Олександр Лукашенко заявив, що протести у Білорусі загрожують майбутньому Союзної держави з Росією. Після цієї заяви він поговорив телефоном з Володимиром Путіним.
Реклама
Президент Білорусі Олександр Лукашенко провів телефонну розмову з російським колегою Володимиром Путіним. Про це повідомляє державне інформаційне агентство Білорусі "БелТА" у суботу, 15 серпня.
Зазначається, що Лукашенко та Путін обговорили ситуацію, "яка складається всередині та довкола Республіки Білорусь".
Цього ж ранку Лукашенко під час наради у Мінську заявив, що протести, які відбуваються у країні, можуть становити загрозу для майбутнього Союзної держави з Російською Федерацією. "Фактично за сценарієм розгортається агресія проти Білорусі. Треба зв'язатися з Путіним, президентом Росії, аби я міг з ним переговорити зараз. Тому що це вже загроза не лише Білорусі", - цитує "БелТА" президента країни.
У своїй заяві лідер Білорусі заявив, що протести в країні розвиваються за "методичками кольорових революцій". А до цього, на його думку, також додалися елементи зовнішнього втручання. "Ми бачимо що відбувається. Нас заколисувати не треба мирними акціями і демонстраціями", - додав Лукашенко.
Напередодні він вже заявляв, що проти Білорусі розпочалася "агресія" за участі іноземних громадян, серед яких глава країни назвав і українців. Тоді він заявив, що організаторами акцій протесту є люди з-за кордону, а "в перших рядах йдуть люди з кримінальним минулим".
Реклама
Білорусь передала бійців "Вагнера" Росії
У п'ятницю, 14 серпня, у Генеральній прокуратурі РФ повідомили, що 32 російських громадянина, яких пов'язували із приватною військовою компанією "Вагнер" і затримали у Білорусі наприкінці липня, повернули до Росії. Інформаційне агентство "Інтерфакс" повідомило, що передача відбулася без жодних попередніх умов "в рамках жесту доброї волі".
В українському МЗС висловили з цього приводу обурення, нагадавши, що Київ раніше попросив Мінськ видати 28 бійців "Вагнера" та надав докази їхньої причетності до терористичної діяльності на українській території. У відомстві також обурились заявами білоруського керівництва щодо участі громадян України в дестабілізації ситуації в Білорусі.
Раніше Лукашенко обіцяв президенту України Володимиру Зеленському співпрацю щодо видачі бійців "Вагнера" Україні. Білоруські правоохоронці стверджували, що найманці, які воювали, зокрема, і на Донбасі, прибули у країну для "дестабілізації обстановки" перед президентськими виборами.
Також ввечері 14 серпня голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що міністри закордонних справ Євросоюзу погодили запровадження персональних санкцій проти чиновників, відповідальних за фальсифікацію виборів та насильство проти учасників акцій протесту у Білорусі.
Олександру Лукашенку загрожують нові санкції ЄС? (11.08.2020)
05:06
Як минув тиждень протестів у Білорусі
Після виборів президента 9 серпня Білорусь охопила хвиля масових протестів. Демонстранти не визнають офіційних результатів голосування та виступають проти президента Олександра Лукашенка.
Фото: picture-alliance/NurPhoto/B. Zawrzel
Громадська непокора
Після оголошення результатів виборів президента Білорусі в неділю, 9 серпня, за якими переміг чинний глава держави Олександр Лукашенко, тисячі білорусів у Мінську та інших містах країни вийшли на акції протесту, не визнаючи офіційних результатів голосування.Опозиція говорить про маніпуляції та обман виборців.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Опір режиму
Влада відправила на боротьбу з протестувальниками численні загони сил безпеки. Між демонстрантами та правоохоронцями відбулися сутички. В ході акцій протесту одна людина загинула, понад 250 постраждалих госпіталізовані. Крім того, стало відомо про смерть ще одного чоловіка, заарештованого за участь в акціях протесту, після перебування кілька годин в автозаку.
Фото: imago images/ITAR-TASS/V. Sharifulin
Головна суперниця Лукашенка
Уже наступного дня після виборів Світлана Тихановська подала до ЦВК скаргу, вимагаючи визнати недійсними офіційні результати голосування. Але через два дні після виборів вона її змусили залишити Білорусь. Тихановська виїхала до Литви.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Відчай протестувальників
Тим часом протести в Білорусі проти режиму Лукашенка не припиняються. Демонстранти час від часу намагаються вести діалог із правоохоронцями, утім, поки що загалом безрезультатно.
Фото: picture-alliance/AP
Аби нікого не вбили
Загиблі під час протестів - нове явище у новітній білоруській історії. Ця жінка тримає в руках плакат із написом: "Сьогодні в мене день народження. Я загадала, аби ніколо більше не вбили".
Фото: picture-alliance/AP Photo
Жіночий протест
Особливу роль у білоруських протестах відводять жінкам. Уже кілька днів поспіль у країні відбуваються так звані "ланцюги солідарності", основні учасниці яких жінки. Вони одягнені здебільшого в біле та несуть у руках квіти. Перший подібний ланцюг відбувся у Мінську, після чого акції перекинулися на інші міста країни.
Фото: Getty Images/AFP/S. Gapon
Майже сім тисяч затриманих
Загалом з 9 серпня затримано за участь у протестах близько 6,7 тисячі людей. Родичі багатьох із них довгий час не знали нічого про їхнє місцезнаходження. Водночас голова МВС Білорусі вибачився перед тими, хто "випадково" постраждав від дій сил безпеки під час протестів.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Знущання в ізоляторах
Лише в ніч на п'ятницю, 14 серпня, влада Білорусі почала звільняти затриманих учасників протесту. Ті, хто виходить з ізоляторів, розповідають, що в чотирьохмісних камерах тримали по кілька десятків людей, яким не давали ні воду, ні їжу. Затриманих били та з них знущались. Люди показують сліди побоїв та тілесних ушкоджень, їх фіксують волонтери.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Солідарність за кордоном
У різних країнах Європи відбулися акції солідарності з протетсувальниками в Білорусі. Приміром, у Копенгагені, як на цьому фото. Учасник протесту тримає плакат із надписом англійською: "Ми - 97 відсотків, ми кажемо "ні" Лукашенкові".
Фото: picture-alliance/Ritzau Scanpix/E. Helms
Акції в Україні
У четвер, 13 серпня, відбулася акція солідарності з протестувальниками в Білорусі під посольством країни в Києві. Демонстранти підпалили димову шашку. На акцію зібралися приблизно три сотні людей. Організатором заходу виступила міжнародна правозахисна організація Amnesty International.