Литва і Польща за декілька днів до президентських виборів в Білорусі натякнули на можливість приєднання Мінська до нещодавно створеного з Україною об'єднання "Люблінський трикутник".
Реклама
У Вільнюсі і Варшаві "з занепокоєнням" спостерігають за ситуацією в Білорусі, де 9 серпня відбудуться вибори президента, підтримують незалежність і збереження суверенітету цієї країни, заявляють міністри закордонних справ Литви і Польщі.
Литовський міністр Лінас Лінкявічюс у четвер, 6 серпня, під час розмови з польським колегою Яцеком Чапутовичем обговорив ситуацію в Білорусі та домовився "і надалі пильно спостерігати за ситуацією в сусідній державі, координувати дії", а також наголосив на важливості координації на рівні Євросоюзу, повідомляє агенція BNS з посиланням на МЗС Литви.
"Під час розмови ще раз було зазначено, що дуже важливо, щоб владні структури Білорусі не застосовували надлишкову силу проти опозиції та ЗМІ", - йдеться в повідомленні МЗС.
За словами Лінкявічюса, якщо говорити про майбутнє Білорусії і прогнозувати його, то день після виборів може стати визначальним. Лінкявічюс і Чапутович відзначили, що Литва і Польща "зацікавлені і підтримують збереження незалежності і суверенітету Білорусі", а також готові сприяти цьому і в двосторонньому, і в міжнародному форматах, передає агенція "Інтерфакс".
"Міністри також відзначили потенційну можливість для Білорусі підключитися і до діяльності створеного нещодавно "Люблінського трикутника", в який входять Литва, Польща і Україна", - йдеться у заяві.
Реклама
Люблінський трикутник
Як повідомлялося, наприкінці липня міністри закордонних справ України, Польщі та Литви Дмитро Кулеба, Чапутович та Лінкявічюс створили "Люблінський трикутник" як формат співпраці.
Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права у контексті триваючої російської агресії проти України - як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ. Наголошується, що одним з важливих блоків взаємодії "Люблінського трикутника" стане розвиток торгівлі, інвестицій та інфраструктурних проєктів.
Вибори в Білорусі
Президентськівибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Крім чинного президента країни Олександра Лукашенка, а також Світлани Тихановської, ЦВК країни зареєструвала для участі у виборах ексдепутатку Ганну Канопацьку, лідера кампанії "Говори правду" Андрія Дмитрієва та голову партії "Білоруська соціал-демократична Грамада" Сергія Черечня. Передвиборні перегони були відзначені затриманнями опозиційно налаштованих активістів і політиків.
Що треба знати про вибори президента Білорусі
Вибори президента Білорусі відбудуться 9 серпня. Про виборчу кампанію, яка вже принесла багато сюрпризів, - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
П'ятірка кандидатів у президенти
За посаду президента Білорусі боротимуться п'ять осіб - стільки кандидатів зареєструвала ЦВК 14 липня після перевірки необхідних документів. Це дружина блогера-опозиціонера Сергія Тихановського Світлана, ексдепутатка Ганна Канопацька, лідер кампанії "Говори правду" Андрій Дмитрієв, голова партії "Білоруська соціал-демократична Громада" Сергій Черечень та чинний президент Олександр Лукашенко.
Фото: DW/P. Bykowski
Без Бабарика та Цепкала
Колишнього банкіра Віктора Бабарика, якого вважали одним з головних конкурентів Лукашенка, а також ексголову Парку високих технологій Валерія Цепкала не зареєстрували кандидатами в президенти. Голова ЦВК Лідія Єрмошина (на фото) зачитала листа з Комітету державного контролю, у якому стверджувалось, що Бабарико керував злочинним угрупованням, що відмивало гроші. Бабарико такі закиди спростовує.
Фото: DW/P.Bykowski
Протести і затримання
14 липня у всій країні відбулися несанкціоновані акції на підтримку Бабарика і Цепкала. Люди вийшли на вулиці Мінська, Пружан, Гомеля, Бреста, Солігорська, Бобруйська, Стовбців і Гродна. Під час розгону акцій міліціонери часто застосовували силу, били людей палицями й ногами. За даними центру "Весна", у білоруській столиці затримали 173 людей, у інших містах - ще кілька десятків осіб.
