1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Storm Shadow - що треба знати про "вбивцю бункерів"

Дмитро Каневський
12 травня 2023 р.

Великобританія підтвердила постачання Україні далекобійних ракет Storm Shadow. Їх вважають особливо ефективними проти бункерів та логістики. Якими будуть стратегічні цілі ЗСУ - DW опитала військових експертів.

Ракета SCALP/Storm Shadow на заводі виробника у французькому Бурзі
Ракета SCALP/Storm Shadow на заводі виробника у французькому БурзіФото: Guillaume Souvant/AFP

Міністр оборони Великобританії Бен Воллес у четвер, 11 травня, підтвердив інформацію ЗМІ про те, що Лондон надасть Україні далекобійні ракети Storm Shadow. За його словами, ці ракети дозволять ЗСУ витіснити російські сили зі суверенної території України. "Я не збираюся коментувати, коли очікується їхнє використання, але все ж вони будуть протестовані, і незабаром ми дізнаємося", - сказав Воллес під час виступу у парламенті.

Україна тривалий час просила західних союзників надати їй далекобійні ракети з радіусом ураження у 250-300 кілометрів, насамперед, американські ATACMS, однак досі щоразу отримувала відмову.

Джон Гербст (архівне фото)Фото: Public Domain

Багато оглядачів вже прогнозують, що це рішення Лондона "змінить правила гри" на полі бою, і звертають увагу на технічні характеристики цих ракет. Нічого подібного в арсеналі України досі не було, зазначає колишній посол США в Україні (2003-2006) Джон Гербст. "Надання США у минулому червні артилерії з радіусом дії у 85 кілометрів дозволило Україні досягти успіху на полі бою. Але росіяни вже адаптувалися до цієї зброї. Тому Україна зараз потребує ракет з дальністю ураження у 300 кіломентрів. І зараз серед усіх членів НАТО Великобританія відкрила шлях для постачання такої зброї", - сказав Гербст у коментарі інформагенції AP.

Читайте також: США розглядають альтернативи ATACMS для України - Міллі

Що відомо про Storm Shadow?

Storm Shadow - це високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. З дальністю ураження у приблизно 250 кілометрів і здатністю нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів, вона в цілому схожа за характеристиками з американськими ATACMS наземного базування.

Експерт з питань авіації у лондонському Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) Джастін Бронк називає ці ракети "дорогою зброєю, призначеною для ураження стратегічних цілей". Вартість такої ракети оцінюють у 2,2 мільйона фунтів стерлінгів (2,5 мільйона євро).

На озброєння її прийняли відносно недавно - у 2002 році. Утім, відтоді ці ракети вже неодноразово використовували в операціях Королівських повітряних сил, зокрема в Іраку, Лівії та проти бойовиків "Ісламської держави" у Сирії.

Ракета Storm Shadow перед встановленням на літаки Tornado ВПС Великобританії, березень 2003Фото: AP

Оскільки Storm Shadow особливо ефективні проти укріпленого бетону, деякі оглядачі вважають їх "меншою сестрою" легендарних важких бомб GBU-28 з лазерним наведенням. Під час операції "Буря в пустелі" у 1991 американці використовували GBU-28 проти іракських бункерів Саддама Хусейна та його сил. Ізраїльська армія придбала GBU-28 для можливого ураження бункерів ліванської "Хезболли" після війни з нею у 2006 році. А британська авіація для ураження бункерів лівійського диктатора Муаммара Каддафі у Сирті в 2011 році успішно використовувала саме ракети Storm Shadow.

Читайте також: Україна просить в США ракети ATACMS для продовження контрнаступу - WSJ

На чому встановити?

Прессекретар Кремля Дмитро Песков сказав, що у Москві на новини з Лондона про передачу нових ракет Україні реагують "досить негативно". "Це потребуватиме адекватної відповіді від наших військових", - додав він. Раніше у Москві називали ескалацією і надані Великобританією Україні снаряди зі збідненим ураном. В ефірі російського телебачення Лондону регулярно погрожують ударами, в тому числі неконвенційною зброєю.

Зараз же "воєнкори" російської пропаганди поспішили применшити значення події і заспокоїти свою аудиторію тим, що, мовляв, Україні все одно немає на чому встановлювати ракети Storm Shadow, адже вони начебто призначені для монтажу на винищувачах четвертого і п'ятого покоління, таких як британські Typhoon, французькі Rafale і Mirage та італійські Tornado, яких Україна не має. 

Марина Мірон Фото: DW

Натомість у коментарі DW експертка з оборонних досліджень у Кінгз-коледжі Лондона Марина Мірон пояснила, що під Storm Shadow будуть переобладнані винищувачі радянської доби, наприклад МіГ-29. З технологічної точки зору завдання це непросте, на яке іде певний час, але посильне, каже вона.

Головний же виклик Мірон бачить не стільки у монтажі, скільки у безпеці самих літаків. "Хоча самі ці ракети важко перехопити через траєкторію їхнього польоту, радянські винищувачі є вразливими для російських наземних систем ППО", - нагадує Мірон.

