РФ змусила тисячі трудових мігрантів та іноземних студентів долучитися до свого війська, що веде війну проти України, у червні повідомило видання Bloomberg, посилаючись на європейських чиновників. За їхньою інформацією, у разі відмови від служби іноземцям погрожували не продовжити їхні візи. "Деякі африканці були затримані та змушені обирати між депортацією та бойовими діями", - розповіло джерело видання.

Незабаром голова слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін повідомив, що російська влада виявила 30 тисяч мігрантів, які нещодавно отримали  громадянство РФ, але не стали на військовий облік. За його словами, третину із них уже відправили на фронт в Україну.

Паспорт РФ для громадянина Шрі-Ланки та його батьків

21-річний громадянин Шрі-Ланки із села Валасмулла стверджує, що був змушений вступити до російської армії, аби легалізуватися на території РФ. Навесні цього року, перебуваючи в українській прифронтовій лікарні, він погодився розповісти DW свою історію на умовах анонімності. Раніше чоловіка взяли в полон українські військові. Чоловік говорив сингальською мовою через перекладачку, яка була підключена телефоном. За інтерв'ю спостерігали українські військові, що мали мінімальні знання англійської, в розмову вони не втручалися.

За словами шріланкійця, 2022 року він за допомогою агенції з працевлаштування отримав робочу візу і дістався Росії. "Через погане економічне становище у Шрі-Ланці", - так він пояснив свою мотивацію. Економічна криза у країні загострилась, зокрема, й через війну Росії проти України - адже блокування експорту українського продовольства призвело до зростання цін на їжу і паливо.

Протягом року шріланкієць працював на мʼясокомбінаті в одному з російських міст. Після того, як віза закінчилась, поїхав до Москви. Наступний рік нелегально працював у ресторані швидкого харчування.

Про можливість вступити до армії РФ хлопець дізнався від іншого шріланкійця. "Якщо ти пробудеш там рік, то отримаєш російське громадянство для себе і своїх батьків, - переказував його слова чоловік. - Він казав, що нас не відправлять на фронт. Тому що ми з-за кордону. Що ми будемо лише помічниками". Хлопець погодився, і в лютому цього року підписав контракт. За це отримав першу виплату - до 2000 доларів. Обіцяна зарплатня - орієнтовно 2300 доларів і можливі доплати.

За словами шріланкійця, після двох місяців служби в тилу його відправили на околиці Донецька. "Я сказав командиру, що хочу повернутись до Шрі-Ланки. Але він відповів, що це неможливо. Ми підписали домовленість, що, якщо втечемо, нас відправлять до російської тюрми на 15 років. Навіть коли вони посилали нас в магазин, то відправляли з нами когось зі своїх", - розповів хлопець. За його словами, у підрозділі також були громадяни Непалу, Індії, Киргизстану та Таджикистану.

Шріланкієць стверджує, що безпосередньо на фронті він був лише раз, протягом пʼяти днів. Тоді ж був поранений і захоплений у полон українськими військовими.

Велика зарплата для громадянина Непалу

"Ми дуже-дуже бідні", - так описав життя своєї родини 35-річний громадянин Непалу. У таборі для військовополонених на заході України у липні він розповів DW свою історію на умовах анонімності. Чоловік погодився взяти участь в інтерв'ю, на якому був присутній представник колонії. Він стояв на відстані кількох метрів та не втручався у розмову, було видно, що англійську, якою відбувалася розмова, цей представник не розуміє.

У Непалі чоловік працював водієм таксі, за що отримував до 400 доларів на місяць. Цих грошей було недостатньо, аби утримувати дружину, двох дітей і батьків. Тож коли його друзі з Індії розповіли про можливість заробити грошей в російській армії, непалець погодився. "Лише гроші, великі гроші", - пояснив свою мотивацію чоловік.

Непалець приїхав до Росії у жовтні 2023 року. У Московській області він пройшов швидке медичне обстеження. Після цього його разом із 60 іншими іноземцями відправили до навчального центру у передмісті Москви. Там непалець підписав річний контракт, який передбачав зарплату в 2000 доларів. Чоловік запамʼятав назву навчального центру - "Авангард", про який раніше розповідали й інші іноземці, завербовані РФ. Як встановила телекомпанія CNN, цей заклад був облаштований спеціально для тренування найманців. 

Непалець стверджує, що служив у тилу - був помічником на кухні разом із ще одним іноземцем, громадянином Китаю. Загалом, за його словами, у підрозділі було ще 23 чоловіки з Непалу та троє з Індії. Решта 11 - росіяни. Аби порозумітися, бійці використовували аудіо-перекладачі.

За місяць непальця відправили на позиції біля Донецька. Чоловік запевняє, що просив командира відпустити його додому. Але той сказав, що розірвати контракт неможливо. Ще за місяць, у квітні, непалець був поранений. На позиціях він побачив українських військових і попросив про допомогу. "Я зняв шолом, бронежилет, відклав автомат і сказав: будь ласка, допоможіть мені, я - з Непалу", - розповів чоловік. У таборі для військовополонених непалець перебуває останні два місяці.

Один полонений на кілька сотень найманців

Наразі в українському полоні перебувають орієнтовно десятеро найманців, повідомив DW Петро Яценко, спікер Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими при Головному управлінні розвідки Міноборони України. "Дехто вже взятий полон, але ще не дійшов до статистики", - пояснив неточність Яценко.

