злагодженість уже в перші хвилини, була приємно вражена українцями. Наш народ просто не перемогти", - зазначає Лариса.

За словами жінки, вона досі не знає, що з того дня пам'ятає Аня та зізнається, що боїться питати. Картина, яку побачила її дитина, прокинувшись, була жахаюча - поранена мама, закривавлені діти, лікарі. "Хочу, аби вона сама про це заговорила, коли буде готова",- каже жінка. Усі подальші обстеження родина планує проходити в "Охматдиті", який уже потроху оговтується від пережитого.

Станом на 12 липня, у лікарні продовжують повноцінно працювати шість відділень, які зазнали найменше пошкоджень: ендокринології, неврології, два педіатричних відділення, СНІДу та патології гемостазу. Приймати одночасно вони поки можуть до 100 пацієнтів. Щонайменше 16 дітей з "Охматдиту" продовжать своє лікування за кордоном. Прийняти маленьких українців, як заявляв Ляшко, згодилися понад 30 країн світу.

Читайте також: "Немає гіршого за вбивство дітей": репортаж зі зруйнованого РФ "Охматдиту"