У Литві 3 травня набув чинності закон, що легалізує так звані "пушбеки" (від англ. "pushback") - практику видворення біженців на кордонах Євросоюзу без розгляду їхніх клопотань про надання притулку. "Відтепер прикордонники мають право відправляти через кордон назад нелегальних мігрантів без індивідуальної перевірки, чи потребує той чи інший з них захисту чи ні", - констатує директорка Литовського центру з прав людини Юрате Юскайте.

До такої практики литовська влада почала вдаватися ще влітку 2021 року, коли різко зріс потік мігрантів із Білорусі. Вільнюс, як і Єврокомісія, підозрювали тоді Олександра Лукашенка в "гібридній атаці" - спробі організованим транзитом нелегальних мігрантів через білоруську територію дестабілізувати ЄС. Новий закон, кажуть у МВС Литви, має застосовуватися за надзвичайних обставин і чітко розмежовувати природну міграцію та організовану для досягнення політичних цілей.

Кому довірено охороняти кордон?

Протяжність литовсько-білоруського кордону - 680 кілометрів. Щоб припинити нелегальну міграцію в ЄС, литовська влада відповіла на історію 2021 року спорудженням 550-кілометрового прикордонного паркану з колючим дротом заввишки чотири метри. За новим законом, охороняти литовські кордони зможуть і так звані "цивільні прикордонники". Це викликає критику правозахисників. Юскайте, зокрема, звертає увагу на невисокі вимоги під час прийому таких охоронців на роботу і надане їм право застосування сили.

Читайте також: Amnesty International дорікнула Литві за жорстоке поводження з біженцями

Це може призвести до криміналізації мігрантів і до того, що застосування насильства стане нормою, вважає і Юлія Зельвенська, очільниця служби юридичної консультації Європейської ради у справах біженців і вигнанців (ECRE), яка об'єднує 110 неурядових організацій з різних країн. І Литва, розповіла вона в інтерв'ю DW, не єдина країна ЄС, яка застосовує таку практику. За її словами, Угорщина також залучає приватних прикордонників, і саме угорський закон взяла за приклад влада Литви.  

Тим часом, як зазначив офіційний представник Єврокомісії, за правилами, що діють в ЄС, нести прикордонну службу можуть тільки добре підготовлені і відповідним чином навчені професіонали.

Литовський закон - не виняток у ЄС

Практика "пушбеків" на зовнішніх кордонах ЄС не є новою. Про багато таких фактів повідомляють НУО та журналісти. Минулого року у відставку пішов глава Європейського агентства з охорони сухопутних і морських кордонів (Frontex) Фабріс Легері. Причиною стали повідомлення ЗМІ про співучасть у нелегальній практиці і співробітників самого агентства. При цьому, йдеться в пресрелізі комітету із запобігання тортурам Ради Європи, часто мова йде про застосування співробітниками поліції, берегової охорони або прикордонниками фізичного насильства - побоїв, ляпасів, ударів кийками. І все це тепер буде в Литві легалізовано?

Але схожих заходів вживали і в інших країнах, каже Зельвенска в інтерв'ю DW: "За великим рахунком, це була вельми поширена практика в різних державах ЄС, а саме тоді, коли їхня влада ухвалювала короткострокові, обмежені в часі антикризові заходи та фактично запроваджувала своєрідне обмеження права на притулок". Як приклад вона називає Грецію. А за даними правозахисної організації Pro Asyl, схожі правила діють також у Польщі та Угорщині.

Захист кордонів ЄС і права людини

Єврокомісія запевняє, що, як і раніше, дотримується принципу, згідно з яким охорона зовнішніх кордонів ЄС не повинна суперечити основним правам людини. Але Карл Копп (Karl Kopp) з Pro Asyl сумнівається, що Брюссель справляється зі своїм завданням: "Єврокомісія зобов'язана забезпечувати дотримання законодавства ЄС, Хартії Євросоюзу з прав людини та запроваджувати санкції в разі їх порушення. Але чи справляється вона зі своєю роботою? Ми в цьому сумніваємося". Багато що, за його словами, Єврокомісія пускає на самоплив і не карає за порушення прав людини.

Читайте також: Польща та Литва посилюють кордон: з Білорусі прямують сотні мігрантів

Європейський суд у Люксембурзі вже минулого року займався литовськими правилами надання притулку. У рішенні про чинні на той час надзвичайні заходи судді постановили, що фактичне позбавлення мігрантів доступу до процедури індивідуального розгляду їхніх клопотань про притулок суперечить законодавству ЄС. Поряд із можливим застосуванням насильства під час "пушбеку", саме відмова в такій процедурі є найбільш гострою проблемою.

Новий литовський закон хоч і передбачає можливість оцінки прикордонниками окремих випадків, але Юскайте вважає, що вони недостатньо компетентні для ухвалення рішення: "Ми бачили, як виганяли дітей, ми бачили, як людей узимку без взуття повертали назад у ліс. Ми бачили, як помирали в литовських лісах".

Рада Європи закликає припинити практику "пушбеків"

За словами міністерки внутрішніх справ Литви Агне Білотайте, країна змушена захищатися. "Коли йдеться про національну безпеку і права людини, простих рішень не буває, але й альтернатив теж", - наводить її слова інформаційне агентство AFP. А МВС Литви повідомляє, що має у своєму розпорядженні дані спецслужб про те, що Білорусь веде переговори з Іраном та Іраком про нові рейси прямого авіасполучення.

Читайте також: Мігранти Лукашенка. Як патрулюють кордон Литви з Білоруссю

Такого роду аргументи навряд чи вважатимуть переконливими в Раді Європи. Наприкінці березня її комітет із запобігання тортурам закликав уряди країн ЄС припинити "пушбеки" - насамперед на сухопутних і морських кордонах Євросоюзу. Голова комітету Алан Мітчелл заявив, що і складна ситуація на кордонах не може слугувати виправданням для ігнорування державами їхніх зобов'язань щодо дотримання прав людини.

Країни ЄС зобов'язані дотримуватися Європейської конвенції з прав людини, на сторожі якої стоїть Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). За словами Юскайте, литовські правозахисники насамперед мають намір саме в цей суд подати позов проти Литви. Розглядають вони й інші варіанти, зокрема, звернення до ООН.