Лісовий: Результати PISA-2022 невтішні, але очікувані
Олена Перепадя
5 грудня 2023 р.
Україна - єдина серед понад 80 країн, яка провела дослідження в умовах війни, наголосив міністр освіти Оксен ЛІсовий. Порівняно з PISA-2018, Україна опустилася з математики, природничо-наукових дисциплін та читання.
Реклама
Результати дослідження програми міжнародного оцінювання учнів PISA-2022у середньому показали, що у всіх країнах спостерігалося безпрецедентне падіння успішності в усіх предметних галузях дослідження. Причиною цього може бути тривале дистанційне навчання під час пандемії. В Україні додалася повномасштабна війна, тому результати невтішні, але цілком очікувані, наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий. "Цифри для нас невтішні, але цілком передбачувані, враховуючи ті умови, в яких ми перебували, в яких перебували наші діти й наша освіта", - сказав Лісовий під час презентації дослідження у вівторок, 5 грудня, цитує "Інтерфакс-Україна".
Що показало дослідження
PiSA - це міжнародне дослідження якості освіти, спрямоване на оцінювання здатності 15-річного учнівства застосовувати знання й уміння з читання, математики та природничо-наукових дисциплін у реальних життєвих контекстах. Дослідження відбувається раз на три роки й охоплює понад 80 країн й економік світу.
Порівняно з дослідженням PISA-2018, Україна опустилася з математики Україна на 12 балів (із 453 до 441). Так, 58 відсотків українських учнів досягли базового, другого із шести, рівня математичної грамотності, 32 відсотки учнів третього і вищих рівнів. У галузі математики різниця між Україною і країнами ОЕСР становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA, повідомили у міністерстві освіти і науки України.
Із природничо-наукових дисциплін результати українських учнів знизилися на 19 балів (із 469 до 450). Базового рівня грамотності за шкалою PISA досягли 66 відсотків українських учнів і учениць. Водночас третього і вищих рівнів досягли 36 відсотків учнів.
У читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий (із 466 до 428), якщо порівняти з дослідженням 2018 року. 59 відсотків учнів досягли базового рівня в читанні, 29 відсотків - третього і вищих рівнів.
За словами Лісового, погіршення результатів пов'язані з тривалими обмеженнями через пандемію COVID-19 і неготовність системи освіти до цього, повномасштабною війною, а також зі стресом.
"Україна - єдина країна, яка провела дослідження в умовах війни. Це велике й надважливе досягнення. Заклади освіти проводили тестування попри масовані обстріли й затяжні повітряні тривоги в жовтні 2022 року. Завдяки участі в дослідженні в нас є можливість відстежувати тенденції в знаннях і навичках учнів як на рівні країни, так і на рівні окремих груп учнівства", - зазначив Лісовий, якого цитує пресслужба МОН.
Реклама
Бабак: Різниця результатів навчання учнів з міст і сіл шокуюча
Водночас голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак звернув увагу на "шокуючу різницю" між результатами навчання учнів із великих міст і сільської місцевості.
"Якщо ви детально прочитаєте великий звіт за результатами дослідження, то ви побачите, що різниця між великими містами, маленькими містами та селами в результатах насправді шокуюча. І раніше була велика різниця, але зараз вона стала ще більшою", - сказав Бабак під час презентації дослідження PISA-2022, цитує "Інтерфакс-Україна".
Голова комітету звернув увагу, що результати українських учнів із великих міст інколи вищі, ніж у середньому по Європі, тоді як у дітей, котрі навчаються в селах, за окремими напрямами тестування різниця становить понад 4,5 року навчання.
За даними національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти, різниця в балах з математики учнів, які живуть у сільській місцевості та великих містах, становить 92 бали, що за стандартами PISA-2022 року еквівалентно більше ніж 4,5 року навчання.
Нагадаємо, результати дослідження PISA 2018 року показали, що кожен четвертий п'ятнадцятирічний учень в Україні має низький рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності.
"Можна покататися на ескалаторі і бомби не падають!"
02:03
Вітаю, школо: як навчаються українські діти в умовах війни
В Україні розпочався новий навчальний рік - уже другий в умовах повномасштабної війни. Як зустріли 1 вересня і як навчатимуться українські школярі в різних регіонах країни? Фотогалерея DW.
