Луцький районний суд у понеділок завершив розгляд справи Максима Кривоша, який захопив у липні 2020 року автобус із заручниками, і засудив обвинуваченого до 13 років позбавлення волі, повідомляє "Суспільне" з зали суду. "За рішенням суду наступні 13 років Кривош проведе за ґратами", - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що під час оголошення вироку засуджений "жбурнув у бік суддів шматок господарського мила та сказав, що винним себе не вважає". Раніше судово-психіатрична експертиза визнала Кривоша осудним.
Як повідомлялося, вранці 21 липня 2020 року в центрі Луцька чоловік, який назвався як "Максим Плохой", захопив рейсовий автобус приміського сполучення, при собі мав вибухівку і зброю. Увечері всі заручники - 13 осіб були звільнені, нападник затриманий. Цьому передувала розмова з Кривошем президента України Володимира Зеленського, розміщення в соцмережах відеозвернення глави держави про необхідність перегляду документального фільму про захист тварин "Земляни" на вимогу зловмисника. Одразу після звільнення заручників відеозвернення було видалено.
22 липня 2020 року Кривошу було повідомлено про підозру у вчиненні терористичного акту, захопленні та утриманні осіб як заручників із загрозою знищення людей, посяганні на життя співробітника правоохоронного органу, а також у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Пізніше суд обрав запобіжний захід для Кривоша у вигляді безальтернативного утримання під вартою.
Адвокат Максима Кривоша Віктор Коренга повідомив DW, що його клієнт під час оголошення вироку заявив, що не буде його оскаржити. Втім припустив, що це не остаточне рішення, адже на подання апеляції той має 30 днів. У Волинській обласній прокуратурі, яка вимагала для обвинувачення 15 років позбавлення волі, поки не коментують можливу апеляцію.
П'ять днів і ночей в полоні терористів: історія викрадення літака Lufthansa
На борту цього лайнера німецької авіакомпанії Lufthansa у жовтні 1977 року знаходились понад 80 пасажирів.
Фото: picture-alliance/dpa/K. J. Hildenbrand
40 років тому, 18 жовтня 1977 року, закінчилася одна з останніх трагедій так званої "Німецької осені" - подій, пов'язаних із викраденням і вбивством голови Федерального об'єднання союзів роботодавців Німеччини Ганса-Мартіна Шлеєра терористами "Фракції червоної армії" (RAF). У цей день були звільнені пасажири літака компанії Lufthansa, захопленого 13 жовтня.
Фото: picture-alliance/dpa
Ганс-Мартін Шлеєр був викрадений у Кельні 5 жовтня 1977 року. Викрадачі прагнули домогтися звільнення з в'язниці Штаммхайм у Штутгарті групи провідних ідеологів і членів RAF на чолі з Андреасом Баадером і Ґудрун Енслін, які відбували там довічні ув'язнення. Ця фотографія була зроблена через місяць після викрадення і додавалася до ультиматуму "Фракції червоної армії".
Фото: AFP/Getty Images
Події "Німецької осені" стали найскладнішою кризою під час канцлерства соціал-демократа Гельмута Шмідта, який відмовився виконувати вимоги терористів. Ця фотографія була зроблена у той час в Бонні, біля Відомства федерального канцлера, взятого під посилену охорону. 13 жовтня сюди надійшло повідомлення про захоплення літака "Ландсхут" терористами з Народного фронту звільнення Палестини.
Фото: picture-alliance/dpa
Літак, на борту якого перебували понад 80 пасажирів, виконував рейс з Майорки до Франкфурта. Озброєний пістолетом чоловік увірвався в кабіну пілотів через 40 хвилин після вильоту і зажадав летіти на Кіпр, але через брак пального першу посадку "Ландсхут" зробив у Римі. Викрадачі вимагали звільнити десять терористів RAF зі Штаммхайма і двох палестинців з в'язниць у Туреччині.
Фото: picture-alliance/AP
Пізніше подіям на борту буде присвячено фільм "Гра зі смертю", знятий у 1997 році, з якого взято цей кадр. Заручники проведуть під контролем терористів п'ять днів і ночей. За цей час літак здійснить посадки у Ларнаці, Манамі, Дубаї, Адені і Могадішо, де його буде взято штурмом спецназівцями з загону GSG 9, створеного у ФРН після загибелі ізраїльських спортсменів на Мюнхенській олімпіаді 1972 року.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Bachmann
Ця світлина зроблена у Дубаї, де літак простояв понад 50 годин. Викрадачів було четверо - двоє чоловіків і дві жінки. Рішення про взяття літака штурмом на цей час уже було ухвалено канцлером Гельмутом Шмідтом, який взяв на себе всю відповідальність і підготував заяву про відставку у разі загибелі пасажирів або членів екіпажу під час цієї операції.
Фото: picture-alliance/AP Images
Посадку літака в Могадішо виконав самостійно другий пілот - Юрґен Фітор (ліворуч). Командира корабля Юрґена Шумана (праворуч) викрадачі застрелили в Адені, оскільки, на їхню думку, він надто довго оглядав шасі після вимушеної посадки на ґрунт між заблокованими бетонними смугами. Під час зовнішнього огляду капітан зміг повідомити єменським військовим ймовірну кількість терористів на борту.
Фото: picture-alliance/dpa
Летіти куди-небудь з Могадішо викрадачі не збиралися і підготували літак до підриву. Тіло командира викинули на поле. Час ультиматуму добігав кінця, і щоб затягнути його, влада Сомалі повідомила загарбникам неправдиву інформацію про те, що терористи RAF нібито звільнені. Штурм з використанням світло-шумових гранат відбувся близько другої години ночі - одночасно через всі двері та аварійні виходи.
Фото: picture-alliance/dpa
Із нападників вижила лише 23-річна палестинська терористка. Один спецназівець і одна пасажирка дістали поранень. Більше ніхто не постраждав. Керував операцією у Сомалі державний міністр у відомстві канцлера Ганс-Юрґен Вишневські. Пізніше цей німецький політик стояв біля витоків таємних переговорів між ізраїльтянами і палестинцями, результатом яких стали угоди 1995 року в Осло.
Фото: picture-alliance/dpa
18 жовтня звільнені заручники були доставлені спеціальним рейсом "Люфтганзи" до Франкфурта. Цієї ж ночі у штутгартській в'язниці троє терористів RAF покінчать життя самогубством. Наступного дня в Ельзасі в багажнику автомобіля буде знайдено тіло Ханнса-Мартіна Шлейєра.
Фото: picture-alliance/dpa
На цій світлині - канцлер Шмідт, який вперше вийшов до преси після штурму літака, ще до звістки про вбивство Шлеєра, на обмін якого уряд не пішов. Ця моральна дилема переслідуватиме Шмідта все життя. Однак принципове рішення не йти надалі на вимоги терористів влада ФРН ухвалила ще в 1975 році після захоплення членами RAF німецького посольства у Стокгольмі.
Фото: picture-alliance/dpa
За кілька тижнів до сорокаріччя викрадення колишній "Ландсхут" повернувся до Німеччини - на двох російських літаках у розібраному вигляді з Бразилії, щоб стати частиною експозиції технічного музею у Фрідріхсхафені. Після подій жовтня 1977 року цей лайнер продовжував літати на рейсах Lufthansa, пізніше був проданий до США, де кілька разів міняв власників і експлуатувався до 2008 року.