Щодо часових рамок, то за неофіційними даними з експертних джерел, роботи із адаптації МіГ-29 під ракети Storm Shadow почалися не щойно, а велися у Польщі вже не один місяць. Примітно, що одночасно із заявою глави міноборони Великобританії в четвер у представництві Польщі при Європейському Союзі повідомили, що з 28 літаків, переданих Києву, від Польщі надійшло 14 винищувачів МіГ-29. Оглядачі не виключають, що ці літаки вже повністю або значною мірою підготовлені під монтаж британських ракет.

Літак МіГ-29 ВПС Польщі (архівне фото)Фото: Rosanna van de Logt/Zoonar/picture alliance

У розмові з DW український військовий оглядач Олег Катков також підтвердив, що повітряні сили України вже використовують велику кількість західного авіаційного озброєння на літаках радянського зразка. "Технічно це вже вирішено і працює. Ракети Storm Shadow завантажують ще на землі, а роль носія ракети, тобто літака, - вийти в пусковий район і здійснити пуск", - пояснив він.

Читайте також: Український контрнаступ: цілі, шанси та ризики

Оглядачі: під прицілом Керченський міст, Джанкой, Саки

З отриманням систем HIMARS та їхніх гусеничних аналогів MLRS Україна від літа минулого року продемонструвала вражаючі можливості завдавати ударів не лише по командних пунктах противника, але й виводити з ладу цілі логістичні артерії, такі як Антонівський міст у Херсоні.

Як і прогнозували оглядачі, залишившись без забезпечення, російські війська змушені були ухвалювати "непрості рішення" - залишити обласний центр і відсунутися на лівий берег Дніпра. У лютому цього року США також оголосили про постачання Україні бомб GLSDB для РСЗВ HIMARS та MLRS з радіусом ураження до 150 кілометрів.

Та з отриманням Storm Shadow ЗСУ виходять на цілком новий рівень, радіус ураження значно розширюється, і це дозволяє краще підготувати так звані "формувальні", або підготовчі, операції перед початком потужного контрнаступу, кажуть опитані DW військові аналітики. "Якщо згадати про те, який ефект торік мали HIMARS на контрнаступ України (на півдні та сході. - Ред.) через свою дальність, то з ракетами Storm Shadow тепер ця дальність збільшується утричі. Вони особливо ефективні проти підземних бункерів, адже обладнані тандемним боєприпасом", - каже Марина Мірон.

Пожежа після атаки на Керченський міст, 8 жовтня 2022Фото: AFP

Своєю чергою, колишній офіцер військової розвідки Великобританії Філіп Інграм називає конкретні цілі на окупованих РФ територіях, які, за його оцінками, будуть уражені в першу чергу. "Вони можуть вразити Керченський міст, який є важливим логістичним сполучником між Росією та Кримом. Він був сильно пошкоджений унаслідок атаки торік, і росіяни досі ще його ремонтують", - сказав він в ефірі BBC News і додав, що "можуть бути атаковані логістичні центри росіян в Криму, які використовуються для забезпечення російської активності на сході України, командні пункти та аеродроми".

Газета The Guardian з посиланням на експертні оцінки у Лондоні прогнозує, що під український удар можуть потрапити також військові об'єкти РФ в Джанкої, Севастополі, а ще аеродром у Саках.

"Думаю, що наданням озброєння, яке може допомогти ефективно вразити російські склади боєприпасів, логістичну підтримку, військові частини, потенційно і командні пункти, британці хочуть зробити все, щоби український контрнаступ виявився успішним", - сказала у коментарі DW старша експертка з питань безпеки лондонського Кінгз-коледжу Домітілла Саграмосо.

Читайте також: Експерт з ПРО: Постачання Україні ATACMS стало б великою проблемою для Росії

На черзі ATACMS?

На цьому етапі невідомо, скільки саме таких ракет Великобританія поставить Україні. За даними британської преси, в арсеналі країни налічується 700-1000 одиниць.

Однак про те, що передача цих ракет Україні - не одноразова акція, свідчить те, що міноборони Великобританії спільно з Норвегією, Данією, Швецією та Нідерландами у березні оголосили тендер на закупівлю ракет з дальністю ураження 100-300 кілометрів.

У Києві сподіваються, що приклад Великобританії тепер наслідуватимуть інші західні партнери, передусім США. Крім того, в арсеналі німецького Бундесверу є схожі за характеристиками ракети Taurus KEPD 350 німецько-шведської розробки.

ЗСУ завершують підготовку до контрнаступу

01:47

This browser does not support the video element.

Держсекретар США Ентоні Блінкен привітав рішення британських партнерів. Утім, він не дав відповіді щодо можливої зміни позиції США щодо ракет ATACMS. "Інші країни можуть робити речі, які відрізняються від того, що робимо ми. Питання ось в чому: чи все це відповідає потребам України? І ми переконані, що так, саме так", - наголосив держсекретар США в інтерв'ю PBS NewsHour.

Своєю чергою, колишній посол Джон Гербст не виключає, що у Вашингтоні все ж змінять свою думку стосовно постачання ATACMS. "На жаль, НАТО на чолі зі США були боязкими у наданні всіх озброєнь, які Україна потребує для переконливої перемоги у контрнаступі. Важливість цього кроку британців у тому, що це дає українцям можливості, яких у них не було, а також, ймовірно, допоможе переконати Вашингтон надати ATACMS", - каже він і додає, що разом з британськими крилатими ракетами "це майже гарантуватиме успіх українського контрнаступу".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW