Литва заборонила георгіївську стрічку та знаки "Z" і "V"
Олена Перепадя
19 квітня 2022 р.
За публічну демонстрацію символів російського вторгнення в Україну у Литовській республіці штрафуватимуть.
Реклама
Парламент Литви затвердив поправки до Кодексу про адміністративні правопорушення та закон про збори, які забороняють "знаки та символи, що пропагують воєнну агресію", повідомляє пресслужба Сейму у вівторок, 19 квітня. Заборона накладена, зокрема, на георгіївську стрічку та знаки "V" і "Z", які використовуються Росією як символи вторгнення в Україну, уточнив парламент у своєму Twitter.
Нові поправки забороняють "поширення або демонстрацію символів тоталітарних або авторитарних режимів, які використовувалися або використовуються цими режимами для воєнної агресії, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, які вчинені або вчиняються ними", ідеться в опублікованому пресрелізі.
За порушення закону передбачені штрафи на суму від 300 до 700 євро для фізичних та від 600 до 1200 євро для юридичних осіб. За повторні порушення сума штрафів зросте до 900 та 1500 євро відповідно.
Реклама
"Z" и "V" - поруч з нацистською символікою
У початковому варіанті законопроєкту депутати пропонували навести конкретні заборонені символи, але Сейм проголосував за узагальнене формулювання. "Комітет з правових питань обрав спільну редакцію. Це дозволяє охопити більше символів", - пояснила рішення одна з ініціаторів поправок Пауле Кузьміцькене. За поправки проголосували 124 члени Сейму, один висловився проти, двоє утрималися. З 2008 року за цим законом у країні заборонено демонстрацію символіки нацистської Німеччини, СРСР та Литовської РСР.
У квітні використання георгіївської стрічки "у контексті воєнної агресії" Росії проти України також заборонив парламент Молдови.
У Німеччині влада двох федеральних земель - Нижньої Саксонії та Баварії - оголосила про кримінальну відповідальність за використання знака "Z" у громадських місцях. "Кожен, хто за допомогою знака Z публічно висловлює схвалення агресивної війни президента Росії Путіна проти України, повинен розуміти, що на нього у Нижній Саксонії чекає кримінальне переслідування", - заявив 25 березня міністр внутрішніх справ Нижньої Санксонії Борис Пісторіус (Boris Pistorius).
В окремих випадках використання символів Z та V "може означати вираження схвалення російської агресії і таким чином підпадати під 140 статтю німецького Кримінального кодексу та опинятися під забороною", пояснював раніше представник МВС Німеччини Марек Веде (Marek Wede).
У ФРН вже розслідують понад 140 справпро схвалення війни Росії проти України, більшість з яких пов'язані з використанням літери "Z".
Чернігів після російської навали
Чернігів - ще зовсім недавно затишне українське місто. Але потім - понад місяць російських облоги та бомбардувань. Про руйнування в цьому обласному центрі - у фоторепортажі DW.
Фото: Igor Burdyga/DW
Місяць в оточенні
Війна поставила колись мальовничий Чернігів на межу гуманітарної катастрофи. В облозі російських військ минув понад місяць: з перших днів вторгнення до початку квітня.
Фото: Igor Burdyga/DW
Удар по "Україні"
Колишня візитівка Чернігова - готель "Україна" на перетині центральних проспектів. Тепер ця будівля стала одним із найбільш впізнаваних символів свідомого знищення міста. Його зруйнували ракетним ударом вночі 12 березня - за поясненнями російської армії в готелі начебто базувались іноземні добровольці, які приїхали захищати Чернігів.
Фото: Igor Burdyga/DW
Мер міста-героя
"У нас місту понад 1000 років, і ніколи не було прикладів, щоби його здавали комусь. Після цього, як я це заявив, по міській раді полетіло 2 ракети "Іскандер". На жаль вони впали серед будинків, в прямісенькому центрі міста. Там є дуже багато постраждалих", - розповідає мер Чернігова Владислав Атрошенко (ц).
