У паризькому автосалоні Mercedes поблизу Ейфелевої вежі підшуковують для себе нове авто, як правило, клієнти з товстим гаманцем. Тут, на вулиці Рю-де-Лоншамп, на двох поверхах за великими скляними вітринами представлені найдорожчі моделі штутгартського автомобілевиробника. Від початку цього року власникам таких авто у Франції доводиться платити до державної скарбниці значно більші відрахування. Починаючи з 1 січня 2020 року, французький уряд відчутно підвищив податки на СО2 для автомобілів. Наприклад, за топовий Mercedes S-класу додатково до й без того високої ціни самого авто необхідно заплатити ще 20 тисяч євро.

Жорсткіші закони задля захисту клімату

Такий високий податок за викиди двоокису вуглецю є наслідком запровадження в країні жорсткішого екологічного законодавства, що, своєю чергою, стало віддзеркаленням прагнення багатьох французів до посиленого захисту клімату. Тим часом такі настрої стали доволі поширеними як серед населення, так і серед політиків. 

Дев'ять місяців тому президент Франції Еммануель Макрон попросив 150 випадково обраних громадянок і громадян країни розробити пропозиції для кращого захисту клімату. Кілька днів тому ця робоча група передала президентові свої напрацювання. Серед 150 вимог - заборона на пасажирські перельоти всередині країни, запровадження системи завдатку за пляшки, аби їх можна було здавати назад у магазини, кліматичний податок для заможних людей та максимальне загальне обмеження швидкості руху автомобілів на автобанах 110 кілометрами на годину (замість нинішнього у 130 кілометрів на годину). Однак що стосується обмеження швидкості, то це питання, як запевнив Макрон під час презентації списку, є одним із трьох, які його уряд не розглядатиме під час майбутніх політичних дебатів.

Читайте також: Пересісти з літака на потяг: чи готові до нових пасажирів залізниці Європи

Зелені керують великими містами Франції

Наскільки великою є "зелена хвиля", яка охопила Францію, продемонстрували, в тому числі, й результати місцевих виборів, які відбулися у країні тиждень тому. Зелені, які традиційно користувалися радше незначною підтримкою виборців, стали основними переможцями голосування, тоді як партія президента "Республіка на марші" зазнала краху.

Читайте також: Після провалу на місцевих виборах: уряд Франції пішов у відставку

Кандидати від Зелених стали мерами в Бордо, Ліона, Страсбурга. Особливо престижна посада мера Парижа хоч і залишилася в руках соціалістки Анн Ідальго, але передвиборча кампанія у французькій столиці була майже повністю сконцентрована на "зелених" темах.

Шарм громадянського руху

На думку експерта з питань французької політики Генріка Утерведде (Henrik Uterwedde) із Німецько-французького інституту в Людвігсбурзі, причиною такого успіху стала не лише "зелена" проблематика, але й той факт, що стара політична система Франції після перемоги Макрона на виборах у 2017 році демонтована. "Зелені переможці виборів - це узагалі-то групи, дуже близькі до руху Макрона 2016-2017 років. Часто це не політичні профі, не досвідчені політики, які вже 20 років мають мандат. Це люди, які прийшли із громадянського суспільства, із руху на захист довкілля, із ініціатив", - зазначає експерт.

Він припускає, що під керівництвом Зелених відбудеться переформатування французької політичної левиці, яку багато хто вже поховав. Однак поки що цьому успіхові Зелених на регіональному рівні бракує харизматичного лідера в Парижі, який зумів би перетворити регіональну підтримку на вплив на національну політику.

Наскільки "зеленим" буде уряд?

Президент Франції також не спостерігатиме за успіхом Зелених, склавши руки. Ще на початку своєї каденції він надавав великої ваги захисту клімату. Так, Макрон призначив на посаду міністра довкілля популярного телеведучого і природозахисника Ніколя Юло. Однак Юло вже через рік перебування на посаді залишив її. За словами ексміністра, довкілля і зміна клімату не були для Макрона пріоритетом.

Новим прем'єр-міністром Франції кілька днів тому став Жан Кастекс. Те, кого саме він найближчими днями призначить на посаду міністра довкілля, може продемонструвати, якою буде подальша політика Франції у питаннях захисту довкілля та клімату.

Перезавантаження "жовтих жилетів"?

Якщо новий уряд намітить наступні болісні кроки, покликані покращити захист клімату, країні загрожує подальший розкол. Адже вже рух "жовтих жилетів" був реакцією на підвищення екоподатку на паливо. Передусім жителі сільської місцевості з низькими заробітками й ті, кому доводиться їздити на роботу до інших населених пунктів, скаржилися на додаткове фінансове навантаження. Вони закидали урядові в Парижі, що той ігнорує їхні страхи й потреби.

Читайте також: "Жовті жилети" підірвали позиції Макрона

Вирішення цієї проблеми не видно й донині. Дослідник французької політики Утерведде критикує брак залучення громадян до ухвалення рішень. "Ми маємо президента, який втратив зв'язок із реальністю і якому справедливо закидають автократичний стиль", - вважає експерт.

Відсутність зворотного зв'язку між політикою в Парижі та громадянами упродовж десятиліть залишається однією з найбільших проблем французької політики. На відміну від федеративної Німеччини, у Франції немає політичного підрівня, на якому представники конкуруючих політичних таборів були б залучені до ухвалення рішень. У Франції рішення ухвалює президент - і, відповідно, злість розлючених громадян також концентрується виключно на володареві Єлісейського палацу.