Вогонь! Починається навчання зі стрільби. Уже три роки Пауліус Лішкаускас вправляється на випадок реальної небезпеки. І вона ще не була настільки близькою, як зараз, пояснює 39-річний чоловік у розмові з DW: "Ще 2014-го я мав намір приєднатись до Литовського стрілецького союзу, коли Росія анексувала український Крим і почала війну на Сході України. Російська пропаганда уже тоді взяла під приціл Литву. І для нас це означало, що ми можемо стати наступними".

Разом з Пауліусом на навчання приходять з десяток чоловіків та жінка. У затемненому приміщенні на другому поверсі невеличкого будинку, розташованого в пішохідній зоні містечка Маріямполе, встановлено екран. На ньому транслюється анімація ймовірних терористів, які ховаються десь за рогом. Вони - ціль. Усе це могло б виглядати як безневинна комп'ютерна гра, якби після кожного пострілу не лунали б гучні крики з динаміків - нагадуючи таким чином про справжню війну, яка має місце зараз у центрі Європи.

Читайте також: Литва заборонила публічну демонстрацію георгіївської стрічки та знаків "Z" і "V"

Єдина жінка у тирі - дружина Пауліуса. Обоє вони у формі оливкового кольору Литовського стрілецького союзу - підтримуваного державою воєнізованого формування. Литовський стрілецький союз є свого роду додатковою армією, у лавах якої перебувають литовці та литовки, які регулярно тренуються зі зброєю і готові у разі необхідності йти воювати. 

Воєнізоване угруповання з сумнівною репутацією

Союз має давні традиції та сумнівну репутацію. Він був заснований на початку 20 століття під час боротьби за незалежність Литви і під час Другої світової війни спрівпрацював з нацистами. Після приєднання Литви до Радянського Союзу стрільці боролися як партизани проти комуністів, деякі з них стали жертвами сталінського режиму. Після відновлення незалежності Литви у 1990-х стрілецький союз відродився. А з початком війни Росії проти України кількість членів у ньому почала зростати - Пауліус тішиться, що зараз їх 14 тисяч.

Тішиться, бо родина Пауліуса мешкає у регіоні, який у разі війни з Росією буде особливо вразливим - ідеться про так званий Сувальський коридор - вузький сухопутний відрізок, який поєднує Литву й Польщу. Ця затиснута між російським ексклавом Калінінград на північному заході та Білоруссю на південному сході територія завширшки лише 65 кілометрів. Тут багато хто побоюється, що Москва може перекрити цей коридор, котрий поєднує країни Балтії з партнерами по НАТО, і відчувається глибока антипатія відносно Росії.

Читайте також: Війна РФ проти України: як ЄС допомагає розслідуванню воєнних злочинів

Таку неприязнь відчуває і Пауліус, який, до речі, працює адвокатом, коли знімає форму Стрілецього союзу. Литовець, однак, розділяє між російською політикою та звичайними людьми в Росії: "В мене є клієнти-росіяни, з якими я маю більш тісні контакти. До них я не маю почуття ненависті. Її я маю швидше до їхньої держави та російської пропаганди".

Цю ненависть мають відчувати також росіяни, які їдуть потягом з Москви до Калінінграда - потяг прямує через литовську столицю. У Вільнюсі їм не дозволено виходити, але вздовж колії виставлені плакати з кривавими кадрами війни в Україні, і пасажири можуть побачити їх через вікна вагонів. На плакатах вони можуть прочитати й запитання, чи справді вони хочуть підтримувати російського президента Путіна.

Війна РФ в Україні: страх та передих для Литви

Майже 45 років Росія та Литва належали до однієї держави - Радянського Союзу. Після проголошення своєї незалежності в 2004 році Литва вступила в НАТО. В останні роки зросла напруга у відносинах з Росією.

Війна в Україні - тривожний сигнал, застерігає депутат литовського парламенту Лаурінас Каскунас. В інтерв'ю DW він закликав Литву краще підготуватись до можливої агресії з боку Росії: "У нас є лише кілька років, щоб підготуватися. Тому нам потрібна більша присутність НАТО як надійний засіб відлякування".

Читайте також: Литва першою в ЄС повністю відмовилась від газу з РФ

Передих забезпечують Литві саме українці, констатує політолог Томас Янелюнас з Вільнюського університету. Коли почалася війна, у Литві були люди, які мали намір залишити країну через страх, розповів він DW. Однак зараз є багато тих, хто вважає, що армія РФ не така сильна, як уявлялося, наголошує політолог. А воля українців - сильніша: "Такі речі, як війна в Україні, дуже хороший урок для нас. І вони дають нам час підготуватися. Українці дають нам час. І ми повинні використати його оптимально". 

Наприклад, тренуватись у стрільбі, каже Пауліус зі Литовського стрілецького союзу. Він би більше зрадів більшій кількості вояків НАТО, але у разі війни піде на фронт зі своєю дружиною. "Важко зараз говорити про майбутнє. Ми живемо у важкі часи і ніхто не знає, що станеться завтра. Тому важливо жити тут і зараз й поступово з патріотизмом посилювати свою країну". 

Через війну в Україні люди у Сувальському коридорі дивляться в майбутнє з великим занепокоєнням.