Фото: Olena Znak/AA/picture alliance
Буча: Гімн України у День знань
1 вересня 2023 року в Україні відкрилися тільки ті школи, які розташовані далеко від лінії фронту і кордону з Білоруссю. Ще одна обов'язкова умова - наявність бомбосховища. Наразі ними оснащено 75% українських шкіл. На світлині - учні початкового класу в Бучі виконують гімн України під час урочистої церемонії 1 вересня.
Фото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance
Київ: початок навчального року без святкової лінійки
У багатьох українських школах відмовилися від проведення традиційних святкових лінійок, присвячених початку нового навчального року, щоб не наражати на додаткову небезпеку дітей і вчителів.
З міркувань безпеки у День знань у школах Львова участь у святі взяли тільки перші та одинадцяті класи, для яких цей день особливо важливий. Після свята учні однієї зі шкіл та їхні батьки організували благодійний ярмарок для збору коштів на користь дітей, які постраждали від війни.
Фото: Olena Znak/AA/picture alliance
Ізюмський район: на онлайн-уроці
Цього року в українських школах будуть три форми навчання: очна, дистанційна та змішана. Перевагу віддають очній, але рішення щодо формату ухвалюватимуть ОВА і директори шкіл. У регіонах, де очна форма неможлива, шукають інші варіанти. Для онлайн-освіти вчителі отримали майже 96 тис. ноутбуків, а школярі - близько 36 тис. планшетів та інших пристроїв. На світлині - онлайн-урок в Ізюмському районі.
Фото: Sofiia Bobok/AA/picture alliance
Харків: танці в метро в перший шкільний день
Школярі в Харкові та Харківській області офлайн вчитися не зможуть: жодне укриття не відповідає повністю правилам безпеки. Час підльоту ракет становить 40 секунд, і дістатися до сховища, навіть якщо воно розташоване за 50 метрів від школи, за цей час неможливо. На фото - діти святкують перший навчальний день на підземній станції метро в Харкові.
Фото: Mstyslav Chernov/AP Photo
Замість шкільного подвір'я - у метро
Урочисті шкільні лінійки 1 вересня в Харкові відбулися не в шкільних дворах, а в укриттях на станціях метро.
Фото: Mstyslav Chernov/AP/picture alliance
Київ: бомбосховище в одній зі шкіл
Із 13 тисяч шкіл в Україні у звичайному форматі працюватимуть 7,5 тисяч і ще близько 3,8 тисяч - у змішаному через те, що розміри укриттів не дозволяють розмістити всіх учнів і вчителів. Приблизно 2,5 тисячі шкіл проводитимуть заняття дистанційно. Такі дані навели в Міносвіти України. На фото - бомбосховище в одній зі шкіл у Києві.
Фото: Oleksandr Kunytskyi/DW
Одеса: урок у бомбосховищі
Понад п'ять тисяч українських шкіл потребують ремонту бомбосховищ або їх будівництва з нуля. На початку року Україна виділила для цих цілей 1,5 млрд гривень. На світлині - школярі однієї зі шкіл в Одесі на уроці в бомбосховищі. Фото з архіву
За час повномасштабного російського вторгнення в Україні, за даними UNICEF, знищено 1300 шкіл. На фото - все, що залишилося від школи в селищі Куп'янськ Харківської області після російської ракетної атаки.
Фото: Sergey Bobok/AFP/Getty Images
Куп'янськ: знищена бібліотека
Директор загальноосвітньої школи в Куп'янську Олександр Пищик стоїть на руїнах шкільної бібліотеки. Будівля школи була зруйнована внаслідок російського повітряного обстрілу 23 серпня 2023 року. У місті все ще залишається 451 дитина, батьки яких відмовилися евакуюватися, незважаючи на запеклі бойові дії.
Фото: Bram Janssen/AP/dpa
Краматорськ: зруйнований спортзал
Мешканці Краматорська підмітають вибиті шибки та прибирають шкільний спортзал, що був пошкоджений унаслідок російської повітряної атаки.
Фото: Alena Yarysh/REUTERS
Харків: зруйновані школи та спеціальні класи в метро
Нову будівлю загальноосвітньої школи I-III ступеня на Старій Салтівці в Харкові російські війська розбомбили ще рік тому. Але харківські діти все ж пішли вчитися. Спеціальні класи обладнані на п'яти підземних станціях метро в місті.