Правозахисник, філософ, журналіст, антимілітарист, військовослужбовець, колишній військовополонений - усе це про Максима Буткевича. Цього року він став лауреатом премії імені Вацлава Гавела, яка вручається Парламентською асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ) за видатний внесок у сфері захисту прав людини. Церемонія вручення відбулась у понеділок, 29 вересня, на відкритті осінньої пленарної сесії ПАРЄ в Страсбурзі.

"Пан Буткевич - співзасновник правозахисного центру ZMINA та "Громадського радіо". Незважаючи на свій пацифізм, якого він дотримувався протягом усього життя, добровільно вступив до лав Збройних сил України на початку російського вторгнення у 2022 році і став командиром взводу. Його взяли в полон російські війська, він був засуджений до 13 років позбавлення волі й провів понад два роки в суворих умовах, перш ніж був звільнений під час обміну полоненими в жовтні 2024 року. Він залишається яскравим символом мужності та стійкості в захисті справедливості та свободи", - пояснює своє рішення ПАРЄ.

Виступаючи на церемонії вручення нагороди в Страсбурзі, Буткевич заявив, що присвячує премію українським військовополоненим та цивільним особам, незаконно утримуваним Росією, а також усім колегам-журналістам, позбавленим волі в авторитарних режимах. Буткевич закликав світ не забувати про них, а також про всіх тих, хто бореться за свободу та гідність. "Україна захищає не лише свою територіальну цілісність, а й фундаментальні цінності. Наша співпраця, наша свобода та наше бажання жити у взаємній повазі, з гідністю та без страху базуються на цих цінностях", - сказав Буткевич під час церемонії вручення премії.

Премія імені Вацлава Гавела щорічно вручається за видатний внесок у справу захисту прав людини. Лауреат отримує грошову винагороду в розмірі 60 тисяч євро та диплом.

Від участі у русі за незалежність України до відбиття агресії РФ

Ще в 1990-1991 роках Максим Буткевич був учасником руху за незалежність України, а після початку агресії РФ проти України у 2014 році він як правозахисник допомагав біженцям і шукачам притулку, був активістом кампанії за звільнення з російської неволі українських політв'язнів, зокрема Олега Сенцова й Олександра Кольченка. Буткевич є засновником центру прав людини ZMINA, входив до правління українського центру міжнародної правозахисної організації Amnesty International, а також є співзасновником "Громадського радіо".

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Буткевич, попри свій пацифізм, у березні 2022 року добровольцем вступив до лав ЗСУ, воював під Києвом та на сході України, але вже через три з половиною місяці потрапив у російський полон.

В окупованому Луганську в березні 2023 року Буткевича засудили до 13 років ув'язнення, звинувативши у нібито жорстокому поводженні з мирними жителями та застосуванні заборонених методів війни. Згодом апеляційний суд у Москві залишив вирок без змін. Довгий час було невідомо, де саме перебуває Буткевич. Лише 6 грудня 2023 року адвокат Леонід Соловйов повідомив, що українського правозахисника утримують у колонії в місті Хрустальний (колишній Красний Луч)  на окупованій росіянами території Луганської області. 

Понад два роки в російському полоні: побиття, катування, недоїдання

У полоні Максим Буткевич провів 2 роки та 4 місяці. Він вийшов на волю 18 жовтня 2024-го разом із іншими 94 українцями, що перебували в російському полоні. "Полон - це одне суцільне порушення прав людини", - розповідав Максим Буткевич в інтерв'ю DW після звільнення. За його словами, українських військовополонених разом з ним били, катували, морили голодом, позбавивши будь-яких предметів гігієни та взуття, не давали ні з ким спілкуватися.

Читайте також: Українці в полоні: в ЄП показали, як працюють російські табори терору

"Це був корисний досвід, бо я опинився на місці тих, кому раніше намагався допомогти. Я опинився у становищі системного порушення прав людини, які перед тим намагався захищати. Я сподіваюсь, що це знадобиться для моєї наступної правозахисної діяльності. Бо права людини - це частина мого життя, і вони зі мною залишаться", - каже Буткевич.

Коли Максим Буткевич ще перебував у російському полоні, його у 2023 році вшанували Спеціальною відзнакою нагороди імені Анни Франк за людську гідність і толерантність від посольства Нідерландів у США, а також Національною правозахисною премією, яку вручає коаліція провідних українських правозахисних організацій. А 2022 року український правозахисник став лауреатом чеської премії "Історії несправедливості" (The Stories of Injustice Award) від організації People in Need.

Максим Буткевич продовжує відстоювати та захищати права людини

Після звільнення Максим Буткевич активізував діяльність у сфері захисту прав людини: став членом експертної ради Центру громадянських свобод, виступав із публічними свідченнями про досвід полону, зокрема у Вашингтоні, Брюсселі, Страсбурзі, Мюнхені, Відні. У січні 2025 року виступив на спеціальному засіданні Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку, присвяченому порушенням міжнародного гуманітарного права щодо українських військовополонених і цивільних.

В Україні Максима Буткевича нагороджено орденом "За мужність" III ступеня за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, мужність і самовідданість, виявлені під час війни, та багаторічну сумлінну працю. Буткевич має відзнаку Головнокомандувача ЗСУ "За незламність".

Коментуючи спеціально для DW вручення премії імені Вацлава Гавела, Максим Буткевич заявив: "Це для мене вияв солідарності з Україною, яка веде боротьбу за свою свободу і за ті фундаментальні цінності й права людини, на яких побудована Рада Європи. Ми обороняємо саме людську гідність у протистоянні ідеології "руського міра". Ми обороняємо те, що люди можуть і мають впливати на своє теперішнє та майбутнє, не давати іноземним авторитарним лідерам вирішувати власну долю".