Водночас ГУР не володіє інформацією про кількість іноземців, що воюють на боці РФ. "На кілька сотень найманців у полон може потрапити один", - припустив спікер Координаційного штабу.

За його інформацією, серед полонених - громадяни країн Африки, зокрема Сьєрра-Леоне і Сомалі, Південної Азії - Шрі-Ланки і Непалу, а також Куби. "В основному це країни Глобального Півдня, бідні країни, - каже Яценко. - За свідченнями полоненого кубинця, вдома він заробляв сім доларів на місяць".

Вербування громадян бідних країн

За його інформацією, РФ вербує іноземців через інтернет, використовуючи таргетовану рекламу в соцмережах, а також безпосередньо за кордоном, через агітаторів. "Часто йдеться про роботу на підприємствах. Якщо в армії, то їм обіцяють, що вони будуть в тилу", - каже Яценко.

Його слова підтвердили полонені, яких ГУР привів на пресконференцію в Києві у березні. Там були присутні восьмеро іноземців - пʼятеро громадян Непалу, громадяни Куби, Сьєрра-Леоне і Сомалі. Ті з них, що погодилися відповісти на питання журналістів, запевнили, що роблять це з власної волі.

Їхні історії подібні до тих, що розповіли DW полонені громадяни Шрі-Ланки і Непалу. Усі вони - із бідних країн, де немає роботи із гідною оплатою. Саме тому чоловіки пристали на пропозиції вербувальників. Чоловік зі Сьєрра-Леоне сказав, що вже брав участь у війні у власній країні, отримав травму і "не планував отримати ще одну", а до РФ приїхав, бо йому пообіцяли роботу на будові.

Водночас Петро Яценко з Координаційного штабу зазначив, що серед іноземців, що воюють на боці РФ, також є професіонали. "Вони мають воєнний досвід і знають, куди їдуть, - додав Яценко. - Не всі вони є жертвами шахрайства".

Статус іноземців в армії РФ

Наразі ці іноземці мають статус військовополонених, хоча де-факто є найманцями, заявив спікер Координаційного штабу. "Але, поки над ними не було судів, їх утримують так само, як військовослужбовців РФ, які потрапили в полон", - сказав Яценко.

За його інформацією, наразі нікого із полонених іноземців не звільнили за обміном або іншими процедурами. "Але деякі країни, зокрема Шрі-Ланка і Непал, висловили зацікавленість у тому, щоб повернути своїх громадян. Відповідно, це відкриває нам шлях до перемовин", - додав Яценко.

РФ завербувала у своє військо орієнтовно 15 тисяч громадян Непалу, посилаючись на власні джерела, повідомила телекомпанія CNN на початку цього року. У Катманду журналісти відвідали зібрання членів сімей непальських найманців, які вимагали від своєї влади їхнього повернення. Водночас уряд Непалу навів значно меншу кількість своїх громадян у російському війську - 200 бійців, 13 із яких загиблі.

Тим не менш, уряд Непалу заборонив своїм громадянам їздити на роботу в РФ. Цьому передував заклик припинити вербування непальських громадян Росією. Крім того, поліція Катманду арештувала 18 людей, які можуть бути причетними до цих схем.

Втеча і повернення додому

Цього року також стало відомо про втечу іноземців із російських позицій. У травні українське ГУР, не наводячи кількість, заявило про масове дезертирство найманців із Непалу, які воювали на Луганщині. А в червні медіакомпанія France 24 повідомила про 22 громадян Шрі-Ланки, які дезертирували із російської армії. Один із них отримав поранення на фронті, був госпіталізований і втік із лікарні до посольства Шрі-Ланки у Москві, яке й допомогло йому повернутися додому. За інформацією France 24, міністерство іноземних справ Шрі-Ланки заявило, що Москва погодилася припинити вербування шрі-ланкійців до свого війська. Крім того, на переговорах у Москві під час візиту делегації Шрі-Ланки на чолі з головою МЗС у червні порушували питання про виплати сім'ям убитих і поранених на війні громадян азійської країни.

Крім цього, нещодавно прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді домовився із Володимиром Путіним про повернення до Індії громадян, які воюють на боці РФ. У лютому влада Індії заявляла про свої спроби повернути додому 20 громадян, які опинилися на війні в Україні. У березні семеро індійців записали відеозвернення, в якому заявили, що РФ завербувала їх обманом, обіцяючи цивільну роботу. Пізніше в Індії заарештували чотирьох людей, підозрюваних в участі у цій схемі.

Дезертирувати з армії РФ допомагають учасники російського правозахисного руху "Идите лесом". Вони орієнтовані на росіян та українців, примусово мобілізованих на окупованих територіях. Але також приймають звернення від громадян інших країн. Як розказав DW представник руху Іван Чувіляєв, правозахисникам вдалося допомогти втекти кільком іноземцям, зокрема громадянам африканських країн та Афганістану. За спостереженнями Чувіляєва, те, як РФ вербує іноземців у своє військо, не відрізняється від підходу до залучення туди і власних громадян. "Це використання незнання законів та важкого фінансового становища", - зазначив правозахисник.