З настанням осені листяні та мішані ліси Німеччини перетворюються на барвисту казку, що вражає грою фарб та відтінків. Німці обожнюють гуляти лісом у цю пору. Особливо за лісовим розмаїттям дбають у 16 національних парках Німеччини.

Щороку в вересні тисячі туристів, котрі прибувають на північ ФРН, милуються бузковим морем. Це квітнуть чагарники вересу, якого тут росте сила-силенна. Тепер вересові хащі зустрінеш далеко не скрізь у Європі. Для збереження цієї краси, тут випасають спеціальну породу овець. Так званий Гайдшнукенвеґ пролігся на 223 кілометри від Гамбурга до Целле.

Подорожуючи вздовж течії Рейну, можна водночас милуватися природою, культурою, історією та смакувати тутешнє вино. Маршрут для пішої подорожі Рейнштайґ тягнеться на 320 кілометрів від Бонна до Вісбадена повз середньовічні замки, фортеці, пам'ятники, виноробні, виноградники та ліси. Шлях не такий вже й легкий. Місцями, доводиться просуватися вузенькими навісними мостиками над прямовисними кручами.

Ця місцина стала приваблювати своєю неповторною красою, починаючи з ХVІІ століття, а вже згодом викликала небачений доти туристичний бум. Такі химерні скелі, котрі побачиш тут у Саксонській Швейцарії, вабили й ваблять усіх любителів романтики. Відтоді Малервеґ, що пролягає на південь від Дрездена, не втрачає популярності. 2006 року його відновили за давніми туристичними путівниками.

Розташована в іспанському місті Сантьяго де Компостела могила апостола Якова ще з Середньовіччя принаджує багатьох європейських паломників. Веде до неї чимало доріг, котрі називаються Шляхами апостола Якова, чий символ - мушля. У ФРН таких шляхів 30. Є ще Ойкуменістичний паломницький шлях, що повторює маршрут давньої Via Regia - найдовший та найдавніший шлях між Східною та Західною Європою.

Особливо незабутні враження подорожнім обіцяють преміум-маршрути на німецько-французькому кордоні. Вони відповідають всім суворим нормам любителів середньовічних замків та твердинь. Лише в Пфальцському лісі таких маршрутів налічується 23. Деякі поєднують Пфальц з французьким Ельзасом.

Один з найулюбленіших маршрутів для подорожі - узгір'я Гарц. І тут годі оминути шлях до найвищої вершини гірського масиву - Брокен. Шанолюбці можуть піти навпростець, але для тих, хто хоче пройтися без особливих зусиль, передбачений зручніший шлях до вершини. Той, хто здолає його, ніколи про це не пошкодує, адже милуватиметься неповторним панорамним краєвидом. Єдина вада - сильний вітер.

Ренштайг вважається одним із найулюбленіших пішохідних маршрутів ФРН. Він тягнеться на 170 кілометрів узвишшям Тюрінгенського Лісу. Вперше він згадується в ХІІІ столітті. Для туристів його відкрили з початку ХІХ століття. Під час розподілу Німеччини на Східну та Західну доступною для подорожі була лише його частина. З 1999 року Ренштайг увійшов до культурної спадщини федеральної землі Тюрінгія.

Близько 40 років "залізна завіса", котра розподіляла Європу, розтинала Німеччину на Схід та Захід. Тепер німці й туристи-іноземці можуть прогулятися колишнім міждержавним кордоном, котрий тягнеться на 1393 кілометри. Про неприємну сторінку німецько-німецької історії місцями нагадують лише залишки загорож з колючого дроту, написи-попередження та прикордонні спостережні вежі.

Класичним місцем для пішохідних подорожей вважаються Алльгойські Альпи. Тут у цій частині Баварії можна обрати собі маршрут будь-якої складності, в тому числі й з переходом через Альпи. Все це пропонує європейський пішохідний маршрут Е5. Починається він з атлантичного узбережжя Франції, а завершується у Вероні в Італії. З 1969 року було створено 12 таких довжелезних маршрутів.