Фото: imago images/ITAR-TASS/N. Fedosenko
Підписи зібрали не всі
Спершу у президентських перегонах брали участь 15 осіб. Необхідні для висування у кандидати в президенти 100 тисяч підписів виборців зібрали групи шести претендентів. Ексголова Парку високих технологій Валерій Цепкало, за даними ЦВК, не зібрав потрібної кількості підписів. При цьому група Цепкала здала 160 тисяч підписів і має намір оскаржити відмову в реєстрації у суді.
Фото: picture-alliance/AP Photo/S. Grits
Особливості виборів-2020
Найбільший сюрприз цієї виборчої кампанії - участь у ній двох вихідців з номенклатури: вже згаданих Віктора Бабарика та Валерія Цепкала (на фото). Президент Олександр Лукашенко, що керує країною з 1994 року, балотується вже вшосте. Під час кампанії він неодноразово заявляв, що "країну ми їм не віддамо" - не уточнюючи, кому саме.
Фото: DW/P. Bykowskij
Вибори на тлі поширення коронавірусу
Серйозний відбиток на кампанію наклала пандемія COVID-19. Ставлення до неї у Лукашенка та його опонентів прямо протилежне. Глава держави неодноразово намагався применшити небезпеку пандемії, переконував, що найкраще від вірусу захищає горілка, баня й трактор, а на початку липня заявив, що вірус переможений. Його опоненти підкреслено дотримувались дистанції та носили маски.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
Без соціології - "Психо3%"
Уперше вибори президента Білорусі відбуваються за відсутності інформації про електоральні рейтинги їхніх учасників. Деякі онлайн-ресурси провели нерепрезентативні опитування своїх відвідувачів. Лукашенко в них отримував близько 3%, сильно поступаючись і Бабарику, і Цепкалу. Влада опитування заборонила, а суперники президента зробили цифру 3% мемом.
Фото: Pawel Belous
Без статусної опозиції
Уперше за всю історію незалежної Білорусі традиційна опозиція не висунула свого представника на президентських виборах. Когорта партій і рухів намагалися шляхом праймеріз визначити так званого єдиного кандидата від демократичних сил. Ця процедура, у якій взяли участь п'ять претендентів, супроводжувалася скандалами, пов'язаними з голосуванням. А потім її зовсім скасували через пандемію.
Фото: DW/P. Bykowskij
Арешт та кримінальна справа Тихановського
З початку кампанії здійснюються прогнози, що влада діятиме на цих виборах за силовим сценарієм - максимального тиску на опонентів. 29 травня у Гродні під час протесту затримали відеоблогера Сергія Тихановського. Він хотів сам брати участь у виборах, але його групу ЦВК не зареєструвала - на відміну від групи його дружини Світлани. Після арешту щодо Тихановського порушили дві кримінальні справи.
Фото: picture-alliance/TASS/N. Fedosenko
Арешт та кримінальна справа Бабарика
18 червня затримали Віктора Бабарика та його сина Едуарда, голову виборчого штабу ексбанкіра. 19 червня пройшли акції солідарності з ними, близько 100 людей були затримані. 21 червня Віктору й Едуарду Бабарикам оголосили обвинувачення, конкретні статті КК не називали. Правозахисна організація Amnesty International визнала обох Бабариків та Сергія Тихановського в'язнями сумління.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
Борсання Лукашенка
Президент Олександр Лукашенко заявив, що якщо він "поведеться демократично", то втратить країну та його "проклянуть". Кампанія Лукашенка, відзначають аналітики, сповнена протиріч. Він та його соратники звинувачують Росію у втручанні у вибори та говорять про "ляльководів з "Газпрому" й вище". Паралельно з такими заявами Лукашенко вже двічі зустрічався з Путіним.
Фото: picture-alliance/AP Photo/D. Lovetsky
Нові технології - Telegram і відеоблогери
Вибори-2020 дуже відрізняються від попередніх активним використанням цифрових технологій. Членів ініціативних груп набирали у мережі, там же домовлялися, де й коли можна поставити підпис за потенційного кандидата. Із зустрічей з ними, пікетів та акцій протесту проводилися прямі трансляції в YouTube, у Telegram розгорнулася справжня "війна" зливів, витоків, фейків та їхніх спростувань.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Wong
Європа закликає дотримуватись закону
Вибори призначені на 9 серпня. Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель закликав Мінськ припинити "травлю та переслідування" кандидатів від опозиції та дозволити їм реалізувати їхні громадянські та політичні права. Після відмови у реєстрації Бабарика та Цепкала Боррель заявив, що цей крок Мінська "обмежив можливість громадян країни виявити свою волю та підриває демократичність виборів".