Лідери ЄС могли закликати Київ до перемовин з Москвою - Welt
Валерій Сааков
17 червня 2022 р.
Не виключено, що в обмін на підтримку надання статусу кандидата на вступ до ЄС троє європейських лідерів могли закликати Зеленського до перемовин з Кремлем задля припинення війни, пише німецьке видання Die Welt.
Реклама
Під час візиту до Києва глав держав та урядів Франції, Німеччини, Італії та Румунії президента України Володимира Зеленського могли закликати до перемовин з Володимиром Путіним. Таке припущення зробили автори статті, опублікованої у четвер, 16 червня, німецьким виданням Die Welt.
Як зазначається в публікації, такий заклик до Зеленського європейські лідери могли озвучити за зачиненими дверима в обмін на оголошену ними підтримку прагнення України отримати вже цього року статус країни-кандидата на вступ до ЄС.
Нині європейські країни вкрай потерпають від наслідків війни Росії проти України, до того ж економічні збитки щодня лише зростають і їх стає дедалі важче покривати. Приміром, останнім часом значно сповільнилися темпи економічного зростання, а інфляція досягла рекордного рівня. Особливо зацікавленими в швидкому закінченні війни є Франція й Італія, зазначають автори статті. Приміром, існує загроза, що Італія може перетворитися в істотну проблему для всього ЄС через украй високий розмір держборгу, що за прогнозами вже 2023 року може досягти 148 відсотків ВВП країни. А з огляду на оголошений європейським регулятором ЄЦБ курс на політику підвищення облікової ставки, такий розмір держборгу може стати непідйомним навіть для італійської економіки.
Як повідомлялося, 16 червня ФРН, Франція, Італія та Румунія підтримали "негайне" надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. Згідно з заявою президента Франції Еммануеля Макрона, цей статус супроводжуватиметься дорожньою картою. До того ж буде врахована ситуація на Балканах і в сусідньому регіоні, зокрема в Молдові, наголосив Макрон на спільній пресконференції у Києві.
Щодо Зеленського, то тоді ж він сказав, що мета РФ полягає в тому, аби зламати Україну та зламати Європу загалом.
Наслідки війни в Україні відчутні скрізь у світі
По всьому світу стрімко зростають ціни на паливо, продовольство та інші ресурси, реагуючи на вторгнення Росії в Україну та санкції Заходу проти РФ. Хто постраждав від кризи найсильніше, дивіться у галереї DW.
Фото: Dong Jianghui/dpa/XinHua/picture alliance
Дорожнеча у Німеччині
У ФРН споживачі обурюються через зростання вартості життя. Війна Росії проти України й санкції Заходу проти РФ відіграли у цьому вирішальну роль. Востаннє такий рівень інфляції, як у березні 2022 року, у ФРН спостерігали далекого 1981 року. Федеральний уряд хоче за кілька місяців запровадити ембарго на постачання вугілля з РФ, але зволікає із забороною на імпорт газу та нафти.
Фото: Moritz Frankenberg/dpa/picture alliance
Черги на заправках у Кенії
Наслідки війни в Україні відчуваються навіть у Найробі: тут утворюються довгі черги на бензоколонках. Пальне стає дефіцитним та дорогим. Ситуацію погіршує й продовольча криза.
Фото: SIMON MAINA/AFP via Getty Images
Зростання ціни на хліб у Туреччині
Росія та Україна належать до найбільших країн-виробників пшениці у світі. Одним із наслідків запровадженої РФ заборони на експорт зерна стало зростання цін на хліб у Туреччині. Це - наочний приклад того, як міжнародні санкції розривають ланцюжки поставок. Щодо України, то через війну кораблі із зерном не можуть покинути чорноморські порти.
Фото: Burak Kara/Getty Images
Зліт цін на пшеницю в Іраку
Цей робітник складає мішки з борошном на популярному гуртовому ринку в Багдаді - Джаміля. В Іраку ціни на пшеницю після вторгнення Росії в Україну теж стрімко зросли: адже на обидві країни припадає не менше 30 відсотків світового обсягу торгівлі цим злаком. Досі Ірак зберігав нейтралітет, однак тепер плакати, які висловлюють підтримку Путіну, у цій близькосхідній країні заборонені.
Фото: Ameer Al Mohammedaw/dpa/picture alliance
Протести у Перу
У столиці Перу Лімі з початку квітня тривають протести проти зростання цін на продовольство, пальне і мідобрива, що посилилося на тлі війни Росії проти Україні. 5 квітня президент країни Педро Кастільо був змушений запровадити комендантську годину, проте скасував її вже за добу, після чого протести поновилися.
Фото: ERNESTO BENAVIDES/AFP via Getty Images
Кризова ситуація у Шрі-Ланці
У Шрі-Ланці (у минулому - Цейлон) теж не вщухають демонстрації. Люди обурені через підвищенням вартості життя, нестачу пального та відключення електроенергії. На початку квітня протестувальники навіть намагалися взяти штурмом резиденцію президента Готабаї Раджапакси. Останній оголосив надзвичайний стан і звернувся до Індії та КНР за допомогою у постачанні необхідних ресурсів.
Шотландці обурені зростанням цін на продукти та опалення
У Шотландії також виходять на демонстрації проти зростання цін на продукти харчування та енергоносії. На знак протесту проти підвищення вартості життя профспілки організували виступи у всій Великобританії. Brexit став причиною зростання цін у багатьох сферах життя. Очікується, що війна в Україні посилить цей ефект.
Фото: Jeff J Mitchell/Getty Images
Скільки коштує тепер ця риба?
Британці побоюються за свою улюблену національну страву. Щорічно у королівстві з'їдають близько 380 мільйонів порцій риби з картоплею (Fish & Chips). Проте через жорсткі санкції зараз зростають ціни на білу рибу, олію та енергоносії. У лютому 2022 року інфляція порівняно з тим же місяцем торік становила 6,2 відсотка.
Фото: ADRIAN DENNIS/AFP via Getty Images
Війна як шанс для економіки?
Продавець у нігерійському Ібафо розфасовує борошно для перепродажу. Нігерія вже давно хоче знизити потреби в імпорті продовольства та зробити свою економіку стійкішою. Тож чи можна розцінювати війну як шанс для економіки деяких країн? Аліко Данготе, найбагатша людина Нігерії, нещодавно відкрив найбільший у країні завод із виробництва добрив і тепер сподівається на попит.