Фото: Igor Burdyga/DW
Найбільше постраждали житлові будинки
Міська влада та обласна адміністрація продовжують підраховувати наслідки руйнувань. Вони вже зараз сходяться в одному - найбільше постраждали житлові будинки.
Фото: Igor Burdyga/DW
Під руїнами - спогади
Рятувальні служби продовжують розбирати завали, витягаючи з-під них людське майно, а часом і тіла.
Фото: Igor Burdyga/DW
Інфраструктура поновиться
Комунальники відновлюють роботу систем життєзабезпечення. Чернігів і досі лишається без опалення, в місті проблеми з водопостачанням електрикою та зв'язком.
Фото: Igor Burdyga/DW
Без грошей та продуктів
Більшість магазинів та базарів у Чернігові або зачинені, або зруйновані. Городяни виживають за рахунок гуманітарної допомоги.
Фото: Igor Burdyga/DW
Стадіон імені Гагаріна
Стадіон футбольного клубу "Десна" зруйнований артилерійським обстрілом 5 березня та бомбардуванням з повітря 11 березня. Допомогти відновити спортивний майданчик обіцяють Німеччина та дортмунський клуб "Боруссія", гравцем якого свого часу був чернігівчанин Андрій Ярмоленко.
Фото: Igor Burdyga/DW
Книжки під відкритим небом
Музей старожитностей та його бібліотека, що по сусідству зі стадіоном, теж були зруйновані під час березневого бомбардування.
Фото: Igor Burdyga/DW
Яблуневий сад
Російська армія скидала некеровані авіабомби і на житлові квартали, де в приватних будинках мешкали сотні цивільних чернігівчан. На фото: поліцейський оглядає воронку від бомби на місці колишнього яблуневого саду на околиці міста.
Фото: Igor Burdyga/DW
Зруйновані тричі
"Наш дім руйнували тричі: спочатку бомбами, потім потрапив артилерійський снаряд, а потім просто спалили, - розповідає місцева мешканка Ганна Дорош. - Ну, як кажуть, ворога сюди не пустили. Тільки що після цього нам робити, ми не знаємо".
Фото: Igor Burdyga/DW
Бої за місто
Російська армія обстрілювала Чернігів з трьох напрямків. З березня бої в тому числі із застосуванням важкої техніки велися вже на околицях міста. На фото: російський танк Т-80 підбитий на одній з вулиць Чернігова.
Фото: Igor Burdyga/DW
Без місця для навчання
За місяць облоги в Чернігові, за даними мерії постраждали 27 шкіл та 37 дитячих садків - вцілів лише кожен п'ятий заклад. На фото: школа №18 зруйнована під час авіанальоту 3 березня. Під завалами школи рятувальники знайшли тіло чоловіка.
Фото: Igor Burdyga/DW
Могили братські та безіменні
За місяць боїв у місті загинули понад 700 городян. Тіла десятків ще й досі не ідентифіковані - деяких з них ховали, навіть не чекаючи на близьких для впізнання.
Фото: Igor Burdyga/DW
Повертатись поки що небезпечно
Місцева влада побоюється, що через руйнування майже усіх промислових підприємстві і зупинку бізнесу місто не скоро назбирає грошей на відновлення та нормальне функціонування. Містян попереджають: жити в Чернігові і досі небезпечно.
Фото: Igor Burdyga/DW
Залишки мирного життя
Чернігівчани повертаються до знищених квартир, щоб забрати рештки вцілілих речей. Андрій переїхав до родичів в глиб області - власного житла в нього більше нема.
Фото: Igor Burdyga/DW
Евакуація триває
Благодійні організації продовжують вивозити з Чернігова тих, хто втрати домівки та наляканий війною, в безпечні місця. На фото: евакуація підопічних громадського єврейського центру при міській синагозі.