Хоч ця частина морського дна стає суходолом лише на кілька годин, прогулянки Ваттовим морем вже встигли знайти своїх прихильників і шанувальників. Утім, гуляти тут варто лише з провідником. Він не лише покаже найбезпечніші й найцікавіші шляхи, а ще й розповість про особливості цього унікального куточка, що став частиною Світової спадщини ЮНЕСКО.

Найстаріший німецький замок Альбрехтсбург було зведено в XV столітті у Майсені, що в Саксонії. Тут у 1710 році король Август Сильний відкрив першу в Європі порцелянову фабрику. Замок, що розташований на річці Ельба в 25 кілометрах від Дрездена, було перетворено на музей.

Найвідоміший німецький замок, що розташований неподалік від баварського Фюссена, щороку приваблює близько 1,5 мільйона туристів з усього світу. Будівництво розпочалось в 1869 році на замовлення баварського короля Людвига ІІ, який сподівався відтворити величну середньовічну резиденцію. Моделлю для величного проекту слугував замок Вартбург, що неподалік від міста Айзенах.

Ці руїни є основною пам’яткою знаного університетського міста Гайдельберг на річці Некар. Розкішна резиденція курфюрстів Пфальцу, що в Західній Німеччині, була зруйнована військами французького короля Людовіка XIV в 1693 році. Тепер це найвідоміші в Німеччині руїни замку, які щорічно відвідують близько мільйона туристів на рік.

Цей замок, який є одним з найвидатніших прикладів архітектури доби Ренесансу, знаходиться в місті Глюксбург на півночі Німеччини. Замок було зведено в 16 столітті на місці, де раніше розташовувався цистеріанський монастир. У 19 столітті замок став літньою резиденцією короля Данії.

Палац Сан-Сусі (що в перекладі з французької означає "без турбот") був створений як літня резиденція, де люди могли б філософствувати чи займатись музикою. Палац було споруджено пруським королем Фридрихом ІІ у 1745-1747 в Потсдамі біля Берліна. У 1990 році палац та парк навколо нього було внесено до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У палаці на Півдні Німеччини, зведеному для князів-архієпископів у Вюрцбургу, є не менше 365 кімнат. Його архітектора Бальтазара Нойманна хвалили за неймовірні сходи, прикрашені найбільшою в світі фрескою на стелі, яку створив венеційський митець Джованні Баттіста Тьєполо в 1752-53 роках. Резиденцію було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1981 році.

Палац у Брюлі, розташований між Кельном та Бонном, є шедевром архітектури доби рококо та однією з найвидатніших резиденцій XVIII століття. З 1949 року палац впродовж десятиліть був гостьовим будинком уряду Західної Німеччини. Разом із розташованим неподалік замком Фалькенлуст, а також садами в Брюлі, палац увійшов до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1984 році.

Розташований на невеличкому острові на озері Шверин, палац збудований на місці форту слов'ян, який існував там тисячу років тому. Замок у його нинішньому вигляді було збудовано на замовлення герцога Мекленбурзького в 19 столітті. Тепер у будівлі засідає парламент Мекленбурга - Передньої Померанії.

В 1857 році королева Марія Ганноверзька святкувала своє 39-ліття. На честь цього її чоловік, король Ґеорґ V, подарував їй гору Шуленбург, на якій розпочалось зведення замку. Будівництво тривало 10 років. Маріенбурзький замок перебуває у приватній власності нинішнього глави Ганноверського дому принца Ернста-Августа.

Оточений ровом замок Мойланд (у перекладі з нідерландської означає "красива країна") розташований біля міста Клеве на заході Німеччини. Колишня середньовічна фортеця була перетворена на бароковий замок в XVII столітті, а згодом була модифікована в неготичному стилі. Тепер в будівлі розміщена колекція сучасного мистецтва, у якій є багато робіт художника Йозефа Бойса.