Майже 1700 білоруських чиновників підписали відкритий лист з вимогою припинити насильство, звільнити політичних в'язнів, притягнути до відповідальності керівників силових структур і ЦВК, а також провести нові вибори президента. Більшість тих, хто підписався (близько 1300 осіб) - чинні співробітники виконкомів різних рівнів, міністерств, у тому числі мінфіну, МВС, МЗС, а також Нацбанку, Державного митного і Слідчого комітетів та інших. За оцінками підписантів, від 60 до 80 відсотків їхніх колективів не згодні з тим, що відбувається в країні й чекають змін. Чи так це насправді, і чи справді готові чиновники виступити проти Олександра Лукашенка?

Ініціаторами проєкту "Діалог з народом", у межах якого з'явився відкритий лист, виступили Народне антикризове управління (НАУ) і співтовариство "Чесні люди". Вони вважають, що багато посадовців не наважилися поставити свої підписи через тиск керівництва, силовиків і державної пропаганди. Також організатори "Діалогу з народом" запропонували новий формат взаємодії співробітників системи держуправління - через спілкування в анонімних галузевих чатах проєкту.

Керівник НАУ Павло Латушко в інтерв'ю tut.by заявив, що у Лукашенка немає опори в держапараті. Також, за його словами, зараз у Білорусі відбувається пасивний відтік чиновників - по завершенні контрактів: "І це теж зачистка держчиновників, тим більше ті, хто поруч з ними працює, бачать і розуміють, що відбувається, розуміють, що вони також під загрозою". Крім того, приблизно чверть держслужбовців найближчим часом буде звільнено не тільки через свою громадянську позицію, але через економічну неспроможність держави, нездатність фінансувати як держчиновників, так і держустанови, вважає Латушко.

Читайте також: Лукашенко створює образ зовнішнього ворога: поляки в Білорусі - в заручниках?

"Чиновники саботуватимуть виконання наказів"

"Про кількість нелояльних до влади чиновників складно судити, але, думаю, вона не сильно відрізняється від того, що ми спостерігаємо серед населення в цілому - більшість не підтримують існуючу систему. З одного боку, 1700 тих, хто підписався під відкритим листом - це невеликий відсоток від загальної кількості посадовців (у Білорусі близько 200 тисяч держслужбовців). Це показує, що навіть на умовах анонімності люди не готові поставити свій підпис під вимогою до влади. З іншого - близько півтори тисячі осіб в апараті білоруської держави передали свої дані й готові взаємодіяти з НАУ" , - коментує аналітик білоруського Центру європейської трансформації, член Координаційної ради опозиції Андрій Єгоров.

Водночас, зазначає Єгоров, чиновники не бачать конкретних дій, які вони можуть зробити з приєднання до спільного демократичного руху: "Поки держслужбовець не зрозуміє, куди йому нести заяву і де вставати на забезпечення, ні на чию сторону він не переходитиме. Найімовірніше, що може зробити чиновник у якійсь критичній ситуації, - це саботувати виконання наказів, що їх спускають по вертикалі".

За словами керівника Білоруської аналітичної майстерні (BAW) у Варшаві Андрія Вардомацького, судити про настрої номенклатури досить складно, позаяк у Білорусі не проводяться соціологічні дослідження чиновництва. "Водночас це саме по собі є важливим соціальним фактором, що свідчить про турбулентність у системі. Якщо система закривається, значить є причини, через які вона не може бути прозорою, за якими такі дані не можна пред'явити", - каже експерт і додає, що в 1990-ті роки, дослідження еліт у Білорусі проводилися регулярно.

Читайте також: "Чорний четвер": чим небезпечні для Лукашенка білоруські студенти

Лукашенко посилює контроль над чиновниками

Те, що в державній вертикалі влади немає єдності, визнавав і сам Лукашенко. На нараді з питання перерозподілу владних повноважень він заявив, що "частина чиновників з-під плінтуса спостерігала, чи відновляться 25 березня вуличні протести", і що про таких людей йому все відомо. Про це може свідчити й те, що останнім часом Лукашенко посилив контроль за чиновниками.

"Зміцнюється вертикальний контроль над чиновницьким апаратом, силовиків відправляють курирувати цивільні відомства, призначають помічниками президента по кількох областях", - говорить Андрій Єгоров. (У кінці жовтня держсекретаря Ради безпеки Валерія Вакульчика Лукашенко призначив своїм помічником - інспектором з Брестської області, ексміністр внутрішніх справ Юрій Караєв став помічником по Гродненській області, а його заступник Олександр Барсуков - курирує Мінськ. - Ред.)

Професор Вардомацький вважає, що сьогодні білоруські чиновники опинилися в складній ситуації: з одного боку, вони повинні взаємодіяти з народом, який вимагає від них прозорості та підзвітності, і відчувають негатив з боку населення. А з іншого - зазнають тиску з боку верхніх ешелонів влади. "Чиновництво перебуває в ситуації двох видів страху: перед справжнім і перед майбутнім. Якщо пересилює страх у формі відповідальності перед майбутнім, то людина випадає з системи", - каже Андрій Вардомацький.